03.07.2012
Апеляційний суд Херсонської області
Справа №22ц-2190/1928/2012р. Головуючий в І інстанції Калімбет Л.І. Категорія 20 Доповідач: Кутурланова О.В.
03 липня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Орловської Н.В.
Суддів Майданіка В.В.
Кутурланової О.В.
При секретарі Гонтар П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючого за довіреністю в інтересах ОСОБА_3 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 26 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Генічеська міська рада, про визнання правочину чинним та визнання права власності на нерухоме майно та за зустрічним позовом Генічеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним та знесення самочинного будівництва,
В травні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що 18 січня 2007 року він передав відповідачу на підставі договору позики 2000 доларів США на строк до 18.01.2008 року. Оскільки відповідач добровільно повернути борг відмовляється, позивач просив суд стягнути з останнього на його користь зазначену суму грошових коштів.
В березні 2012 року ОСОБА_3 змінив підстави позову та зазначив, що фактично грошові кошти у сумі 2000 доларів США передав ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу торгівельного кіоску, розташованого по АДРЕСА_1. Оскільки відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору, позивач просив визнати правочин, укладений 18.01.2007 року між ним та ОСОБА_4 чинним та визнати за ним право власності на торгівельний кіоск.
В квітні 2012 року Генічеська міська рада звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним правочину та знесення самочинного будівництва, посилаючись на те, що земельна ділянка на якій розташований спірний об»єкт нерухомого майна відповідачам не виділялася, будівництво торгівельного кіоску здійснено за відсутності проектної документації, без передбачених законодавством дозволів та погоджень та є самочинним будівництвом, яке відповідно до ст.376 ЦК України підлягає знесенню.
Справа судом розглядалася вдруге.
Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 26 квітня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Генічеська міська рада, про визнання правочину чинним та визнання права власності на нерухоме майно відмовлено.
Зустрічний позов Генічеської міської ради задоволено.
Визнано недійсним правочин від 18.01.2007 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Зобов'язано ОСОБА_4, як особу, що здійснила самочинне будівництво, знести об'єкт нерухомого майна -торгівельний кіоск площею 18,9 кв.м., розташований в АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, діючий за довіреністю в інтересах ОСОБА_3, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі, в задоволенні позову Генічеської міської ради відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідача, осіб, які з»явились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог та задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірне нерухоме майно збудовано на земельній ділянці, яка не виділялася для цієї мети, без належного дозволу та належно затвердженого проекту, а тому відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України є самочинним будівництвом.
Оскільки на самочинне будівницто згідно приписів ч.2 ст.376 ЦК України у особи, яка його здійснила не виникає права власності, то, відповідно воно не може бути відчужене за договором купівлі-продажу і згідно ч.4 ст.376 ЦК України таке майно підлягає знесенню за позовом власника земельної ділянки.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він грунтується на досліджених судом доказах та нормах матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що за відсутності передбачених законом дозволів та затвердженого проекту ОСОБА_4 на земельній ділянці по АДРЕСА_1, що належить Генічеській міській раді збудував торгівельний кіоск, що має фундамент і за своїми технічними та конструктивними ознаками належить до нерухомого майна (а.с.47-49).
Враховуючи, що земельна ділянка під будівництво нерухомого майна -торгівельного кіоску ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_3 не виділялася, з огляду на те, що як на час розгляду справи судом першої інстанції, так і на час перегляду ухваленого в ній рішення в апеляційному порядку питання про надання самовільно зайнятої земельної ділянки під уже споруджене нерухоме майно не вирішено, а відповідний дозвіл на будівництво органами місцевої влади не надавався, проект будівництва належно не затверджувався і у передбаченому законом порядку нерухоме майно не прийнято в експлуатацію, суд дійшов вірного висновку, що спірне нерухоме майно є самочинним будівництвом, на яке у особи, що його звела не виникає права власності і яке не може бути відчужено на підставі цивільно-правових угод.
За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для визнання дійсним договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна та визнання прав власності на нього за ОСОБА_3, вірно відмовив у задоволенні первісного позову.
Оскільки згідно ч.4 ст.376 ЦК України самочинне будівництво підлягає знесенню за позовом власника земельної ділянки, рішення суду в частині задоволення зустрічного позову Генічеської міської ради грунтується на законі.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з достатньою повнотою з"ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін та дослідив надані сторонами докази, яким дав правильну оцінку, ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги, як не обґрунтовані законом, доказами та такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню, оскільки обставини справи судом з"ясовані повно і правильно, а висновки суду підтверджуються дослідженими судом доказами.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючого за довіреністю в інтересах ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 26 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді