Справа № 2201/569/2012
Провадження № 2/2201/224/12
04 липня 2012 року смт.Білогір'я
Білогірський районний суд Хмельницької області
в складі головуючого судді ДАВИДЮКА О.І.
при секретарі ДЕМ'ЯНЮК Н.М.
з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Білогір'я цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну, зменшення розміру аліментів на неповнолітніх дітей та стягнення їх у твердій грошовій сумі,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього за рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 29 листопада 2005 року на користь відповідача ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 1/3 частини заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття.
В обґрунтування заявленого позову вказує, що на даний час у нього змінився матеріальний стан, оскільки з 21 листопада 2011 року він не має постійного місця роботи, вимушений перебиватись тимчасовими заробітками, здійснює догляд за батьком. Розмір аліментів, які він сплачує на дітей перевищує встановлений трудовим законодавством максимальний 70-ти відсотковий розмір відрахувань із заробітної плати і є для нього непомірно великим, а тому просить змінити розмір аліментів, зменшити їх суму і стягувати в твердій грошовій сумі в розмірі 100 гривень щомісячно на кожну дитину.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та пояснив, що на даний час істотно змінився його матеріальний стан, хоча він і влаштувався на роботу в ПП Фірма «Авторемпослуги», однак заробітної плати не вистачає на власні потереби та сплату аліментів, наполягав на задоволенні позову.
Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги свого довірителя підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні, проведеному 22 червня 2012 року, позов не визнала та пояснила, що позивач після розірвання шлюбу не цікавиться розвитком дітей, є працездатною людиною, працевлаштований, на утриманні інших неповнолітніх дітей немає, а тому має змогу сплачувати аліменти у розмірі, визначеному попереднім рішенням суду.
За клопотанням представника позивача допитана в судовому засіданні як свідок мати відповідача ОСОБА_5, суду пояснила, що з колишнім зятем, позивачем по справі, вона перебуває в нормальних відносинах, її донька ОСОБА_3 з дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_6 проживають біля неї у її власному будинку, останнім часом позивач ОСОБА_1 матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, вказала, що на її особисте прохання в 2011 році купив лише портфель та черевики для дітей, а навесні 2012 року заплатив 500 гривень, показала, що їй відомо про той факт, що батько позивача фактично проживає в м.Києві біля сестри.
Вислухавши пояснення позивача, його представника, відповідача, свідка, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 є батьками малолітніх сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про їх народження, які є в матеріалах справи і сторонами не оспорюються.
Відповідно до виконавчого листа, виданого на підставі рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 29 листопада 2005 року по справі № 2-953/05, з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 стягуються аліменти в розмірі по 1/3 частини заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття, починаючи з 15 листопада 2005 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Посилаючись на наявність підстав для зміни розміру аліментів, які стягуються на користь відповідача ОСОБА_3 на утримання малолітніх дітей, позивач вказав, що у нього змінилось матеріальне становище, оскільки з 21 листопада 2011 року він не має постійного місця роботи.
Як вбачається із довідки Приватного підприємства Фірма «Авторемпослуги» від 23 листопада 2011 року № 73 середньомісячний заробіток позивача з розрахунку за останні шість місяців до місяця звільнення (травень-жовтень 2011 року) становив 811,66 гривень.
Із записів трудової книжки позивача, яка оглянута та досліджена в судовому засіданні і належним чином завірена копія якої є в матеріалах справи, вбачається, що на час ухвалення рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 29 листопада 2005 року про стягнення аліментів на користь ОСОБА_3, позивач за період роботи в 2005 році в Дочірньому сільськогосподарському підприємстві «Ямпільське» мав 253 відпрацьованих дні, за що отримав лише 2740,44 гривень заробітної плати, що в перерахунку становить 10,83 гривень за один робочий день, однак позов в судовому засіданні, в якому вирішувалося про стягнення з нього аліментів, визнав в повному обсязі та погодився сплачувати аліменти на дітей в розмірі по 1/3 його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на відповідну дитину, тобто та обставина, що розмір аліментів є завищеним по відношенню до його заробітку на даний час як утримувача своїх малолітніх дітей, на яку посилається позивач, існувала на час ухвалення рішення про стягнення аліментів.
Крім того, судом встановлено, що відповідно до наказу від 03 травня 2012 року № 9 та записів з трудової книжки позивач з 03 травня 2012 року працевлаштований електрозварювальником на напівавтоматичних машинах на умовах неповного робочого дня з 20 годинним робочим тижнем в Приватному підприємстві Фірма «Авторемпослуги» смт.Ямпіль Білогірського району Хмельницької області.
На думку суду обставини, на які посилається ОСОБА_1, а саме те, що він працює на умовах неповного робочого дня, а раніше отримував невелику заробітну плату, не можуть бути розцінені як зміна матеріального або сімейного стану платника аліментів, що дає підстави зменшити їх розмір, оскільки позивач є працездатною особою, без будь-яких фізичних вадів здоров'я, що на утриманні інших неповнолітніх дітей, крім сина ОСОБА_4 та доньки ОСОБА_6, немає, будь-яких інших стягнень за виконавчими документами з нього не проводиться, а тому має можливість заробляти відповідні кошти на утримання малолітніх дітей.
Інших доказів, які б свідчили, що з часу ухвалення рішення суду про стягнення з позивача аліментів у нього змінився матеріальний або сімейний стан, погіршився стан здоров'я, позивач суду не надав, не встановлено таких і судом.
Крім того, як слідує із довідки-розрахунку відділу ДВС Білогірського районного управління юстиції від 24 травня 2012 року позивач ОСОБА_1 з червня 2010 року по березень 2012 року аліментів не сплачував, вироком Білогірського районного суду Хмельницької області від 11 квітня 2012 року, який набрав законної сили, засуджений за злісне ухилення від сплати, встановлених рішенням суду, аліментів на утримання дітей.
Твердження позивача про те, що на його утриманні знаходиться хворий батько в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження, оскільки доказів про те, що батько дійсно хворий та потребує його матеріальної допомоги, і він, позивач, таку допомогу йому надає, ОСОБА_1 суду не надав.
Також, суд критично сприймає й доводи позивача та його представника про те, що ОСОБА_1 не має змоги працювати повний робочий день, а відтак отримувати належний заробіток, так як відбуває покарання у виді громадських робіт за вироком Білогірського районного суду Хмельницької області від 11 квітня 2012 року, оскільки чинним кримінальним законодавством передбачено, що громадські роботи полягають у виконанні засудженим суспільно корисних робіт у вільний від роботи чи навчання час.
Також суд вважає, що вимоги позивача по зменшенню розміру аліментів, що стягуються з нього на утримання малолітніх дітей до суми 100 гривень на кожну дитину не підлягають задоволенню і з тих підстав, що ч. 2 ст. 182 СК України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При таких обставинах, враховуючи те, що позивач не довів, що з часу ухвалення рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 29 листопада 2005 року про стягнення аліментів змінився його матеріальний і сімейний стан або погіршилось його здоров'я, позов про зміну, зменшення розміру аліментів та стягнення їх в твердій грошовій сумі в розмірі по 100 гривень на утримання неповнолітніх дітей задоволенню не підлягає, оскільки стягнення аліментів в такому розмірі порушує права малолітніх дітей та відповідача.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 180, 182, 192 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 179, 212-215 ЦПК України, районний суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну, зменшення розміру аліментів на неповнолітніх дітей та стягнення їх у твердій грошовій сумі відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області через Білогірський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О. І. Давидюк