Рішення від 09.07.2012 по справі 2121/1903/2012

09.07.2012

Справа № 2121/1903/2012

РIШЕННЯ

IМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2012 року Цюрупинський районний суд

Херсонської області

в складі: судді Сіденка С.І.

при секретарі Дорошенко Є.Ю.

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Цюрупинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору на виготовлення корпусної меблі, стягнення коштів в сумі 4900грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 25000грн.

У судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що у липні 2011 року через мережу інтернету він разом з дружиною домовилися з майстром, який займається виготовленням корпусної меблі в смт.В.Олександрівка ОСОБА_2, щоб він приїхав до м.Цюрупинська та зробив заміри і приблизний розрахунок на виготовлення меблів до їхньої спальної кімнати. Через декілька днів відповідач разом з ОСОБА_3 приїхали до нього додому. Вони провели необхідні заміри, разом вибрали матеріал, з якого необхідно виготовити меблі і вони поїхали для розробки ескізу і розрахунку ціни. Після розробки ескізу і проведення розрахунку ціни, відповідач зателефонував та повідомив, що виготовлення меблів буде коштувати 7000 грн., термін виготовлення близько 4 місяців. Він погодився та домовився, що відповідач приїде для зняття точних розмірів і складання договору. 23 липня 2011 року до нього додому приїхали відповідач та його помічник ОСОБА_3, щоб прийняти замовлення на виготовлення корпусної меблі. Між ним, як замовником, та ОСОБА_2, як виконавцем, був підписаний договір на виконання робіт і передано гроші в сумі 4900 грн., як передплата, про що зроблена відмітка в договорі від 23.07.2011р. Протягом двох місяців він з відповідачем обговорювали деталі проекту, спілкувалися через телефон та мережу інтернету, ніяких проблем не виникало. Але, починаючи з жовтня місяця 2011 року, ОСОБА_2 та його помічник ОСОБА_3 почали ухилятися від спілкування, мобільний телефон постійно вимикали. На теперішній час ОСОБА_2 меблі не виготовив, гроші в сумі 4900 грн. не повернув, на телефонні дзвінки не відповідає, чим порушив умови договору. 25.01.2012 року він з дружиною звернулися до Цюрупинського РВ УМВС із заявою на шахрайські дії з боку ОСОБА_2, який шахрайським шляхом заволодів грошима в сумі 4900 грн. Після проведення перевірки за їхньою заявою, 27.01.2012 року винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи. ОСОБА_2 меблі і не починав виготовляти та надав розписку про те, що він до 02.02.2012 року поверне гроші, які взяв в якості авансу. Але у вказаний термін ОСОБА_2 гроші не повернув та меблі не виготовив. Крім того, такими діями відповідача, він зазнав моральних страждань, що виразилося у незручності в побуті через відсутність меблів, що змушувало його та дружину в зимовий час спати на підлозі. Відповідач користувався їхніми коштами для задоволення своїх потреб, надаючи неправдиву інформацію про те, що він зробив замовлення матеріалу для виготовлення меблів. Тому просить договір розірвати, укладений між ним та відповідачем, стягнути з останнього кошти в сумі 4900грн., які були йому сплачені в якості передплати за виконання роботи та стягнути 25000грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Відповідно до ст.224 ЦПК України суд ухвалює провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У судовому засіданні встановлено, що у липні 2011р. позивач домовився з відповідачем, що останній виготовить йому меблі до спальної кімнати. Відповідач повідомив позивача в телефонному режимі, що вартість виготовлення меблів буде коштувати 7000грн., термін виготовлення становитиме близько 4 місяців, на що позивач дав згоду. Так, 23.07.2011р. відповідач приїхав до позивача додому і в цей день між сторонами по справі був укладений договір на виготовлення корпусної меблі. Крім того, зробивши відповідні заміри, вибравши матеріал, з якого необхідно виготовити меблі, підписавши договір на виготовлення корпусної меблі, позивач передав відповідачу кошти в сумі 4900грн., як передплата за виконання роботи. Однак, взяті на себе зобов'язання щодо виконання умов зазначеного договору, відповідач не виконує. Починаючи з жовтня місяця 2011року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почали ухилятися від спілкування, мобільний телефон постійно вимикали. У зв'язку з цим, 25.01.2012 року позивач з дружиною звернулися до Цюрупинського РВ УМВС із заявою на шахрайські дії з боку ОСОБА_2, який шахрайським шляхом заволодів грошима в сумі 4900 грн. Після проведення перевірки за їхньою заявою, 27.01.2012 року винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи в зв'язку з тим, що між ними виникли цивільно-правові відносини, вирішення яких є компетенція суду. Крім того, ОСОБА_2 меблі і не починав виготовляти та надав розписку про те, що він до 02.02.2012 року поверне гроші, які взяв в якості авансу, що підтверджується розпискою відповідача від 26.01.2012р. Але у вказаний термін відповідач гроші так і не повернув, меблі не виготовив.

Згідно ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.2 ст.852 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно ч.3 ст.865 ЦК України до відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як вбачається з пункту 7 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів»договір це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.

Правовідносини, що склалися між сторонами, а саме договір на виготовлення корпусної меблі, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, а також Законом України «Про захист прав споживачів».

Згідно частини 4 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів»за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Якщо істотні недоліки було виявлено в роботі (послузі), виконаній з матеріалу споживача, споживач має право вимагати на свій вибір або виконання її з такого ж матеріалу виконавця, або розірвання договору і відшкодування збитків.

Враховуючи викладені обставини, оцінюючи всі зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо розірвання укладеного договору і стягнення сплачених коштів є обґрунтованими, обставини, викладені в позові, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому дані вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди в розмірі 25000грн., позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», моральна шкода підлягає відшкодуванню лише у випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знеціненням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та моральних страждань потерпілого.

Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд виходить від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), стану здоров'я позивача, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, час та зусилля, які необхідні для відновлення попереднього стану, а також із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 3000,00грн., оскільки є достатніми для компенсації моральних переживань позивача та такими, що відповідають обставинам справи.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст.11, 23, 526, 530, 611, 651, 837, 852, 865, 1167 ЦК України, ст.ст.1, 10 Закону України «Про захист прав споживачів», суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Розірвати договір на виготовлення корпусної меблі від 23.07.2011р., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 4900,00гривень в рахунок відшкодування матеріальних збитків, 3000,00гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього стягнути 7900,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 429,20грн.

В іншій частині позовних вимог -відмовити за необґрунтованістю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами протягом десяти днів з дня залишення заяви про його перегляд без задоволення до апеляційного суду Херсонської області через Цюрупинський районний суд.

Суддя С.І. Сіденко

Попередній документ
25283062
Наступний документ
25283064
Інформація про рішення:
№ рішення: 25283063
№ справи: 2121/1903/2012
Дата рішення: 09.07.2012
Дата публікації: 10.08.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Олешківський районний суд Херсонської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів надання послуг