Справа № 1617/117/12
2/1617/198/12
04.05.2012 р. Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Сегет Я.С.
при секретарі - Волошиній Л.О.
за участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
відповідачки - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,-
ОСОБА_1 13.03.2012р. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення боргу в сумі 15000 грн., процентів за прострочення платежу в сумі 262,25 грн. та судовий збір в сумі 214,60 грн.
В ході розгляду цивільної справи позивач в порядку ст. 31 ЦПК України зменшив позовні вимо-ги, прохаючи суд стягнути із відповідачки борг в сумі 13000 грн., проценти за прострочення платежу в сумі 260 грн. та судовий збір в сумі 214,60 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 і його представник ОСОБА_2 позов під-тримали і пояснили суду, що 03.08.2011р. ОСОБА_1 позичив ОСОБА_3 15000 грн., які вона зобов'язувалася повернути через два тижні. Факт позики ОСОБА_3 підтвердила власноручно написа-ною розпискою. На протязі осені 2011 року відповідачка ї члени її сім'ї повернули йому в три прийо-ми 2030 грн. ( 930 грн. передав ОСОБА_5, 900 грн. передала ОСОБА_3 і 200 грн. передала ОСОБА_6 ) і залишилася відповідачка ще йому винною 13000 грн. Позивач вважає, що ОСОБА_3 згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, як боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язана сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми. Роз-мір трьох процентів річних за період прострочення зобов'язання в 8 місяців, на думку ОСОБА_1, складає 260 грн.
Відповідачка ОСОБА_3 в ході судового розгляду справи позовні вимоги визнала частково, вважаючи, що на момент звернення позивача в суд вона заборгувала йому 7000 грн. і погоджується відшкодувати йому судовий збір. ОСОБА_3 повідомила суд про те , що дійсно 03.08.2011р. вона по-зичила у ОСОБА_1 15000 грн., про що особисто написала йому розписку. Між ними була усна домовленість, що борг вона поверне на протязі двох тижнів, але в зв'язку із складним фінансовим по-ложенням виконати вимоги домовленості не змогла. На протязі 2011-2012 років, після позики грошей, вона повернула позивачу 8000 грн. і на день суду її заборгованість перед ОСОБА_1 складає 7000 грн. Факт часткового повернення боргу позивачеві на її думку можуть підтвердити свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 і ОСОБА_5
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_8, ознайомившись із матеріалами цивільної справи, дослідивши та дав-ши оцінку доказам по справі суд прийшов до наступного.
У відповідності до вимог статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадяни-на захищаються судом.
Стаття 1046 ЦК України передбачає, що за договором позики одна сторона ( позикодавець )
передає у власність другій стороні ( позичальникові ) грошові кошти або інші речі, визначені родови-ми ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики ) або таку ж кількість того ж роду та такої є якості.
Згідно вимог ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мініму-му доходів громадян.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі … ) у строк та в порядку, що встановлені договором ( ч. 1 ст. 1049 ЦК України ).
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином від-повідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства України.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання гро-шового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встанов-леного індексу інфляції за весь час прострочення, а також при проценти річних від простроченої су-ми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд визнає доведеним, що ОСОБА_1 03.08.2011р. позичив ОСОБА_3 15000 грн. Вказа-не підтверджується власноручно написаною ОСОБА_3 розпискою ( а. с. 4 ). В судовому засіданні сторони підтвердили факт передачі грошей 03.08.2011р. Між ними мала місце усна домовленість про те, що гроші належало повернути на протязі двох тижнів.
Суд не погоджується із доводами відповідачки про те, що після позики грошей, вона поверну-ла позивачу 8000 грн. і на день суду її заборгованість перед ОСОБА_1 складає 7000 грн. Пере-дача грошей позивачу здійснювалася частинами, як особисто відповідачкою, так і членами її сім'ї, а саме: чоловіком - ОСОБА_5 і її матір'ю -ОСОБА_6 При цьому письмових доказів про частко-ве повернення боргу ОСОБА_3 суду не надала. Суд також не бере до уваги покази, допитаних в якос-ті свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, оскільки вони є суперечливими і не узгоджується по датам і сумам передачі грошей із матеріалами справи та не підтверджуються пи-сьмовими доказами.
Суд відмічає, що доказом на підтвердження часткової сплати ОСОБА_3 боргу перед ОСОБА_1. є банківська квитанція від 25.11.2011р. на його ім'я на суму 930 грн., яку подала суду від-повідачка і котру визнав позивач ( а. с. 22 ).
Суд фіксує, що в рахунок повернення позики ОСОБА_3 передала ОСОБА_1 2030 грн. і борг складає 12970 грн.
Суд зазначає, що вимога позивача щодо стягнення із відповідачки трьох процентів річних від простроченої суми не підлягає задоволенню, оскільки сторони не передбачили вказану відповідаль-ність ОСОБА_3 в договорі.
При таких обставинах суд вважає за розумне задовольнити позов частково.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Суд відмічає, що позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду сплатив судовий збір в сумі 214,60 грн. ( а. с. 1 ). Суд приходить до висновку, що з ОСОБА_3 на користь позивача належить стя-гнути 12970 грн., що складає 97,81% від ціни зміненого позову ( 13260 грн. ). З врахуванням цього з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 належить стягнути 209,91 грн. судового сбору.
Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 526, 625, 1046-1047, 1049 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 15, 61, 79-89, 123,130, 209, 212-216, 218, 294 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 задовольнити час-тково.
Стягнути з ОСОБА_3, мешканки АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 грошовий борг в сумі 12970 грн. і 209,91 грн. судового збору, всього 13179,91 грн.
Відмовити ОСОБА_1 в стягненні з ОСОБА_3 процентів в сумі 260 грн. за прострочен-ня платежу.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської об-ласті шляхом подачі апеляційної скарги до Лохвицького районного суду в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення постановлено в нарадчій кімнаті і виготовлено суддею на комп'ютері.
СУДДЯ Я. С. СЕГЕТ
„З оригіналом згідно"
Голова суду Г.Б. Савинський
Ст. секретар Л.Г.Несмирна