18 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А. Ф.
суддів Білуги С. В.
Гаманка О.І.
Гурін М. І.
Заїки М.М.
при секретарі Міненко І. М., за участю скаржника ОСОБА_1,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 листопада 2005 року у справі за його скаргою на неправомірні дії Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік», -
У червні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на на неправомірні дії Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік». Скаржник зазначив, що цей Закон не відповідає Конституції України та іншим Законам України.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2005 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 11 листопада 2005 року, в прийомі скарги ОСОБА_1 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 листопада 2005 року, як постановлені з порушенням норм процесуального права, та постановити нове рішення, яким прийняти скаргу до розгляду.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильного застосування норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суди першої та апеляційної інстанцій правильно послались на статтю 248-2 ЦПК України, відповідно до якої судам підвідомчі скарги громадян у випадках якщо створено перепони для реалізації ними своїх прав, свобод чи законних інтересів, покладено обов'язки, що не передбачені законом, притягнуто до відповідальності та інші підстави, при наявності яких відповідно до статті 248-2 ЦПК України подається скарга до суду в порядку глави 31-А ЦПК України. Суди виходили з того, що скарга, подана заявником, не може бути прийнята до розгляду, оскільки відповідно до статей 75, 85 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України і до її виключних повноважень відноситься прийняття Державного бюджету України та інших законів України в порядку, передбаченому Конституцією України, якою визначено повноваження Кабінету Міністрів України та Президента України щодо подання на затвердження проекту Державного бюджету України, а тому суду не підвідомчий розгляд скарги про скасування прийнятого у встановленому порядку Закону України.
Також суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що відповідно до статті 147 Конституції України питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і надання офіційного тлумачення Конституції України та законів України вирішує Конституційний Суд України, який є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.
Пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України також передбачено, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 листопада 2005 року у справі за його скаргою на неправомірні дії Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Загородній А. Ф.
Судді Білуга С. В.
Гаманко О. І.
Гурін М. І.
Заїка М. М.
З оригіналом згідно суддя Гаманко О. І.