10.07.2012
Апеляційний суд Херсонської області
Справа №22ц-2190/2144/2012р. Головуючий в І інстанції Ведмідська Н.І. Категорія 20 Доповідач: Кутурланова О.В.
10 липня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Орловської Н.В.
Суддів Майданіка В.В.
Кутурланової О.В.
При секретарі Шаповаловій К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 14 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу,
У квітні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що через самотність, похилий вік та стан здоров»я потребувала допомоги, яку їй довічно запропонувала надавати відповідачка за умови отримання у власність після її смерті квартири АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,02 га для обслуговування зазначеної квартири.
Після нотаріального оформлення їх домовленостей, з вересня 2010 року вона почала проживати з відповідачкою, яка здійснювала за нею належний догляд до лютого 2011 року, а після виниклого між ними конфлікту повідомила, що на підставі договорів купівлі-продажу від 09.09.2010 року є власником квартири АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,02 га.
Посилаючись на те, що грошових коштів за договорами не отримувала, уклала угоди не розуміючи їх правової природи та вважаючи, що укладає договір довічного утримання, позивачка просила суд визнати договори купівлі-продажу недійсними та визнати за нею право власності на зазначене нерухоме майно.
Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 14 травня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнано недійсними договори купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,02 га, розташованої за цією ж адресою, посвідчені 09.09.2010 року державним нотаріусом Скадовської нотаріальної контори.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,02 га, розташовану за цією ж адресою.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в сумі 1750 грн.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 772,33 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.
Заслухавши доповідача, осіб, які з»явились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та проживала у належній їй на праві власності квартирі АДРЕСА_1, розташованій на земельній ділянці загальною площею 0,0282 га. (а.с.12-14).
З пояснень допитаних в ході розгляду справи свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6, вбачається, що відповідачка мала намір найти похилу особу для довічного догляду за нею з послідуючим набуттям права власності на житло, а позивачка через самотність та похилий вік бажала, щоб за нею довічно здійснювали догляд з послідуючим набуттям права власності на належне їй майно.
09.09.2010 року між сторонами укладені та нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу, відповідно до яких ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_5 придбала квартиру АДРЕСА_1 та земельну ділянку розташовану за цією ж адресою, загальною площею 0,0282 га (а.с.32-36).
Свідок ОСОБА_6, ОСОБА_4 пояснили, що зі слів ОСОБА_2 їм відомо про те, що гроші за договорами купівлі-продажу позивачці не передавалися, оскільки відповідачка мала намір здійснювати догляд за ОСОБА_3 довічно, з початку осені 2010 року по лютий 2011 року сторони проживали разом.
Отже, вірно встановивши, що грошові кошти за оспорюваними правочинами не передавалися, волевиявлення позивачки було направлено на укладення договору довічного утримання, а не договорів купівлі-продажу, суд дійшов вірного висновку про наявність визначених законом підстав для визнання договорів купівлі-продажу недійсними.
Разом з тим, суд помилково задовольнив позов з підстав визначених ст.230 ЦК України та не врахував, що при вирішенні спору слід виходити не лише із зазначення у позовній заяві певних статей, як підстав позову, а й з обставин, якими сторони обґрунтовують наявність чи відсутність між ними відповідних правовідносин.
Зважаючи на те, що в обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_3 посилалася на те, що через похилий вік та відсутність освіти помилялася щодо правової природи укладених з відповідачкою договорів та прав і обов»язків, що за ними виникають та вважала, що укладає договір довічного утримання, тобто фактично посилалася на недійсність договору вчиненого під впливом помилки, колегія суддів приходить до висновку про наявність визначених ст.309 ЦПК України підстав для зміни ухваленого у справі рішення в частині правового обґрунтування позову із зазначенням, що позов задоволено з підстав, визначених ст.229 ЦК України.
В іншій частині доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути взяті до уваги.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 14 травня 2012 року змінити в частині правового обґрунтування позову та вважати, що позов задоволено з підстав, визначених ст.229 ЦК України.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді