Справа № 1/2113/168/2012
06.07.2012м.Каховка
Каховський міськрайонний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді: Валігурської Л.В.
при секретарі: Полтавській І.С.
за участю прокурора: Палагнюка О.І.
захисника: ОСОБА_1
обвинуваченого: ОСОБА_2
потерпілих: ОСОБА_3
ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Каховка, кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Чорноморівка Каховського району Херсонської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, утриманців не маючого, працюючого робітником ТОВ «Грін Тім», проживаючого та зареєстрованого: АДРЕСА_1
раніше судимого:
- вироком Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 27.11.2007 р. за ч. 2 ст. 296, ст. 304, ч.2 ст. 186, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;
- вироком Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 28.04.2011 р. за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 1700 грн.
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 383 КК України;
встановив:
Епізод 1. ОСОБА_2 26.11.2011 р. близько 19 години неподалік магазину «Пролісок», що розташований по пр. Ворошилова в м. Каховка Херсонської області під час сварки, на ґрунті неприязних відносин, які виникли між ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_3, наніс умисні удари гострим предметом потерпілому ОСОБА_3, спричинивши йому рану на правій боковій поверхні грудної клітини справа по задній підмишечній лінії, раневий канал від якого проникає в плевральну порожнину, крововилив в плевральну порожнину, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав частково та пояснив, що 26.11.2011 р. біля 19 години він з ОСОБА_5 прийшов до магазину «Пролісок», коли ОСОБА_5 зайшла до магазину, він чекав її на вулиці. Коли ОСОБА_5 виходила з магазину слідом за нею вийшли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_3 сказав, що він йому попався і сказав йти за ним в парк. ОСОБА_3 хапав його за одяг і силою тягнув до парку, коли вони опинились в парку, то ОСОБА_3 наніс йому один удар по обличчю. Потерпілий дуже сильно сварився, а тому до них підійшли решта хлопців, які стояли з ним перед магазином, які намагались вгамувати ОСОБА_3, але він почав їм розповідати про події, які з ним стались напередодні в барі «Камелія»та почав його ображати. Вони з ОСОБА_5 намагались піти з парку, але ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не давали їм цього зробити. Для того, щоб уникнути публічного конфлікту він взяв ОСОБА_3 за руку та пішов з ним в парк, але в цей момент його хтось наздогнав та вдарив ногою в спину, від чого він впав. Після цього йому почали наносити удари по голові, але хто саме він не бачив. ОСОБА_5 намагалась їх зупинити, а він в свою чергу почав поруч щось шукати, щоб налякати нападників. Він нащупав якийсь металевий предмет і почав ним відмахуватись, наносити удари, намагаючись підвестись, але кому саме і які удари спричинив не знає, оскільки погано розумів те, що відбувається навколо. В якийсь момент йому стало зрозуміло, що на нього нападали саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_3 після того як він підвівся схопив його ззаду за шию та намагався душити, він знову намагався захищатись, коли ж вони його відпустили, то він відійшов від них в сторону та покинув металевий предмет і лише після цього почув як ОСОБА_3 закричав, що його порізали. ОСОБА_4 підійшов до нього і сказав, що він його також порізав і дійсно у нього на обличчі були порізи. Потім йому решта хлопців наносили ще численні удари, намагаючись його наздогнати. Йому вдалось втекти і заховатись в квартирі його бабусі. Там він пробув біля 1 години.
Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 26.11.2011 р. він повертався з весілля і біля магазину «Пролісок»зустрів ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Коли він з ОСОБА_4 зайшов в магазин, то зустрів там свою колишню дружину ОСОБА_5, в якої запитав, коли вона «випишеться»з його квартири, в їх розмову втрутився ОСОБА_2 У них почалась словесна перепалка, до них підійшли ОСОБА_6 та ОСОБА_7, але він сказав їм не втручатись. Вони з ОСОБА_2 пішли до парку, за ними слідом пішли ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Вони сварились і коли він вже вирішив відійти від підсудного, той образив його нецензурними словами, а тому він не стримався та вдарив його рукою по обличчю, від чого останній впав. Коли ж він підводився, то вдарив його чимось гострим в ногу, а потім наніс ще декілька ударів по тілу. До того, як ОСОБА_2 завдав йому поранень ніхто з хлопців його не чіпав.
