Справа № 11/1690/501/2012
Головуючий по 1-й інстанції Якименко
Суддя-доповідач: Захожай О. І.
30 травня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Захожай О.І.
суддів: Бурди К.І, Кожевнікова О.В.
при секретарях: Войтенко Є.М., Пашаєвої Є.В.
з участю:
прокурора:Деряги Л.М.
захисника: адвоката Корж О.В.
засудженого : ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали кримінальної справи за апеляціями захисника Корж О.В. в інтересах засудженого ОСОБА_5 зі змінами та доповненнями, старшого помічника прокурора Котелевського району Полтавської області та засудженого ОСОБА_5,
на вирок Котелевського районного суду Полтавського району від 28 березня 2012 року,-
Цим вироком:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з вищою освітою, одруженого, дітей на утриманні не має, працюючого на посаді ДІМ Диканського РВ УМВС України в Полтавській області, раніше не судимого.
засуджений за ч.2 ст.365 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду в правоохоронних органах на 2 роки.
Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу змінений з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши під варту в залі суду.
Зараховано до строку покарання час перебування ОСОБА_5 в ІТТ Полтавського ПМУ при затриманні в порядку ст. 115 КПК України з 21 по 23 жовтня 2010 року.
Стягнуто з ОСОБА_5 7000 грн. на користь потерпілого ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_5 відповідно до наказу УМВС від 12 грудня 2007 року № 203 ос та службового посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 06 березня 2008 року, обіймав посаду дільничного інспектора міліції Диканського РВ ГУМВС України в Полтавській області, мав спеціальне звання лейтенант міліції, тобто, був службовою особою - працівником правоохоронного органу, відповідно до ст.1 Закону України «Про міліцію», ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», наділений повноваженнями, передбаченими ст. 11 та розділом 3 Закону України «Про міліцію» та «Положенням про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженим Наказом МВС України від 20 жовтня 2003 року № 1212, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2003 року за № 1031/8352, тобто здійснював функцію представника влади і згідно примітки 1 до ст. 364 КК України був службовою особою.
Згідно наказу УМВС України в Полтавській області № 159 о/с від 17.06.2011 року ОСОБА_5 звільнений з органів внутрішніх справ за ст. 64 п. «ж».
В період служби в органах МВС, перебуваючи на вказаній вище посаді ОСОБА_5, вчинив злочин, який безпосередньо пов'язаний з виконанням ним службових обов'язків.
Незважаючи на притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до постанови про притягнення в якості обвинуваченого від 16 січня 2009 року у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 365, ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 263 КК України, будучи службовою особою - працівником правоохоронного органу та перебуваючи на посаді дільничного інспектора міліції Диканського РВ УМВС України в Полтавській області, умисно, з мотивів особистої зацікавленості у штучному нарощуванні «кількісного» показника в роботі Диканського РВ УМВС України в Полтавській області, вчинив дії, які явно виходять за межі його прав та повноважень.
Так, 01 квітня 2010 року ОСОБА_5 з метою примушування до дачі завідомо неправдивих показань по матеріалам дослідчої перевірки за фактом крадіжки металевих решіток із господарства ОСОБА_7, розташованого в с. Диканька Полтавської області, вул. Чкалова,49, зареєстрований у ЖРЗПЗ Диканського РВ УМВС України в Полтавській області за № 252 від 02.04.2010 року, в порушення вимог ст. 22 ч.3 КПК України, ст. 10 ч.1 п.1,2,4 ст. 12 Закону України « Про міліцію, в приміщенні кабінету дільничних Диканського РВ УМВС України в Полтавській області за адресою смт. Диканька вул. Куйбишева,1 запропонував ОСОБА_6, який був доставлений в приміщення вказаного райвідділу, зізнатися у вчиненні даного злочину. На вказану пропозицію ОСОБА_6 не погодився, оскільки крадіжки в якій йому пропонували зізнатися він не вчиняв. В подальшому, з метою схилення ОСОБА_6 вчинити дії, що суперечать його волі, тобто зізнатися у вчиненні крадіжки, ОСОБА_5, 01 квітня 2010 року, близько 19 год., в приміщенні кабінету дільничних Диканського РВ УМВС України в Полтавській області перевищуючи надані йому права, застосував відносно потерпілого ОСОБА_6 фізичне насильство, а саме: наніс удар руками в область голови та ногами в область голови та тулуба потерпілого ОСОБА_6, спричинивши останньому тілесні ушкодження, які відносяться до середньої ступені тяжкості
В апеляції старшого помічник прокурора ставиться питання про скасування вироку суду у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. Тому просив постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_5 за ч.2 ст. 365 КК України та призначити йому покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 роки. Запобіжний захід у вигляді взяття під варту, обраний судом 28.03.2012 року залишити без зміни. Зарахувати до строку покарання час перебування ОСОБА_5 в ІТТ Полтавського ПМУ при затриманні в порядку ст. 115 КПК України з 21 по 23 жовтня 2010 року. Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити у повному обсязі, стягнувши з ОСОБА_5 10000 грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_5 просить скасувати вирок суду у зв'язку з відсутністю події злочину та провадження по справі закрити, а позов залишити без розгляду, оскільки вважає, що його вина в скоєнні інкримінованих злочинів не доведена та не підтверджується доказами, а обвинувачення ґрунтується на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, особливо в частині вказівки про доведеність переломів ребер у потерпілого внаслідок його дій.
Захисник засудженого Корж О.В. у своїй апеляції зі змінами та доповненнями до неї просив вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, оскільки вважає, що в своєму рішенні суд послався на суперечливі докази, вказує, що судове слідство проведено не повністю, а винність засудженого ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого злочину не доведеною. Разом з цим просить змінити запобіжний захід з утримання під вартою на підписку про невиїзд.
Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора в підтримав своєї апеляції та заперечення проти вказаної апеляцій засудженого та адвоката, вислухавши засудженого ОСОБА_5 та захисника Корж О.В на підтримку наданих ними апеляцій, перевіривши матеріали кримінальної справи, провівши часткове судове слідство, обговоривши доводи викладені в апеляціях згідно їх меж, колегія суддів прийшла до висновку, що тільки апеляції засудженого ОСОБА_5 та його захисника підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до залучених прокурором під час часткового судового слідства до матеріалів справи вироку Диканського райсуду Полтавської області від 11 травня 2010 року, стосовно не одноразово раніше судимого ОСОБА_8 засудженого за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років обмеження волі, ( згідно якого судове слідство було проведено з застосуванням ст. 299 КПК України) та ксерокопії пояснень ОСОБА_9 відібраних ОСОБА_5 3.04.2010 року, які маються в матеріалах даної кримінальної справи, вбачається , що 31.03.2010 року ОСОБА_8 з господарства потерпілої ОСОБА_10 викрав 9 чавунних решіток вартість 900 грн. які перевіз їх на возику до перехрестку де мешкає ОСОБА_6. Після цього ОСОБА_8 після 2 -х годин ночі звернувся за допомогою до також не одноразово судимого, в тому рахунку і за викрадення майна, ОСОБА_6, в реалізацій вказаного майна , вказавши , що воно належить йому. ОСОБА_6 допоміг перевезти ОСОБА_8 викрадені решітки до свого сараю, а потім організував їх транспортування та збут іншій особі, за що і отримав 100 грн., а ОСОБА_8 - 500 грн..
Згідно матеріалів кримінально справи, оперативно 1.04.2010 року фактично у вечері, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 були доставлені до приміщень кабінетів дільничних Диканського РВ УМВС України в Полтавській області, де як пояснив потерпілий ОСОБА_6 , який заперечував взагалі причетність до скоєння вказаної крадіжки, відбулося його побиття дільничним інспектором ОСОБА_5. Під час досудового слідства під час відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілого ОСОБА_6 в присутності судмедексперта , останній конкретно зазначив про удар у голову нанесений ОСОБА_5 , після чого відбулося його падіння на підлогу та нанесення подальших багато чисельних ударів ногами по тілу на протязі тривалого часу. Під час часткового судового слідства в апеляційній інстанції, через два роки несподівано, потерпілий ОСОБА_6 уточнив кількість нанесених йому дарів ОСОБА_5 - один у голову рукою та після падіння - 5 ногами по тулубу.
Після цього ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , без затримання в порядку ст.. 115 КПК України, були відпущені з Диканського РВ для роздумів стосовно послідуючих пояснень, стосовно фактичних обставин скоєного злочину , чим останні в повній мірі і скористувалися відповідно до матеріалів кримінальної справи. Факт перебування ОСОБА_6 1.04.2010 року в Диканському РВ, підтверджується даними журналу прийому громадян Диканького РВ ( а.с. 320 т.1) про що мається вказівка у вироку суду першої інстанції.
ОСОБА_8 фактично спростовував причетність до вказаного злочину ОСОБА_6, враховуючи подальше виключення додаткових кваліфікуючих ознак скоєного злочину та зазначив факт побиття ОСОБА_6 відповідно до повідомлень йому про це останнім. А ОСОБА_6 маючи достатній життєвий досвід , в тому рахунку і кримінальний, вказавши на наявність у нього тілесних ушкоджень своїм родичам, звернувся 3.04.2010 року за медичною допомогою в Диканську ЦРЛ до лікаря травматолога, зазначивши про побиття працівниками Диканського РВ, після чого став свідком у справі про викрадення майна потерпілої ОСОБА_10.
Медпрацівники Диканської ЦРЛ: лікар - хірург ( травматолог)- ОСОБА_11 в повному обсязі підтвердив свої показання під час часткового слідства, данні ним під час досудового та судового слідства, медсестри ОСОБА_12 та ОСОБА_13, відповідно до вироку суду, підтвердили факт звернення потерпілого ОСОБА_6 до мед закладу з приводу лікування отримання ним тілесних ушкоджень, заданих працівниками міліції 1.04.2010 року.
Ніяких суперечностей з приводу фіксації тілесних ушкоджень в Диканській ЦРЛ виявлених у потерпілого ОСОБА_6, які йому спричинив працівник Диканського РВ , судова колегія не вбачає і вважає їх достовірними в повному обсязі, в наслідок їх первинності та відповідно повної об'єктивності та неупередженості, відповідно до зафіксованого належного професійного виконання своїх службових обов'язків вказаними особами, з урахуванням терміну тривалості достатнього досвіду займаних посад.
Під час зазначеного звернення до лікарської установи за наявності проведення рентгенологічного обстеження, було достовірно встановлений діагноз - забій грудної клітки зліва та застарілий перелом 10 ребра зліва, гематома тім'яної ділянки зліва та лівого стегна. Під час вказаного первинного та не упередженого обстеження лікарями ОСОБА_6, ні яких даних про чисельні тілесні ушкодження, крім зафіксованих, внаслідок тривалого та не однократного нанесення ударів ногами по тулубу потерпілого, виявлено не було , мається на увазі гематоми від нанесення ударів ногами з достатньою силою, з відповідністю ударів нанесення по футбольному м'ячу, згідно пояснень потерпілого ОСОБА_6 під час часткового судового слідства.
Після повідомлення з Диканської ЦРЛ в міліцію про кримінальне походження тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_6 внаслідок їх заподіяння працівниками міліції, за даним фактом був складений відмовний матеріал, згідно матеріалів якого, ОСОБА_6 вказані тілесні ушкодження отримав внаслідок падіння з велосипеду і претензій з вказаного приводу, до працівників міліції не має та прохає припинити розслідування. В матеріалах також маються пояснення свідків про факт падіння особи чоловічої статі з велосипеду в обставинах наведених потерпілим ОСОБА_6
Відповідно до висновку судово - почеркознавчої експертизи № 9743 ознак , що свідчать про незвичний психофізіологічний стан ОСОБА_6 під час підписів вказаного виявлено не було.( а.с. 228 т.1)
Згідно показань потерпілого ОСОБА_6 під час часткового судового слідства, рентген знімок його ребер, був ним відданий працівникам міліції. Подальша його доля під час досудового слідства була не з'ясована і відсутні дані про його знешкодження. Тобто маються підстави вважати , що даний рентген знімок може бути в подальшому залучений засудженим для перегляду вказаної кримінальної справи по ново виявленим обставинами з усіма можливими юридичними наслідками.
Після цього, ніяких дій не відбувалося майже півроку, до моменту перевірки відмовних матеріалів Диканського РВ прокуратурою.
На момент зазначеної перевірки відносно ОСОБА_5 мались дві кримінальні справи порушені прокурором Диканського району за ч.3 ст. 365, ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 263 КК України, які тривалий час не знаходили свого вирішення в судовому порядку. За матеріалами однієї кримінальної справи прокуратура відмовилась від пред'явленого обвинувачення , а розгляд другої під час судового розгляду ускладнений відсутністю основного речового доказу - самопалу, що відповідно до ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 2011 року стосовно ОСОБА_5 надзвичайно затрудняє визначення можливості кваліфікації дій ОСОБА_5.
Після встановлення наявності відмовного матеріалу за фактом побиття ОСОБА_6 працівниками міліції, додому до потерпілого з'явилися співробітник Диканської прокуратури та не зрозуміло і на якій підставі і чому, ще і два працівника Полтавського СБУ, які поважно умовили ОСОБА_6 звернутися з заявою до прокуратури про побиття його дільничним інспектором ОСОБА_5. Відповідно, після цього, було порушена вказана кримінальна справа та проведена судова медична експертиза, яка зафіксувала, через півроку, додатково ще і переломи 8 та 9 ребра у ОСОБА_6 з константацією вказаних наслідків в результаті дій ОСОБА_5.
Під час судового розгляду зазначеної кримінальної справи, була призначена комплексна судова - медична експертиза за матеріалами кримінальної справи № 188, яка ще більше внесла суперечностей у вирішенні достовірності інкримінованого злочину ОСОБА_5 та його об'єму.
Згідно висновків вказаної комплексної експертизи, яка в повному обсязі підтвердила висновок первинної судово-медичної експертизи № 2257, проведеною ОСОБА_14 , яка на даний час знаходиться у відпустці за доглядом за дитиною, суперечності, які малися в матеріалах кримінальної справи були взагалі не усунуті.
Згідно листа № 3873 начальника бюро Полтавської ОДА судово - медичної експертизи ОСОБА_15, достовірно вбачається , що без рентгенограми грудної клітки ОСОБА_6 від 3.04. 2010 року, місце знаходження якої на теперішній час не встановлено, обґрунтована відповідь на поставлені судом питання зазначені в постанові про призначення судово -медичної експертизи взагалі не можлива. Але не зважаючи на це мається висновок експертизи за участю ОСОБА_15 без обґрунтування спростування вказаного листа. Враховуючи офіційність вказаного листа, інформації зазначеної в ньому , відповідно до керівної посади автора , стажу роботи та займаної посади та відповідного досвіду, у колегії суддів відсутні будь які сумніви в його достовірності.( а.с.170 т.2).
Поза межами дослідження комплексної експертизи залишилися і зазначені в первинної мед документації дані , які мають протиріччя з висновками експертизи, які досліджувались експертами, А саме відповідно до матеріалів комплексної експертизи ( а.с. 9) досліджувались (абзац 1) - запис журналу стосовно ОСОБА_6: « забій грудної клітки зліва. Гематома тім'яної ділянки зліва та ЛІВОГО СТЕГНА. Закритий перелом 10 ребра.». ( Абзац 2) - діагноз травматолога 3.04.2010 року « закритий перлом 10 ребра зліва, гематома тім'яної ділянки голови зліва та ЛІВОЇ СТОПИ». (Абзац 5) - досліджувались пояснення лікаря ОСОБА_16 « встановлено закритий перелом 10 ребра зліва, та в ході огляду виявлено гематому тем'яної ділянки та гематому ЛІВОЇ СТОПИ».
А доповідач у справі під час проведення комплексної експертизи- судмедексперт ОСОБА_17 у повному обсязі підтвердила правильність (під час часткового судового слідства) достовірність висновків комплексної експертизи, в тому рахунку і стосовно висновку про виявлення гематоми лівого стегна у потерпілого по задній поверхні, без спростування даних про гематому лівої нижньої кінцівки зазначених у висновку судовимедичної експертизи № 2165 та запису лікаря травматолога від 3.04.2010 року.
Крім того залишився взагалі не дослідженим момент фіксації лікарем травматологом наявності 3.04.10 року на підставі необхідного проведеного лікарського дослідження травматолога та проведеного в той час рентген дослідження ОСОБА_6 стосовно встановленого перелому 10 ребра. Тобто не з'ясовано, чи мав вказаний перелом місце та чи був застарілим,що має суттєве значення для вирішення кваліфікації дії засудженого. Вказане не було встановлено, відповідно до суперечливих висновків комплексної експертизи про наявність 3.04.2010 року переломів 9 та 8 ребер у потерпілого ОСОБА_6, які чомусь не були діагностовано лікарем травматологом, незважаючи на достатній досвід роботи на вказані посаді та наявність рентген знімку. Твердження доповідача експерта ОСОБА_17
по можливу похибку під час діагностування лікарем-травматологом (хірургом), не заслуговують на увагу внаслідок не можливості перевірки вказаного.
Крім того, наявно вбачається , що через півроку під час проведення судмедекспертизи та комплексної експертизи , під час яких було діагностовано переломи 9 та 8 ребер у ОСОБА_6, чомусь перлом 10 ребра не діагностувався та не досліджувався. В матеріалах комплексної судово - медичної експертизи мається ( а.с.12 абз.1) не переконливе пояснення цьому, про перекриття на рентгенограмі 10 ребра тінню внутрішніх органів. Але в даних матеріалах експертизи мається посилання на здійснення та дослідження другого контрольного знімку ОСОБА_6 де відсутні вказівки про зазначене перекриття, повторність якого вже є наперед абсурдною.
В матеріалах комплексної експертизи мається вказівка про відмову ОСОБА_6 в проведенні томографічного дослідження в проекції 3-Д, внаслідок відсутності коштів для цього та пояснення доповідача про відсутність коштів для цього в експертному закладі, що відповідає дійсності. Але зазначене дослідження в звичайному порядку проводиться на комерційній основі з обов'язковою передплатою до благочинного фонду. Враховуючи вимоги Конституції України про безкоштовність медичної допомоги, прокуратурою за допомогою СБУ, вказане дослідження могло бути проведено ще під час досудового слідства при найменшої зацікавленості в цьому.
Крім того у колегії суддів обґрунтовано викликає сумніви достовірність показань потерпілого ОСОБА_6 під час досудового та судового слідства, в тому рахунку під час відтворення вказаного злочину за участю судмедєксперта, про чисельність нанесення ударів йому ногами засудженим та їх тривалість, без утворення їх наслідків у вигляді гематом, що є очевидним, незважаючи на висновок судмедексперта ОСОБА_14 про відповідність показань потерпілого даним судмедекспертизи стосовно кількості встановлених тілесних ушкоджень. Крім того, як було вище вказано, через два роки, ОСОБА_6, перед допитим судмедексперта під час часткового судового слідства, раптово відтворив у вспоминах точну кількість завданих йому засудженим ударів з їх деталізацією, але без вказівки про область заднього стегна чи стопи нижньої кінцівки, як це акцентувалось під час проведення відтворення події злочину стосовно нижньої кінцівки.
У висновку судмедекспертизи № 2256 з урахуванням даних відповідної експертизи № 2257 зазначено про виявлення у потерпілого ОСОБА_6 гематоми лівої нижньої кінцівки, а в матеріалах комплексної судмедекспертизи №188 в протиріччя цьому, зазначено про гематому лівого стегна по задній поверхні, без обґрунтування вказаного протиріччя.
Крім того в матеріалах експертизи № 188 ( а.с.9 абз.9- а.с. 192 т.2) зазначено, що виявлені переломи 8 та 9 ребер у потерпілого ОСОБА_6 можуть відповідати травмі отриманій в квітні 2010 року, без зазначення конкретної дати цього. Доповідач - експерт, під час часткового судового слідства пояснила, що встановити конкретну дату отримання вказаних переломів потерпілим, на підставі дослідження тільки медичних даних рентгенограм, не можливо. Висновки експертизи , що вказані переломи були отримані потерпілим 1.04.2010 року ґрунтуються тільки на зверненні ОСОБА_6 до медичного закладу 3.04.2010 року та на сукупності подальших матеріалів справи стосовно цього.
Враховуючи дані про особу потерпілого ОСОБА_6, який позитивно характеризувався тільки в дитинстві відповідно до фото, на даний і тривалий час веде суспільно-аморальний образ життя , ніде не працює, тривалий час страждає хронічним алкоголізмом, щоденна норма 0,5 літра алкогольних сурогатів, не заперечує вживання наркотичних речовин, неодноразово раніше був судимий за скоєння крадіжок, відбував покарання в місцях позбавлення волі, останній раз відбував покарання в місцях позбавлення волі за скоєння злочинів у сфері наркообігу, змінював свої показання, не заперечував бійки з рідним братом, достовірно лікувався від післятравматичної пневмонії в 2011 році ( т.2 а.с. 188, т.1 а.с.334-340) та критично оцінюючи вище зазначені суперечності в матеріалах проведених у справі судмедекспертиз, враховуючи тривалість часу з моменту скоєння даного злочину та відповідну неможливість виявлення нових доказів у справі, колегія судів вважає за необхідне виключити з обвинувачення вказівки про обвинувачення ОСОБА_5 в заподіянні потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень середньої тяжкості у вигляді переломів 8 та 9 ребра внаслідок недоведеності вказаного, а саме того , що ОСОБА_6 отримав переломи ребер 1.04.2010 року, а не в інший час відповідно до його сталого способу життя неможливого без вживання алкоголю та наркотиків.
Крім того суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень та вказав у вироку , що ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_6 відповідно до висновків комплексної судово-медичної експертизи № 188, легкі тілесні ушкодження у вигляді гематоми лівого стегна, хоча відповідно до пред'явленого обвинувачення , в тому рахунку і постанови про зміну обвинувачення ОСОБА_5 від 23.02.2012 року інкримінується заподіяння легких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 у вигляді гематоми лівої нижньої кінцівки.
Таким чином, колегія суддів у даному випадку вбачає, що єдиним можливим та правильним рішенням буде виключення із обвинувачення ОСОБА_5 вказівки про заподіяння ним ОСОБА_6 тілесних ушкоджень середньої тяжкості та відповідного застосування до засудженого вимог ст. 75 КК України при призначенні йому покарання.
ОСОБА_5 відповідно до матеріалів кримінальної справи, на даний час звільнений з лав міліції, виключно позитивно характеризується, про що свідчить не тільки його службова характеристика. Відповідно до грамот в матеріалах кримінальної справи ОСОБА_5, постійно відзначався Диканською РДА та Диканською селищною радою за сумлінне виконання службових обов'язків та забезпечення правопорядку . Вказане також достовірно підтверджується неодноразовими позитивними публікаціями в місцевій пресі мешканців Диканського району про належне виконання ОСОБА_5 своїх службових обов'язків на посаді дільничного інспектора, в знак подяки за це.
Крім того ОСОБА_6 було проведено відшкодування завданих збитків у розмірі 3000 грн. , що було підтверджено потерпілим під час часткового судового слідства. ОСОБА_6 наполегливо прохав суд не позбавляти волі засудженого та строго його не карати, оскільки ні яких претензій до ОСОБА_5 не має , в тому рахунку і майнового виміру.
Відповідно до вище наведеного апеляція прокурора задоволенню не підлягає.
Апеляційні твердження засудженого ОСОБА_5 та його захисника про непричетність засудженого до побиття ОСОБА_6 достовірно спростовуються добутими під час досудового та судового слідства доказами , яким суд першої інстанції дав належну оцінку із зазначенням доводів цього у вироку, які колегія суддів вважає вірними.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
Апеляцію старшого помічника прокурора Котелевського району Полтавської області - залишити без задоволення.
Апеляції засудженого ОСОБА_5 та захисника Корж О.В. - частково задовольнити.
Вирок Котелевського районного суду м. Полтави від 28 березня 2012 р. відносно засудженого ОСОБА_5 - змінити.
Виключити з обвинувачення ОСОБА_5 вказівку про спричинення потерпілому ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесних ушкоджень у вигляді переломів 8 та 9 ребра.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням , якщо він протягом іспитового строку - 1 рік, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Застосувати до ОСОБА_5 обов'язки передбачені ч.2 ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції.
Запобіжний захід - тримання під вартою засудженому ОСОБА_5 змінити на підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти негайно в залі суду.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Головуючий: О. І. Захожай
Судді: