12.07.2012
Справа №22ц/2190/2134 /2012 Головуючий в 1 інстанції:
Ігнатенко О.Й.,
Доповідач: Кузнєцова О.А.
2012 року липня місяця 12 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Кузнєцової О.А.,
суддів : Бездрабко В.О.,
Приходько Л.А.,
при секретарі Мироненко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 25 травня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Шумен»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
встановила:
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 25 травня 2012 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа-товариство з обмеженою відповідальністю «Шумен», про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_6 48 510 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 3000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 по 1068 грн. 04 коп. судових витрат.
Не погоджуючись із даним рішенням, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просили рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 25 травня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Письмові заперечення в суд апеляційної інстанції не надходили.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно свідоцтву про право власності від 14.11.2005 року ОСОБА_6 належить трикімнатна квартира АДРЕСА_1.
ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 18.01.2008 року належить квартира АДРЕСА_2
Відповідачами не оспорювався в суді факт затоплення квартири позивача 18.10.2011 року.
Відповідач ОСОБА_3 підтвердив в суді першої інстанції, що він перший прибув у квартиру АДРЕСА_2, дізнавшись про те, що у нижчерозташовану квартиру з його квартири потрапляє вода. Потрапивши у свою квартиру, відповідач побачив, що витік йде із туалету, де проходить техканал, в якому розміщена труба водопостачання. Техканал зашитий гипсокартоном, тому за допомогою молотка відповідач розширив те місце, де знаходиться прилад обліку. Нижче приладу з труби відбувався витік води. Цю дірку відповідач закрив пальцем та чекав доки слюсар не перекриє воду.
Факт затоплення квартири позивачки підтверджується також актом від 24.10.2011 року, складеним комісією у складі майстра дільниці ТОВ «Шумен», слюсаря дільниці та самої ОСОБА_6 В акті також зазначено, що затоплення сталося 18.10.2011 року внаслідок проникнення до квартири 51 з квартири 53 із-за розриву врізки холодної води на прибор обліку холодної води у туалеті квартири 53.Також цим актом зафіксовано наявність пошкоджень у квартирі 51.
Зазначене також підтвердили допитані в суді свідки: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про непереконливість ствердження відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про те, що витік стався з причини пошкодження труби холодного постачання загального користування, оскільки вони прибули вже після того, як було перекрито воду і про місце витіку їм відомо лише зі слів, вони власне це місце не бачили.
Даний факт узгоджується із показами свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які проводили заміну труб водопостачання та каналізації після затоплення та свідком ОСОБА_12
Відповідачами не оспорювалося того факту, що вільний доступ до техканалу по якому проходить труба холодного водопостачання був обмежений змонтованою стінкою з поклеєною плиткою та столитровим бойлером і тому для обмеження витоку води ОСОБА_3 вимушений був молотком зробити отвір, а для виконання ремонтних робіт зазначені споруди були демонтовані взагалі.
Відповідно ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов'язаний забезпечити доступ до мережі, арматури, засобів обліку, розподільчих систем представників виконавця/виробника в тому числі і для встановлення і заміни санітарно-техничного та інженерного обладнання, проведення технічних та профілактичних оглядів гідно з істотними умовами договору. Відповідно ч.2 ст. 20 цього ж закону право,а відповідно ч. З цієї статті і обов'язок, на укладання договору з виконавцем відповідних послуг на профілактику, повірку, а також заміну або ремонт санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та засобів обліку,що вийшли з ладу покладено на споживачів. Доказів на укладання такого договору з боку відповідачів не надано, що свідчить про відсутність обов'язку будь-кого , крім них, вживати заходи для безаварійного функціонування обладнання,що знаходиться у їх квартирі.
На запит суду МКП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона»повідомило, що абонентом квартири АДРЕСА_2
були взяті технічні умови на встановлення приладів обліку холодної води. Абонентською службою Водоканалу за заявкою власників вказаної квартири 09.07.2002 року два водомірних вузли були опломбовані та прийняті до розрахунків. Ким саме встановлено пристрій обліку холодної води Водоканалу невідомо.
Відповідачами не спростовано ствердження позивачки про те, що наявні пошкодження у квартирі виникли саме внаслідок затоплення, що відбулося 18.10.2011 року. Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_14 підтвердили факт виникнення пошкоджень в квартирі 51 саме через затоплення, що сталося.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 31 від 23.03.2012 року в квартирі АДРЕСА_1 наявні пошкодження оздоблюваних покрить та конструктивних елементів в усіх приміщеннях квартири, окрім вбиральні та кімнати «5»: вздуття та відшарування шпатльовочного й фарбованого слою, зміна фарбованого шару, плями, тріщини у шпатльвочному шарі з розкриттям до 3 мм, зволоження шпалер, їх розшарування від основи, зміна кольору шпалер, короблення лінолеуму, відшарування покриття від основи, вимивання у цементній стяжці,розбухання та короблення дверей і віконних блоків, руйнування шару фарби на площі більш 40% у дверей та 30%-вікон, наявні плями плісняви, тріщини глазурованого шару плитки у кухні, короблення плитки та відшарування від основи. У квартирі специфічний запах вологи та плісняви. Крім цього, полотна вбудованої шафи мають розбухання, покоробилися та мають неповний притвор до коробки. Пошкодження оздоблювальних покрить та будівельних конструкцій цієї квартири могли виникнути в результаті неконтрольованого проникнення рідини в квартиру № 51 з боку міжповерхового перекриття, над яким безпосередньо розташовані приміщення квартири № 53 із-за розриву трубопроводу системи холодного водопостачання в місці його приєднання до водоміру (прибору обліку споживання холодної води) в квартирі № 53. Загальна вартість ремонтних робіт приміщень квартири № 51 житлового будинку в м. Херсоні для усунення ушкоджень, заподіяних затопленням складає 48 510 грн.(а.с.87-135).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що затоплення квартири за вказаною адресою відбулось за вини відповідачів, яка полягає у незабезпеченні якісного встановлення врізки холодної води на водомір, встановлення якого здійснилось мешканцями квартири відповідачів, а також - у незабезпеченні належного користування даним виробничим пристроєм та відповідним контролем за його технічним станом, внаслідок чого, відбувся витік води з місця встановлення врізки у прилад обліку холодної води та була заподіяна шкода у розмірі 48 510 грн., яка підлягає стягненню з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь позивача.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд додержав вимоги ст. 1167 ЦК України, врахував характер та обсяг моральних страждань позивача, пов'язаних з порушенням його прав власності та пошкодженням майна, втраті нормального, повсякденного укладу життя.
Проте, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про солідарне відшкодування моральної шкоди, тому підлягає відшкодуванню з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по 1000 грн. з кожного, а рішення суду в цій частині - зміні.
Керуючись ст.ст. 303,307,308,314 ЦПК України, колегія суддів, -
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 25 травня 2012 року -змінити в частині солідарного відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, стягнувши у рахунок відшкодування моральної шкоди по 1000 грн. з кожного.
В іншій частині рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 25 травня 2012 року -залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: