І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И справа № 2/2218/5442/11
5 липня 2012 року
Хмельницький міськрайонний суд в складі :
головуючої - судді Порозової І.Ю.
секретаря Кормило С.С.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2, з участю третьої особи ПМП «Нігва»про відшкодування шкоди,
В липні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до готельно-ресторанного комплексу «Колізей»про відшкодування матеріальної -33 164,05 грн. та моральної -10 000 грн. шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, через неналежне надання послуг, а саме наявність мокрої підлоги в ресторані, внаслідок чого вона, як споживач послуг, підсковзнулася та впала, отримавши травму, що призвела до фізичних та моральних страждань і значних матеріальних витрат.
В подальшому позивач збільшила позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди та просить стягнути з відповідача 30 000 гривень.
На клопотання представника позивача, відповідача по справі Готельно-ресторанний комплекс «Колізей»замінено на пп ОСОБА_2 та залучено до участі у справі в якості третьої особи ПМП «Нігва».
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 наполягають на задоволенні позову та пояснили, що падіння позивачки сталося внаслідок неналежного прибирання підлоги в ресторані, яка на той час була мокрою, а відповідно слизькою.
Представник відповідача ОСОБА_4, вона ж представник третьої особи проти позову заперечує, вказавши на відсутність вини відповідача в отриманні травми позивачем, яка сталася через випадок.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про те, що позов не може бути задоволеним з наступних причин.
Судом встановлено, що 28.12.2010 року близько 15 год. дня зайшовши в приміщення Готельно-ресторанного комплексу «Колізей», власником якого є ПМП «Нігва»та в якому здійснює діяльність на підставі договору оренди пп ОСОБА_2, позивач ОСОБА_1 впала з висоти власного зросту на лівий бік, отримавши травму-закритий медіальний субкапітальний перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням відламків. Витрати на лікування склали-33164,05 грн.
Вказані обставини підтверджуються: виписним епікризом № 14178, постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 04.02.2011 року; квитанціями про придбання медичних препаратів; поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та допитаної в якості свідка ОСОБА_2
Законом України "Про захист прав споживачів", який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлено відповідальність суб'єктів господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, за порушення законодавства про захист прав споживачів (стаття 23).
За ст. 14 Закону споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров'я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну.
У разі відсутності нормативних документів, нормативно-правових актів, що містять обов'язкові вимоги до продукції, використання якої може завдати шкоди життю, здоров'ю споживача, навколишньому природному середовищу, а також майну споживача, відповідні органи виконавчої влади, що здійснюють державний захист прав споживачів, зобов'язані негайно заборонити випуск і реалізацію такої продукції.
Так, суб'єкти господарювання несуть відповідальність:
за відмову споживачу в реалізації його прав у разі придбання ним товару неналежної якості та у разі порушення виконавцем умов договору про виконання робіт (надання послуг);
виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів;
реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідний вид продукції;
виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища;
реалізацію продукції, забороненої відповідним державним органом для виготовлення та реалізації (виконання, надання);
реалізацію небезпечного товару (отрути, пестицидів, вибухо- і вогненебезпечних речовин тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила і умови безпечного його використання;
відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію;
створення перешкод службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування;
невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про усунення порушень прав споживачів;
реалізацію товару, строк придатності якого минув;
порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги.