Зазначив, що 25.11.2011 р. дійсно у нього з ОСОБА_2 був конфлікт біля бару «Камелія», де його хотіли побити, але він поїхав звідти. Проте своїх друзів він не підмовляв на спричинення ударів ОСОБА_2 -наміру мститись не мав. Коли підсудний впав від його удару, то він не мав жодного наміру продовжувати бійку, а хотів піти звідти. Заперечував ту обставину, що вдарив ОСОБА_2 ногою в спину. Наміру битись з ОСОБА_2 не мав, але за куртку хапав його. Вважає, що скоріш за все конфлікт відбувся через події біля бару «Камелія»25.11.2011 р., які були між ним та ОСОБА_2, коли останній з друзями хотіли його побити.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 26.11.2011 р. ввечері він зустрів біля магазину своїх знайомих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, коли вони з останнім сходили в магазин, то там побачили ОСОБА_5, яку на вулиці чекав ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 біля магазину почали з'ясовувати відносини між собою і пішли в бік перукарні «Росинка». Вони з ОСОБА_5 пішли слідом. Одразу ОСОБА_3 не хотів битись з ОСОБА_2, але той його спровокував, а потім ОСОБА_3 закричав, що його підрізали. Він бачив в руках у підсудного маленький ніж, яким коли він підбіг до них -ОСОБА_2 порізав і його. Коли решта хлопців побігли за ОСОБА_2, то він не падав, а просто втік. Особисто він йому ударів не наносив, крім того ОСОБА_3 не дозволив помститись за події, що відбулись між ним та ОСОБА_2 біля бару «Камелія». ОСОБА_6 та ОСОБА_7 втрутились в конфлікт лише після того, к ОСОБА_3 закричав про те, що його «підрізали».
Окрім показань підсудного та потерпілих вина ОСОБА_2 підтверджується наступними перевіреними та дослідженими під час судового засідання доказами.
Показаннями свідка ОСОБА_7, який пояснив, що 26.11.2011 р. він з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 стояли біля магазину «Пролісок». ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пішли до магазину, в цей час з магазину вийшли ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Потім ОСОБА_3 та ОСОБА_2 почали з'ясовувати між собою стосунки, мали намір битись, він їх розборонив та сказав йти подалі від магазину, що вони і зробили. За ними слідом пішов і ОСОБА_9 Коли вони зупинились, то було видно, що підсудний та ОСОБА_3 почали битись, ОСОБА_2 упав від удару ОСОБА_3, після чого останній закричав, що його «підрізали». ОСОБА_4 після цього також почав битись з підсудним, а потім теж закричав, що його порізали. Свідок з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 підбігли до них -ОСОБА_6 тримав підсудного, а він його вдарив. Після цього підсудний почав убігати, а вони викликали «швидку»та надавали допомогу ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що 26.11.2011 р. він, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_7 стояли біля магазину «Пролісок». ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зайшли до магазину, з якого після цього вийшли ОСОБА_2 та ОСОБА_5, за ними йшов ОСОБА_3 Вони відішли від магазину «Пролісок»та зупинились подалі від них -біля перукарні «Росинка», де ОСОБА_3 з ОСОБА_2 почали битись, після чого ОСОБА_3 закричав, що його підрізали. Коли свідок підбіг до них, то він затримав підсудного і відчув у нього в руці, щось з пластику, що саме це було він знає, особисто він ударів підсудному того дня не наносив. Хто був ініціатором конфлікту він не знає.
Оголошеними та дослідженими показаннями свідка ОСОБА_8 (том І, а.с. 40-41), відповідно до яких він пояснював, що він разом зі своїми знайомими ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ще з кимось стояли біля магазину «Пролісок». ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відійшли в сторону, що відбувалось потім точно не знає, бо був сильно п'яним, побачив лише, що ОСОБА_3 з кимось дереться і почув крики, на які підбіг. Більше подробиць ніяких не пам'ятає.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні дала наступні показання про те, що 26.11.2011 р. вона з ОСОБА_2 пішла до магазину «Пролісок», що знаходиться по пр. Ворошилова в м. Каховка. Коли вона зайшла в магазин, то побачила там свого колишнього чоловіка ОСОБА_3 з його другом ОСОБА_4 Коли вона вийшла з магазину за нею слідом вийшли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_3 почав ображати ОСОБА_2 та запропонував йому піти з ним в парк, щоб розібратись. Вони продовжили йти в напрямку перукарні «Росинка», коли їх наздогнав ОСОБА_3 та вдарив підсудного ногою по спині, від чого він впав, ОСОБА_4 сказав їм, щоб вони відішли в сторону з'ясовувати відносини, після чого між ними почалась бійка. Потім всі інші хлопці - ОСОБА_6, ОСОБА_7 підбігли до них і почали бити ОСОБА_2
З приводу своїх оголошених та досліджених показань, які вона давала під час досудового слідства в якості свідка і які мають розбіжності з показаннями даними в судовому засіданні (том І, а.с. 30-31) пояснила, що вона точно бачила, що ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_2 в спину ногою, коли ж відбувалась бійка, то вона стояла осторонь і бачила, що всі б'ються, але хто саме і чим наносив удари точно не бачила. Вона дуже злякалась, тому побігла додому, після того як ОСОБА_2 повернувся додому, то він був дуже побитий, у нього був зламаний ніс, були гематоми, але в лікарню він не звертався.
Протоколом огляду місця події від 26.11.2011 р., під час якого було виявлено плями червоного кольору по пр. Ворошилова в м. Каховка в районі магазину «Пролісок»(том І, а.с. 7-12).
Протоколом огляду місця події від 26.11.2011 р., відповідно до якого в приміщенні хірургічного відділення Каховської центральної лікарні було вилучено чоловічу сорочку з плямами буро-червоного кольору, що належить ОСОБА_3 (том І, а.с. 13).
Довідками про діагноз хворого ОСОБА_3 (том І, а.с. 19-21).
Протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідно до якого ОСОБА_3 показав, що саме ОСОБА_2 26.11.2011 р. спричинив йому різані рани на руці, нозі, від яких він опинився в лікарні, поряд з ними окрім ОСОБА_5 нікого не було (том І, а.с. 54).
Протоколом очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, відповідно до якого ОСОБА_6 показав, що саме ОСОБА_2 26.11.201 р. наніс удари ОСОБА_3, у якого з руки йшла кров, оскільки вони були в стороні від них і поряд в цей момент нікого не було (том І, а.с. 55).
Протоколом очної ставки між ОСОБА_7 та ОСОБА_2, відповідно до якого ОСОБА_7 показав, що 26.11.2011 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з'ясовували відносини між собою, а потім ОСОБА_3 закричав, що його порізали (том І, а.с. 56).
Висновком судово-медичної експертизи №378к від 12.12.2011 р. щодо ОСОБА_3, відповідно до якого рана на правій боковій поверхні грудної клітини справа по задній підмишечній лінії, раневий канал від якого проникає в плевральну порожнину, крововилив в плевральну порожнину відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя. Рани в область лівого плеча, передньої поверхні грудної клітини зліва по середній ключичній лінії, правому стегні, мошонці відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я. всі тілесні ушкодження спричинені гострим предметом або предметами. Всі тілесні ушкодження могли бути спричинені 26.11.2011 р. (том І, а.с. 59-60).
Протоколом огляду предметів від 23.12.2011 р., відповідно до якого оглянута сорочка потерпілого ОСОБА_3 з пошкодженнями та просякнута речовиною темно-бурого кольору (том І, а.с. 65-66).
Дослідивши наведені докази, по справі, суд вважає обрану позицію ОСОБА_2 щодо заподіяння ним тяжких тілесних ушкоджень в стані необхідної оборони необґрунтованою і такою, що не підтверджена доказами по справі, враховуючи наступне.
Суд відноситься критично до показань свідка ОСОБА_5, оскільки вона являлась співмешканкою ОСОБА_2, а тому зрозумілим є її бажання пом'якшити відповідальність підсудного. Крім цього, її показання в тій частині, що ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_2 по спині ногою, від чого він впав суперечать показанням самого ОСОБА_2, який стверджує, що ОСОБА_3 до парку йшов поряд з ним і хто наніс йому удар не відомо.
Також важливою є та обставина, що решта свідків по справі не заперечували того, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 біля магазину «Пролісок»виник конфлікт через ОСОБА_5, а також частково через події 25.11.2011 р. біля бару «Камелія», проте не зважаючи на це той же ОСОБА_3 не дозволив решті свідків приймати участь в їх розмові з ОСОБА_2
Можливість наявності тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 ніким не заперечувалась, крім того їх наявність підтверджена висновком експерта №73/372к від 12.12.2011 р., проте як з показань потерпілих, так і з показань свідків, окрім ОСОБА_5, вбачається, що тілесні ушкодження ОСОБА_2 були заподіяні вже після того, як ОСОБА_3 повідомив про те, що його «підрізали».
Не може суд прийняти до уваги показання підсудного в тій частині, що тілесні ушкодження він заподіював предметом, який раптово опинився у нього в руках, але чим саме точно сказати не може. Потерпілий ОСОБА_4, даючи показання вказував, що в руках у ОСОБА_2 був маленький ніж, наявність якого фактично заперечував ОСОБА_2 Про заподіяння саме різаних ран свідчать і наведені висновки судово-медичного експерта.
Тілесні ушкодження були заподіяні підсудним ОСОБА_2 -ОСОБА_3, в результаті конфлікту, який виник між ними. Конфлікт виник як з вини самого ОСОБА_2, так і з вини ОСОБА_3, тобто розвиток подій між ними не мав раптового характеру, а розвивався поступово. Будь-яких реальних дій, які б загрожували життю та здоров'ю ОСОБА_2 ніхто не вчиняв, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_3, завдавши удару збирався залишити місце події. Суспільно небезпечне посягання з боку ОСОБА_3 не створило невідкладної необхідності в заподіянні шкоди посягаючому. Тобто реальної загрози заподіяння шкоди ОСОБА_2 не було. Враховуючи обстановку, яка виникла між потерпілим та підсудним 26.11.2011 р., останній фактично керувався метою розправи з ОСОБА_3
Також має суттєве значення та обставина, що ОСОБА_2, не зважаючи на заподіяння йому тілесних ушкоджень, не звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою, а звернувся з заявою про вчинення відносно нього розбійного нападу з метою уникнення відповідальності за вчинене ним. Про відсутність раптового характеру заподіяних тілесних ушкоджень свідчить кількість та локалізація ран на тілі потерпілого ОСОБА_3
Суд вважає показання потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також інші досліджені та перевірені докази по справі такими, що не суперечать обставинам справи щодо місця, часу та способу вчинення злочину. Підстав ставити під сумнів докази досліджені по справі у суду немає.
Показання ОСОБА_2 суд розцінює як обраний спосіб захисту та до уваги їх не приймає, оскільки решта досліджених доказів по справі не суперечать один одному та підтверджують ту обставину, що ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_3 спричинив не в стані необхідної оборони.
Епізод 2. ОСОБА_2 28.11.2011 р. близько 09 години, умисно, з метою уникнення в подальшому кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин, передбачений ст. 121 КК України, звернувся до Каховського РВ УМВС України та будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України оперативним уповноваженим СКР Каховського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_11 здійснив завідомо неправдиве повідомлення про вчинений злочин, а саме: що 26.11.2011 р. близько 19 години по пр. Ворошилова в м. Каховка його побили незнайомі особи, спричинили тілесній ушкодження та відібрали мобільний телефон моделі «Нокіа-Х 200»імей НОМЕР_1. Після подання відповідної заяви у своєму поясненні ОСОБА_2 сказав, що саме ОСОБА_3 зі своїми знайомими скоїли відносно нього вказаний злочин, звинувативши останній у злочині, який відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким. Внаслідок дій ОСОБА_2 була складена заява про вчинений злочин, яка була підписана особисто ОСОБА_2, зареєстрована в журналі реєстрації заяв та повідомлень про злочини, що вчинені або готуються Каховського РВ УМВС України в Херсонській області за №4107 від 28.11.2011 р., до неї долучено пояснення заявника, які в подальшому стали приводом до порушення кримінальної справи №160417-11 за ч. 2 ст. 187 КК України.
Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні вину з ч. 2 ст. 383 КК України визнав повністю, розкаявся у вчиненому та пояснив, що у нього в користуванні був мобільний телефон «Нокіа-Х 200». Приблизно через місяць після того як його йому подарували -в жовтні 2011 р. -він пошкодив його та продав на запчастини. Заяву до міліції про те, що його побили та відібрали цей телефон написав, оскільки намагався уникнути відповідальності за те, що під час бійки завдав колотих поранень ОСОБА_3 та його товаришу. Не заперечував проти обставин, встановлених під час досудового слідства, просив суворо не карати, дати шанс виправитись.
Оскільки підсудний визнав свою вину за ч. 2 ст. 383 КК України, сумніву в істинності та добровільності його позиції не має, фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд з урахуванням думки учасників судового розгляду вважає відповідно до ст. 299 КПК недоцільним дослідження інших доказів у справі. З'ясовано, що підсудний правильно розуміє зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також йому роз'яснено, що він в такому випадку позбавляється права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку. Суд відповідно до ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, розглянув справу за правилами, передбаченими даними нормами.
Показання підсудного ОСОБА_2 є достовірними, узгодженими з матеріалами справи, а також такими, що не суперечать решті встановлених під час досудового слідства обставинам.
Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 383 КК України, як завідомо неправдиве повідомлення органу дізнання про вчинення злочину, поєднані з обвинуваченням особи в тяжкому злочині; за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
При призначенні покарання ОСОБА_2, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, який характеризується задовільно, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має непогашену судимість, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом «хронічний алкоголізм». До обставин, які обтяжують покарання суд відносить рецидив злочинів. Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного за ч. 2 ст. 383 КК України суд вважає щире каяття та повне визнання своєї вини. На підставі викладеного суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного не можливо без ізоляції від суспільства.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -
засудив:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених:
- ч. 2 ст. 383 КК України та призначити покарання -два роки шість місяців позбавлення волі;
- ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання - п'ять років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою»залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання відраховувати з 07.12.2011 року.
Речові докази по справі повернути законним власникам (том І, а.с. 68; том ІІ, а.с. 139)
На вирок може бути подана апеляція на протязі п'ятнадцяти діб до апеляційного суду Херсонської області через Каховський міськрайонний суд Херсонської області.
Суддя: Л. В. Валігурська