Справа № 22-ц/1690/2297/2012 Головуючий по 1-й інстанції дядечко І.І.
Суддя-доповідач: Кривчун Т. О.
21 червня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: судді Кривчун Т.О.,
Суддів: Дряниці Ю.В., Карнауха П.М.,
при секретарі -Філоненко О.В.,
за участю: представника позивача -Величко В.О.,
відповідача ОСОБА_3, представника відповідача -ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4
на заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 04 грудня 2009 року
по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»в особі філії у м. Полтаві до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
У квітні 2009 року ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в особі філії у м. Полтаві звернувся до суду із позовом, в якому, з урахуванням подальших уточнень, просив стягнути із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно заборгованість за кредитним договором №10006С7/31 від 17.11.2006 року на загальну суму 697284,20 грн., та звернути стягнення на предмет іпотеки -квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5 та ОСОБА_3, визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з визначенням початкової ціни предмета іпотеки на рівні заставної вартості згідно п.1.3 р.1 Договору іпотеки №10006Z15/31 від 17.11.2006 року .
Заочним рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 04 грудня 2009 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»заборгованість за кредитним договором №10006С7/31 від 17 листопада 2006 року в розмірі 697284,24 грн.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки -квартиру АДРЕСА_5, та належить ОСОБА_5 і ОСОБА_3
Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмета іпотеки на рівні заставної вартості, визначеної п.1.3 р.1 Договору іпотеки №10006Z15/31 від 17.11.2006 року, в розмірі 894880,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-мпортний банк України»в особі філії у м. Полтаві витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700,00 грн,. а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30,00 грн.
У поданій апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_3- ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають істотне значення для справи, недотримання норм матеріального та процесуального права, просить заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.12.2009 року змінити, виключивши його з числа відповідачів (боржників).
Зазначає, що йому на праві спільної сумісної власності належить 1/2 частина квартири АДРЕСА_1, на яку, як на предмет іпотеки, звернуто стягнення в забезпечення виконання зобов»язань ОСОБА_5 за кредитним договором.
Вказує, що не надавав згоди на передачу квартири у іпотеку банку, а відтак вважає, що рішенням суду порушується його право власності.
У судовому засіданні відповідач та його представник доводи апеляційної скарги підтримали та прохали її задовольнити.
Представник позивача проти скарги заперечував, прохав її відхилити, рішення місцевого суду залишити без змін.
Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення сторін, які беруть участь у справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає не в повній мірі.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 17.11.2006 року ПАТ «Державний експортно-імпортнний банк України»в особі керуючого філією у м. Полтаві та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №10006С7/31, за умовами якого банк надав позичальнику кредиту сумі 98000,00 доларів США з кінцевою датою погашення 15 листопада 2021 року, для оплати за семикімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_2, вартістю 707000,00 грн. згідно інвестиційного договору №5 від 12.01.2006 року. Кредит надавався на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності ат цільового використання /а.с.5-9/.
З метою забезпечення обов'язків боржника за вказаним кредитним договором, 17.11.2006 року сторони по справі уклали Іпотечний договір №1006Z15/31, згідно з яким банку в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_3, що стане власністю ОСОБА_5 після державної реєстрації на підставі інвестиційного договору №5 від 12.01.2006р., укладеного між ЗАТ «Крюківбудтехмонтаж»та ОСОБА_5, акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - 1122,1 від 18.08.2006 року та акту прийому-передачі зазначеної квартири. Сторони визначили, що загальна вартість предмета іпотеки на день укладення договору становила 112000,00 доларів США /а.с.11-13/.
Договір іпотеки №1006Z15/31 в установленому законом порядку посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_7 17.11.2006 року за реєстровим №4763.
Договором іпотеки визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем відповідних положень кредитного договору та/або невиконання чи неналежного виконання іпотекодавцем відповідних положень цього договору, іпотекодержатель має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами; у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов кредитного договору та/або порушення обов'язків іпотекодавцем, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання боржником, а в разі його невиконання -звернути стягнення на предмет іпотеки; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання. Умовами договору іпотеки передбачено право банку за рахунок предмета іпотеки задовольнити в повному обсязі вимоги, що випливають з кредитного договору на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, неустойку, пеню; витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрати на утримання, збереження предмета іпотеки та страхування предмета іпотеки, а також інші збитки, завдані порушенням основного зобов'язання чи умов цього договору.
Також, з метою забезпечення зобов'язань ОСОБА_5 за кредитним договором між банком та ОСОБА_6 укладено договір поруки №10006Р2/31 від 17.11.2006 року, за яким остання зобов'язалася солідарно відповідати перед банком за своєчасне та повне виконання ОСОБА_5 основного зобов'язання за кредитним договором, а також відшкодовувати витрати, що будуть визначатися на момент фактичного задоволення, в тому числі, суму кредитів, проценти, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання основного зобов'язання /а.с.10/.
Установлено, що ОСОБА_5 належним чином своїх обов'язків за кредитним договором не виконувала з грудня 2008 року, у зв»язку з чим 10.02.2009 року банк надіслав їй претензію щодо необхідності погашення заборгованості, на яку відповідачка належних дій не вчинила.
Станом на 06.04.2009 року заборгованість за кредитним договором №10006С7/31 від 17.11.2006р. складала 12621,22 грн. та 85689,99 доларів США, в тому числі: 83143,72 доларів США - прострочені платежі по погашенню основного боргу за кредитом; 11950,55 грн. - пеня за порушення строків погашення кредиту; 2546,27 доларів США -прострочені платежі по сплаті процентів за користування кредитом; 670,67 грн. -пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом. Таким чином, загальна сума заборгованості склала 697284,24 грн.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
За правилами ст.7 Закону України «Про іпотеку»за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Враховуючи наведені норми та фактичні обставини суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.
Однак колегія суддів не може повністю погодитися із таким висновком, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального права.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.12.2006 року серії САВ № 098842 квартира за адресою АДРЕСА_4 на підставі рішення виконкому Кременчуцької міської ради Полтавської області від 18.08.2006 року №891, розпоряджень міського голови про затвердження акту розподілу квартир та машиномісць в цокольному поверсі житлового будинку від 21.09.2006 року №644-Р, належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_5 /а.с.70-71/.
Право спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на вказану квартиру підтверджується також наявним у матеріалах справи Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.71).
За приписом ч.2 ст.6 Закону України «Про іпотеку» майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.
Дана норма права кореспондується із приписами статті 369 ЦК України, згідно якої співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.
Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У статті 228 ЦК України наведено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, до яких,зокрема, належать правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 не надавав нотаріально-посвідченої згоди на укладення ОСОБА_5 договору іпотеки щодо їх спільного майна, а, відтак, майно, що є у їх спільній з ОСОБА_5 власності, не може бути предметом іпотеки, оскільки це має наслідком порушення прав ОСОБА_3 як власника майна.
Враховуючи наведене Іпотечний договір №1006Z15/31 від 17.11.2006 року має ознаки нікчемного правочину.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов хибного висновку щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - семикімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_5, чим було порушено право власності співвласника даного нерухомого майна- ОСОБА_3
Таким чином, задовольняючи позов, суд першої інстанції неповністю з"ясував обставини, які мають значення для справи, тому висновки суду не можна визнати такими, що відповідають обставинам справи.
З урахуванням викладеного апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та визначення способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів - скасувати, у задоволенні цих позовних вимог, -відмовити.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.307, п.п.1,3 ч.1 ст.309 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд вправі скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити рішення по суті позовних вимог з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.
Керуючись ст.ст.303,307, пп.1,3,4 ч.1 ст.309, ст.ст.316,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_8, - задовольнити частково.
Заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 04 грудня 2009 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_5, та належить ОСОБА_5 і ОСОБА_3, визначення способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмета іпотеки на рівні заставної вартості, визначеної п.1.3 р.1 Договору іпотеки №10006Z15/31 від 17.11.2006 року, в розмірі 894880,00 грн., - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В іншій частині рішення місцевого суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
ГОЛОВУЮЧИЙ /підпис/ Т.О. Кривчун
СУДДІ: /підпис/ Ю.В. Дряниця
/підпис/ П.М. Карнаух
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Т.О. Кривчун