Справа № 2212/791/12
13.07.2012 смт. Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області
в складі : головуючого- судді Стефанишина С.Л.
при секретарі Максимчук С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості посилаючись на те, що між ним та відповідачем було укладено усний договір купівлі-продажу 48 (сорока восьми) не бувших у використанні фундаментальних блоків. 18 серпня 2009 року позивачем було передано відповідачу в якості повної передоплати за зазначені блоки суму в розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень, після чого відповідач зобов'язується доставити на земельну ділянку в с. Куражин Новоушицького району вищезазначену кількість блоків до 25 серпня 2009 року. У з'язку з неможливістю виконати взяті на себе зобов'язання відповідач 08 вересня 2009 року надав письмове зобов'язання повернути позивачеві до 11 вересня 2009 року отримані кошти в сумі 15 000 (п'ятнадцять) тисяч гривень, але кошти на даний час не повернуто.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився однак подав до суду заяву у якій підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить справу розглядати без його участі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився відповідно до ст..74 ЦПК України належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача не надійшло.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08 вересня 2009 року відповідачем ОСОБА_2 написано розписку про отримання від ОСОБА_1 у позику грошових коштів у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень із зазначенням строку їх повернення до 11 вересня 2009 року.
Відповідно до вимог ч.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Крім цього, згідно ч.2 ст.14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Суд вважає, що волевиявлення відповідача ОСОБА_2 підтверджується власноруч написаною розпискою від 08 вересня 2009 року.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З врахуванням наведених вище аргументів суд рахує, що відповідачем ОСОБА_2 не представлено доказів, що спростовують вимогу позивача про стягнення коштів за розпискою.
А також відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншийінший розмір процентів не встановлений договром або законом.
Загальна сума заборгованості становить: 19084 (девятнадцять тисяч вісімдесят чотири) гривні 52 копійки, яка складається із основної заборгованості в сумі 15000 (п'ятнадцять тисяч); інфляційних в сумі 2880 (дві тисячі вісімсот вісімдесят) гривень; та 3% річних у сумі 1204 (одна тисяча двісті чотири) гривні 52 копійки, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Беручи до уваги вище викладене, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 має право на повернення позики у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень, відповідно до розписки від 08 вересня 2009 року, а також суд вважає правомірною вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період прострочення виконання зобов"язання.
Відповідно до ст.88 ЦПК України вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат підлягають задоволенню пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 208, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 16, 526, 530, 545 ЦК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, заборгованість у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень, інфляційних в сумі 2880 (дві тисячі вісімсот вісімдесят) гривень; та 3% річних у сумі 1204 (одна тисяча двісті чотири) гривні 52 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 214 (двістя чотирнадцять) гривень 60 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом
Суддя С.Л. Стефанишин