Як в позовній заяві так і в своїх поясненнях і ОСОБА_1 і її представник ОСОБА_3 неодноразово наголошували на тому, що причиною падіння позивачки стала мокра підлога при вході в ресторан, ця обставина на їх думку спричинена неналежним прибиранням приміщення ресторану та доріжки, що веде до ресторану на вулиці та, яка за їх словами, була вкрита глибоким снігом. Жодних зауважень щодо конструктивних елементів підлоги в ресторані, її невідповідності для застосування в закладах громадського харчування, або неналежної якості взагалі, ні позивач ні її представник не висловили. З огляду на таку позицію позивача, суд критично оцінює покази свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про те, що підлога в ресторані була мокрою, оскільки всі ці особи є близькими родичами позивачки, а відтак заінтересованими особами, та в їх показах є розбіжності, зокрема свідок ОСОБА_5 пояснила, що після падіння матері прибиральниця кожні п'ять хвилин витирала підлогу навколо них, свідок ОСОБА_10 пояснив, що прибув до ресторану через 20 хв. після падіння і підлога там була ще мокрою. В постанові про відмову в порушенні кримінальної справи є лише констатація пояснень доньки позивача ОСОБА_5, яка пояснювала інспектору міліції, що мати впала через неналежний стан доріжки поблизу ресторану, і ці пояснення дані через місяць після трагічної події. З тих самих причин суд критично оцінює покази позивача ОСОБА_1, як свідка, оскільки ні в момент трагедії, ні безпосередньо після неї остання не висловлювала зауважень щодо неналежного прибирання підлоги в ресторані, що підтверджується поясненнями свідків-працівників ресторану ОСОБА_8 та допитаної в якості свідка ОСОБА_2, які пояснили, що на їх питання після падіння ОСОБА_1 не могла пояснити причину падіння та не висловлювала жодних претензій до керівництва ресторану «Колізей». Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12, пояснили, що напередодні 27.12.2010 року у ресторані «Колізей»святкували корпоратив, прибули до ресторану надвечір, о 18 год. 30 хв., від воріт до ресторану проходили у літньому взутті, ніякого дискомфорту не відчули. Покази обох цих свідків є послідовними, а тому не викликали сумніву в суду щодо їх правдивості. Свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_2 пояснили, що прибирання в ресторані «Колізей»здійснюється щогодини, про що складається графік прибирань, який також долучено до матеріалів справи. Свідок ОСОБА_9, яка здійснювала прибирання приміщення ресторану в день події пояснила, що вологе прибирання в ресторані здійснювалося лише вранці, а протягом дня вона витирала підлогу від бруду, якщо такий був. Після приходу відвідувачів, сім'ї позивача, вона витирала підлогу від слідів взуття, до їх приходу підлога була чистою і сухою і не потребувала вологого прибирання. Щодо доріжки, яка веде до ресторану свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона завжди почищена охоронцем і 28.12.2010 року також була вичищена від снігу. Перед входом в ресторан є коврик, який вона регулярно очищає від бруду та снігу.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про захист прав споживачів", № 1024-ХІІ - право вимагати відшкодування завданої шкоди визнається за кожним потерпілим споживачем незалежно від того, чи перебував він у договірних відносинах з виробником (виконавцем, продавцем). Таке право зберігається протягом установленого строку служби (строку придатності), а якщо такий не встановлено - протягом десяти років з дати введення в обіг такої продукції її виробником.
При цьому на такого споживача покладається обов'язок довести:
1) наявність шкоди;
2) наявність дефекту в продукції;
3) наявність причинно-наслідкового зв'язку між такими шкодою та дефектом.
Таким чином, позивач мала б довести, що причиною її падіння була мокра підлога в приміщенні ресторану «Колізей», що вона була такою через неналежне виконання обов'язків щодо прибирання приміщення чи території працівниками ресторану, що б свідчило про наявність дефекту в продукції. Пояснення представника позивача про те, що працівники ресторану повинні були забезпечити безпеку відвідувачів у будь-який спосіб ( провести під руку, видати змінне взуття) суперечить принципу розумності, оскільки елемент ризику, що супроводжує людину протягом активного життя є непередбачуваним, а відтак невідворотним
Враховуючи, що вказані позивачем обставини нею не доведені, суд приходить до висновку про те, що травма ОСОБА_1 сталася через нещасний випадок, за відсутності вини керівництва чи працівників ресторану «Колізей», а відтак відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 209, 212-215, 60 ЦПК України, ст.ст. 14, 16, 23 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1195 ЦК України, суд
ОСОБА_1 в позові до приватного підприємця ОСОБА_2 про відшкодування шкоди відмовити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя