25 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
суддів : Бутенка В.І.(доповідач),
Гончар Л.Я.,
Лиски Т.О.,
Панченка О.І.,
Сороки М.О.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи № 2-445/04 за скаргою ОСОБА_1 на неправомірну бездіяльність ДПІ у Рахівському районі Закарпатської області, -
У квітні 2004 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаною скаргою.
У скарзі просила визнати неправомірною бездіяльність ДПІ у Рахівському районі Закарпатської області та зобов'язати податковий орган зробити в паспорті скаржника відмітку про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру.
Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 11 травня 2004 року вимоги скаржника задоволено. Бездіяльність податкового органу визнана неправомірною та зобов'язано ДПІ у Рахівському районі внести у паспорт ОСОБА_1 відмітку про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 14 липня 2004 року це рішення залишено без змін.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ДПІ у Рахівському районі подала до Верховного Суду України касаційну скаргу, в якій просила їх скасувати.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_1, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано виходили з того, що за змістом ч. 2 ст. 1 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших платежів" ( зі змінами внесеними Законом України від 16 липня 1999 року №1003 ) для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру, а відповідно із ч. 2 ст. 5 цього Закону до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Законом не передбачено обмежень застосування згаданих норм щодо осіб, яким ідентифікаційний номер вже було присвоєно.
Посилання про відсутність, на час розгляду справи, механізму внесення відповідного запису в паспорт громадянина за умови врегулювання питання обліку платників податків та інших обов'язкових платежів наведеними правовими нормами не могли бути підставою для невиконання вимог Закону податковими органами.
Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують, а тому підстав для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень не вбачається.
За правилами ч. 3 ст. 220-1, ч.1 ст.224 КАС України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 223, 230 КАС України, колегія суддів -
Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області залишити без задоволення, а рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 11 травня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 14 липня 2004 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
____________________ Бутенко В.І.
____________________ Гончар Л.Я.
____________________ Лиска Т.О.
____________________ Панченко О.І.
____________________ Сорока М.О.