21.06.2012
Справа № 22-2190/1938/2012 Головуючий в 1 інстанції:
Гапоненко Р.В.
Категорія 39
Доповідач:
Приходько Л.А.
2012 року червня місяця 21 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Приходько Л.А.
суддів Кузнєцової О.А.
Бездрабко В.О.
при секретарі Ляшенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 04 травня 2012 року у справі
за позовом
ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди,
19 березня 2012 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 зі змісту статті «ІНФОРМАЦІЯ_1» опублікованої Всеукраїнською суспільно-політичною газетою «ІНФОРМАЦІЯ_2» на сторінках сайту ІНФОРМАЦІЯ_3 їй стало відомо, що відповідач в ході спілкування з кореспондентом газети ОСОБА_6 повідомив останньому інформацію, а саме: «За один только срок своего председательства наша «пани» ОСОБА_4 умудрилась продать порт, порезать на металлолом нефтебазу, … и даже водонапорные башни!...». Вважає вказану інформацію недостовірною оскільки ні селищною радою, ні нею особисто, як головою селищної ради, рішень щодо продажу майна річкового порту чи майна нафтобази не приймалось. Також не приймалися рішення щодо різки водонапірних башт на металобрухт. Посилаючись на те, що поширена відповідачем неправдива інформація порочить її честь, гідність та ділову репутацію, як голови селищної ради, а також що внаслідок поширення відповідачем вказаної інформації їй була заподіяна моральна шкода, яку вона оцінює в 5000грн., остаточно просила суд визнати недостовірними та такими, що не відповідають дійсності, порушують права свободи , ганьблять честь, гідність, ділову репутацію відомості поширені ОСОБА_5, та стягнути з ОСОБА_5 на її користь моральну шкоду в розмірі 5000грн.
Рішенням Великолепетиського районного суду Херсонської області від 04 травня 2012 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши доповідача, осіб, які приймають участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1, 4 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка її поширила.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 Всеукраїнською суспільно-політичною газетою «ІНФОРМАЦІЯ_2» на сторінках сайту ІНФОРМАЦІЯ_3 опублікована стаття «ІНФОРМАЦІЯ_1» в якій зазначено: «За один только срок своего председательства наша «пани» ОСОБА_4 умудрилась продать порт, порезать на металлолом нефтебазу, … и даже водонапорные башни! - повідомляє ОСОБА_5 ».
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачка вважає, що саме відповідач по справі повідомив кореспонденту Всеукраїнської суспільно-політичної газети «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_6 неправдиву інформацію щодо продажу річкового порту, порізки на металобрухт нафтобази та водонапірних башт, посилаючись на зміст статті «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Проте відповідач, ОСОБА_5, категорично заперечує факт ощирення ним вказаної інформації , зазначивши, що повідомив кореспонденту про погіршення благоустрою смт Велика Лепетиха за період часу з обрання ОСОБА_4 на посаду голови селищної ради. Про існування будь-яких претензій саме до ОСОБА_4 з приводу продажу порту, порізки на металобрухт нафтобази та водонапірних башт він дізнався лише після оприлюднення статті.
Крім того, допитана в якості свідка ОСОБА_10, будучи присутнєю при розмові кореспондента ОСОБА_6 з ОСОБА_5, підтвердила, що відповідач будь-яких відомостей щодо продажу порту та порізки на металобрухт нафтобази та водонапірних башт не повідомляв. Також зазначила, що кореспондент в той день спілкувався з невизначеним колом осіб, з яких будь-хто міг повідомити вказану інформацію.
Оскільки на виконання вимог ст. 60 ЦПК України ОСОБА_4 не довела у встановленому процесуальним законом порядку, що інформацію «За один только срок своего председательства наша «пани» ОСОБА_4 умудрилась продать порт, порезать на металлолом нефтебазу, … и даже водонапорные башни!» повідомив кореспонденту газети саме ОСОБА_5, а рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, суд першої інстанції дійшов правильного висновку шщодо необґрунтованості заявлених позовних вимог.
Також слід зазначити, що як вбачається з роз'яснення пленуму Верховного Суду України у п.п.15,19 постанови від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до частини другої статті 47№ Закону України " Про інформацію " оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
Як вбачається зі змісту статті «ІНФОРМАЦІЯ_1» відомості викладені нібито зі слів відповідача «За один только срок своего председательства наша «пани» ОСОБА_4 умудрилась продать порт, порезать на металлолом нефтебазу, … и даже водонапорные башни!» з огляду на зміст статті в цілому, характеру використання мовних засобів є вираженням суб'єктивної думки і поглядів особи, яка їх повідомила щодо діяльності позивача на посаді голови селищної ради та не містять в собі фактичних даних щодо неправомірної поведінки позивачки, тобто є оціночним судженням, а тому не може бути предметом судового захисту.
Судом першої інстанції з достатньою повнотою встановлені обставини справи та надана належна оцінка доказам, якими сторони обґрунтували свої доводи і заперечення та постановлено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тоді як доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстави для його скасування та задоволення скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 04 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: