Справа № 1618/1959/2012
10 липня 2012 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
В складі: головуючого судді - Яценко В. В.
при секретарі - Білик Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Лубнах цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Акціонерного комерційного банку "ІнтерконтинентБанк", Слідчого управління ГУМВС України в м.Києві, старшого слідчого ГУМВС України в м.Києві, третя особа - Управління ДАІ УМВС України в Полтавській області, про усунення перешкод в користуванні майном та звільненні майна з під арешту, -
10 травня 2012 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до МВС України, АКБ "ІнтерконтинентБанк", Слідчого управління ГУМВС України в м.Києві та старшого слідчого ГУМВС України в м.Києві Коновода В.В. про усунення перешкод в користуванні майном та звільненні майна з під арешту.
В своїй заяві позивач зазначав, що його довірителю - ОСОБА_2 з 2009 року на праві приватної власності належить легковий автомобіль НОМЕР_1, 2003 р.в.
В вересні 2011 року старшим слідчим СУ ГУМВС України в м.Києві Коноводом В.В. було винесено постанову, згідно якої на вказаний легковий автомобіль було накладено арешт та заборону на відчуження, в зв'язку з розслідуванням кримінальної справи відносно попереднього власника автомобіля - гр-на ОСОБА_4.
Вважає, що арешт та заборона на відчуження зазначеного автомобіля, який тривалий час належить його довірителю, є незаконною, не ґрунтується на вимогах законодавства, тому прохає постановити рішення, яким усунути перешкоди в користуванні майном, а саме - звільнити з під арешту та зняти заборону на відчуження на автомобіль марки "BMW 745 LІ, 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_3, належний ОСОБА_2, шляхом скасування арешту та заборони на відчуження, накладених постановою старшого слідчого СУ ГУМВС України в м.Києві старшого лейтенанта міліції Коновода В.В. в кримінальній справі №50-4222.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Коряк А.В. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, на їх задоволенні наполягали, надали пояснення, аналогічні мотивувальній частині позовної заяви.
Відповідач - МВС України - свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи був неодноразово належним чином повідомлений, про що свідчать відповідні поштові повідомлення.
Відповідачі - АКБ "ІнтерконтинентБанк", СУ ГУМВС України в м.Києві та старший слідчий Коновод В.В. - своїх представників в судове засідання не направили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені через оголошення в газеті "Урядовий кур'єр", про що свідчить відповідний примірник газети.
Третя особа - УДАІ УМВС України в Полтавській області - свого представника в судове засідання не направило, надіслало письмові відзиви на позовну заяву, з посиланням на відповідні вимоги закону та нормативних актів щодо реєстрації транспортних засобів та арештів і заборон на їх відчуження.
Оскільки всі відповідачі ні пояснень, ні заперечень по суті позовної заяви, як і заяв про розгляд справи без їх участі чи про поважність причин неявки в судове засідання не надали, суд на підставі та у відповідності до положень ст.224 ЦПК України приходить до висновку про можливість проведення заочного розгляду справи, проти чого ні позивач, ні його представник не заперечують.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, перебуваючи в межах позовних вимог та дотримуючись принципів змагальності сторін й диспозитивності цивільного судочинства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
В ході судового розгляду даної справи встановлено та об'єктивно підтверджено її матеріалами, що 23 грудня 2009 року на підставі Біржової Угоди ВР 54452, виданої ТБ "Укрресурс" м.Києва, гр-м ОСОБА_2 була придбана автомашина BMW 745 LI, 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_2. Вказана автомашина була знята продавцем із обліку у ВРЕР №5 м.Києва, та на неї були видані транзитні номери, продавець мав довідку інформаційного центру МВС про те, що вказана автомашина не має ніяких обтяжень, а саме не перебуває у заставі, не оголошена в розшук, тощо. 11 лютого 2010 року зазначений автомобіль у встановленому законом порядку був зареєстрований Лубенським ВРЕР за ОСОБА_2
Вказані обставини підтверджуються запитом №01/003/12 від 04 січня 2012 року (а.с.13), листом Лубенського ВРЕР №35/6 від 04 січня 2012 року (а.с.14), а відповідно до листа ВРЕР ДАІ №5 м. Києва, де вказана автомашина знаходилась на обліку, ніяких заборон з приводу відчуження, та зняття з обліку вона не мала (а.с.18).
Крім цього, позивачем надані сервісна книжка із АВТ "Баварія" (а.с.11), гарантійний талон №ВА 199501 (а.с.12), які підтверджують законність та офіційність придбання автомашини на території України, та її технічне обслуговування в АВТ "Баварія".
З наданого позивачем витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за №35359591 від 22 березня 2012 року (а.с.17) вбачається, що станом на дату видачі витягу автомобіль з номером кузова НОМЕР_2 в реєстрі обтяжень відсутній.
В квітні 2012 року під час розгляду іншої цивільної справи позивачу надійшла копія постанови старшого слідчого Коновода В.В. (а.с.16) від 28 вересня 2011 року, відповідно до якої продавець (власник) автомашини BMW 745 LI ОСОБА_4, будучи головою правління АКБ "ІнтерконтинентБанк", отримав кредит у ввіреному йому банку на придбання автомобіля марки BMW 745 LI, який у встановлений законом строк не погасив. Враховуючи вищевказане, слідчим було накладено арешт на автомобіль BMW 745 LI 2003 року випуску, кузов НОМЕР_2, одночасно заборонено перереєстрацію, дарування, відчуження, тощо, до прийняття рішення по справі.
Суд, встановивши фактичні обставини по справі та перевіривши їх наданими сторонами доказами, вважає, що спірні правовідносини регулюються наступними нормами права :
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Статтею 330 ЦК України визначено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває права власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу, майно не може бути витребуване у нього.
Статтею 388 ЦК України передбачає лише право власника на витребування майна у добросовісного відповідача, та й власник має право його витребувати лише в разі, якщо майно :
1) було загублене власником, або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника, або у особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло із володіння власника, або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Тобто витребувати арештовану автомашину може лише її власник і лише у трьох випадках, перелік яких являється вичерпним.
Жодних вимог попередній власник автомобіля - ОСОБА_4 - до нового власника автомобіля не пред'являв, доказів таких вимог в справі немає.
Відповідно до ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 126 КПК України забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії.
При цьому суд враховує, що з 2009 року по даний час ОСОБА_2, на чиє майно накладено арешт, не визнаний слідчими органами ні обвинуваченим, ні підозрюваним, або ж особою, яка несе за законом матеріальну відповідальність за їх дії.
Суд також приходить до висновку, що станом на 28 вересня 2011 року саме ОСОБА_2 понад 18 місяців вже був законним та добросовісним власником спірного автомобіля, про що свідчать надані позивачем документи, зокрема, сам технічний паспорт на автомобіль (а.с.9), та інші документи в їх сукупності.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в пункту 4 Постанови №6 Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" від 27 серпня 1978 року з подальшими змінами, вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про виключення майна з акту опису.
Згідно статті 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч.1 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч.1 статті 321 Цивільного кодексу України Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Наявність арешту та заборони на відчуження майна, яке належить ОСОБА_2, на підставі постанови старшого слідчого СУ ГУМВС України в м.Києві старшого лейтенанта міліції Коновода В.В. від 28 вересня 2011 року по кримінальній справі № 50-4222 безпідставно й необґрунтовано обмежує право власності ОСОБА_2
Пунктом 3 ч. 2 статті 16 ЦК України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.
Приписами статті 577 ЦК України передбачено, що якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Статтею 13 Закону України "Про заставу" визначено, що у випадках, коли предметом застави є … транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, такий договір повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів.
Статтею 12 чинного Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.
Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.
Відповідно до вимог пункту 6 "Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна", затвердженого постановою КМ України №830 від 05 липня 2004 року, відомості про обтяження рухомого майна вносяться до Реєстру на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи або рішення суду.
Як вбачається з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за №35359591 від 22 березня 2012 року - станом на дату видачі витягу автомобіль з номером кузова НОМЕР_2 в реєстрі обтяжень відсутній. Тобто обтяження у вигляді постанови слідчого Коновода В.В. не було внесено до зазначеного Державного реєстру, хоча в самій постанові зазначено про її направлення в ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.
Відповідно до частини 2 статті 114 ЦПК України позови про зняття арешту з майна, пред'являються за місцем знаходження цього майна, або основної його частини.
Арештована автомашина BMW 745 LI 2003 р. випуску, кузов НОМЕР_2 зареєстрована Лубенським ВРЕР ДАІ за ОСОБА_2 у м.Лубни, вул.Толстого, 21, у зв'язку з чим справа підсудна Лубенському міськрайонному суду.
Судові витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору, по оплаті правової допомоги та по оплаті розміщення оголошення в газеті "Урядовий кур'єр" позивач просить покласти на нього, з відповідачів їх не стягувати.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 224 - 233 ЦПК України, ст.ст. 19, 41 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 182, 316, 319, 321, 391, 577 ЦК України, п.4 Постанови №6 Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" від 27 серпня 1978 року з подальшими змінами, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Усунути перешкоди в користуванні майном, а саме - звільнити з під арешту та зняти заборону на перереєстрацію, дарування, відчуження на автомобіль марки BMW 745 LІ, 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_3, належний ОСОБА_2, шляхом скасування арешту та заборони на перереєстрацію, дарування, відчуження, тощо, накладених постановою від 28 вересня 2011 року старшого слідчого СУ ГУМВС України в м.Києві старшого лейтенанта міліції Коновода В.В. в кримінальній справі №50-4222.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Лубенського
суду Яценко В. В.