Справа № 2120/5646/12
09.07.2012 Суворовський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді І.В. Склярської
при секретарі В.Ю. Савченко
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду комунального майна виконкому Херсонської міської ради, ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування свідоцтва на право власності на житло, -
Позивач звернулася до суду із позовом в якому просить визнати незаконним та скасувати свідоцтво № 13373 про право власності на житло від 31.01.2003 року -квартири АДРЕСА_1, виданого фондом комунального майна м. Херсона виконкому Херсонської міської ради, посилаючись на те, що 31.01.2003 року була здійснена приватизація вищеназваної квартири, проте про її приватизацію та про те, що вона не включена у свідоцтво про право власності вона дізналася лише нещодавно, за таких підстав вважає що свідоцтво про право власності видане із порушенням норм закону, оскільки вона як член сім'ї відповідача, а саме, дружина повинна була бути вписана у вказане свідоцтво, оскільки на час видачі свідоцтва постійно проживала у цій квартирі, окрім того разом з ними проживали і двоє їх з відповідачем дітей.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити на підставах, що у ньому зазначені.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав,вважав їх такими, що підлягають задоволенню, пояснив, що про приватизацію квартирі позивачці було відомо.
Представник управління комунальної власності в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив суду, що приватизація квартири була здійснена відповідно до вимог чинного законодавства.
Третя особа в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оглянувши в судовому засіданні, наданий представником управління комунальної власності, оригінал приватизаційної справи № 13373 від 31.01.2003 року, встановивши обставини і визначивши відповідно до них правовідносини, приходить до наступного.
Згідно з ч.2 ст.8 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду»передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 31.01.2003року за №13373, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної, спільної сумісної власності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3.
З пояснень сторін вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які є співвласниками квартири померли, а відповідач разом зі своїм братом прийняли спадщину.
Як пояснила позивачка, їй все ж було відомо про приватизацію квартири, але вона не уважно до цього поставилася. Їй відомо було також, що після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ( 2004,2007р.) їх сини, які є співвласниками квартири ОСОБА_2, ОСОБА_3 оформили спадщину на частку в даній квартирі.
Відповідач в судовому засіданні після дослідження та оголошення матеріалів приватизації на квартиру суду пояснив, що про приватизацію квартири йому було відомо, але щодо того коли про це дізналася дружина та чому він не повідомив її про цю дію -пояснити не міг. Відповідач пояснив також , що свідоцтва про право власності в порядку спадкування на частку в квартирі вони з третьою особою отримали.
Також сторони не змогли надати пояснення та обґрунтування щодо правового положення ОСОБА_3 як третьої особи, якій є співвласником квартири.
ОСОБА_1 є дружиною відповідача ОСОБА_2,що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 11.11.1989 року, актовий запис № 1006.
З пояснень позивачки вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 вона постійно проживала с 1990 року.
З паспорту позивачки вбачається, що з 28.11.1986 року вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, кімната у квартирі у м. Севастополі перейшла їй як спадщина.
Відповідно до ч.1,2 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Позивачкою не надано будь-яких доказів постійного проживання в спірній квартирі на час її приватизації. Довідка про склад сім'ї на час приватизації, а також довідка №803 від 07.04.2012року про склад сім'ї не містять в складі сім'ї позивачку. Копія трудової книжки свідчить лише про факт роботи позивачки на підприємствах м. Херсона.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, оскільки позивачка не зареєстрована і ніколи не була зареєстрована у вказаній квартирі, не надала доказів проживання в спірній квартирі, а також з урахуванням того, що на квартиру після смерті співвласників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 існують інші правовстановлюючі документи, також позивачкою пропущений строк позовної давності звернення до суду, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 10, 11,57-61, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Фонду комунального майна виконкому Херсонської міської ради, ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування свідоцтва на право власності на житло -відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Суворовський районний суд м. Херсона шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.
СуддяІ. В. Склярська