Ухвала від 04.10.2006 по справі К-12571/06

К/С № К-12571/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2006 р. м. Київ

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого суддіПилипчук Н.Г.

суддів Конюшка К.В.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Степашка О.І.

при секретарі: Ільченко О.М.

за участю представників

позивача: Пантелєєвої О.О., Черезова І.Ю.

відповідача-1: Бистрової О.В., Пархоменко Л.М., Мужаровської Н.С., Добровольського О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2005 р.

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2005 р.

у справі № 32/139

за позовом Закритого акціонерного товариства "Рамбурс"

до 1. Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва;

2. Відділення Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва;

3. Управління Державного казначейства у м. Києві

про стягнення процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2005 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2005 р., позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України через Відділення Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва на користь ЗАТ "Рамбурс" 1 001 472,73 грн. процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості з ПДВ за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2004 року та січень 2005 року. Стягнуто з ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на користь ЗАТ "Рамбурс" 1 700,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові рішення мотивовані тим, що позовні вимоги про стягнення процентів на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та експортного відшкодування за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2004 року та січень 2005 р. в розмірі 1 001 472,73 грн. є обґрунтованими.

Відповідач подав касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: п.п. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 та ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість". Судом не взято до уваги, що ні ст. 7 ні ст. 8 вказаного закону не передбачають обов'язку податкових органів нараховувати та сплачувати платником податків проценти, нараховані за несвоєчасне повернення з бюджету сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість. На його думку, податок, не відшкодований протягом строку, передбаченого ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість", не є бюджетною заборгованістю, на яку згідно із п.п. 7.7.3 п. 7.7. ст. 7 вказаного закону нараховуються проценти. Суд, поклавши судові витрати тільки на одного відповідача у справі - на ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, порушив ст. 49 ГПК України.

Представники відповідача-1 в судовому засіданні підтримали вимоги касаційної скарги та просили її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, як законні та обґрунтовані.

Відділення Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва, належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи, свого представника в судове засідання не направило.

Від Відділення Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва 21.08.2006 р. за вх. № К-12571/06-Д3 надійшло клопотання, яким воно просить слухати справу за відсутністю представника, оскільки воно не має можливості оформити довіреність у відповідності до чинного законодавства по причині відсутності на даний час затвердженого нового Положення відділення Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва. Також у клопотанні Відділення просить зупинити провадження у справі до затвердження відповідного положення або залучити Державне казначейство України.

Суд касаційної інстанції вказане клопотання задовольнив частково та в судовому засіданні ухвалив справу розглядати за відсутності представника Відділення Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва.

Клопотання Відділення та ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про зупинення провадження у справі до остаточної реорганізації Відділення залишено без задоволення. При цьому, суд виходив з того, що Відділення Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва є структурним підрозділом Управління Державного казначейства у м. Києві, яке бере участь у розгляді справи у якості відповідача.

Управління Державного казначейства у м. Києві, належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи, свого представника в судове засідання не направило, про причини неявки суд касаційної інстанції не повідомило. Враховуючи викладене та виходячи із вимог ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається без представника цієї особи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.

Позивачем до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва подані податкові декларації з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2004 року та січень 2005 року.

Суми заявленого до відшкодування податку на додану вартість та суми експортного відшкодування підтверджуються довідками ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про результати документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2004 року.

З урахуванням часткового погашення заборгованості, проценти, що підлягають нарахуванню на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по податковим деклараціям в період з липня 2004 року по січень 2005 року складають 1001472,73 грн.

Відповідно до абз. 5 п.п. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону "Про ПДВ" суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Виходячи із вказаної норми Закону, позивачем правомірно нараховані проценти на суму заборгованості по ПДВ, невідшкодовану у встановлені законом строки, в тому числі і по експертних операціях.

Доводи податкової інспекції, викладені у касаційній скарзі, стосовно того, що на суми експортного відшкодування, на яке платник податку має право згідно із п. 8.1. ст. 8 Закону "По ПДВ", не поширюються вимоги п.п. 7.7.3 п. 7.7. ст. 7 цього ж закону, зокрема в частині нарахування процентів, суд касаційної інстанції знаходить необґрунтованими. При цьому виходить з такого.

Пункт 7 ст. 7 визначає загальні засади порядку визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету і не встановлює обмежень щодо нарахування процентів за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ по експортним операціям. Відповідно до п. 1.8. Закону "По ПДВ" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Отже, експортне відшкодування є різновидом бюджетного відшкодування. Пунктом 1.3. Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 02.07.1997 р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 21.05.2001 р. № 200/86) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8.06.2001 р. за № 489/5680 (далі у тексті Порядок), визначено, що бюджетна заборгованість з податку на додану вартість - суми, не відшкодовані платнику протягом визначених законодавством термінів відшкодування. Відповідно, суми ПДВ по експортних операціях не відшкодовані у встановлені Законом "Про ПДВ" строки також є бюджетною заборгованістю, на яку нараховуються проценти у відповідності до п.п. 7.7.3. п. 7.3. ст. 7 Закону "Про ПДВ".

Суд касаційної інстанції знаходить безпідставними доводи відповідача-1 щодо порушення судом першої інстанції ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суд правильно поклав судові витрати саме на відповідача-1. В даному випадку, спір виник внаслідок неправильних дій податкової інспекції. Згідно із п.п. 4.1, 4.2. Порядку відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів (форма наведена в додатку 2) або за рішенням суду. Висновки подаються не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством.

За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо обґрунтованості вимог позивача про стягнення процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості, узгоджуються з обставинами у справі та відповідають нормам матеріального права.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2005 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2005 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

судді К.В. Конюшко

Л.В. Ланченко О.М. Нечитайло

О.І. Степашко

Ухвалу складено у повному обсязі 09.10.2006 р.

Попередній документ
252770
Наступний документ
252772
Інформація про рішення:
№ рішення: 252771
№ справи: К-12571/06
Дата рішення: 04.10.2006
Дата публікації: 17.11.2009
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: