Машівський районний суд Полтавської області
Справа № 2-477/11
08 червня 2012 року. Машівський районний суд Полтавської області у складі :
головуючого -судді Косик С.М.,
за участю: секретаря Ткач Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Машівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства «Обрій»про визнання договору оренди землі недійсним та зустрічним позовом селянського (фермерського) господарства «Обрій»до ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту продовження користування земельною ділянкою та визнання договору оренди землі дійсним,
відповідно до ч.3 ст.209 ЦПК України в судовому засіданні 08 червня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення,
у грудні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі вказаним позовом, посилаючись на те, що вона має у власності земельну ділянку на території Старицьківської сільської ради площею 6,48 га. 12.06.2003 року між нею та селянським фермерським господарством «Обрій» було укладено договір оренди земельної частки (паю), за яким вона передала в оренду належну їй земельну ділянку. Вказаний договір був укладений строком на п'ять років, а саме до 31.12.2007 року. Після закінчення терміну дії договорів вона вирішила передати земельну ділянку в оренду до ТОВ «Чиста криниця», але хвороба а в подальшому тяжка операція її матері не дала змоги до кінця вирішити дане питання. Останній раз восени 2009 року коли вона підійшла до ОСОБА_2 з пропозицією про укладення договорів оренди землі, останній запитав, чи знаходяться земельні ділянки в оренді, на що вона відповіла, що ні, так як нових договорів вона не підписувала. ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_3, який повідомив, що між ними і селянським фермерським господарством «Обрій»укладено договори оренди землі строком на 10 років. Того ж дня екземпляр договору їй було привезено ОСОБА_4 додому. Із того часу їй стало відомо про існування договору оренди землі від 18.07.2007 року за №88, укладеного між нею та селянським фермерським господарством «Обрій»та зареєстрованого Машівським РВ ПРФ ДП «Центр ДЗК»за № 040755800084, прочитавши та вивчивши який вона виявила, що у вказаному договорі не її підпис.
Вона неодноразово зверталася до керівника селянського фермерського господарства «Обрій»з проханням добровільно розірвати договір оренди землі та повернути їй земельну ділянку, але відповідач продовжує користуватися землею, в зв'язку з чим просить суд визнати недійсним договір оренди землі від 18 липня 2007 року за № 88 укладений між ОСОБА_1 та селянським (фермерським) господарством «Обрій», який зареєстрований 24 грудня 2007 року Машівським РВ ПРФ ДП «Центр ДЗК»за № 040755800084; стягнути з відповідача на її користь судовий збір 94,10 грн., витрати на проведення експертизи в сумі 3948,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн.
В травні 2012 року селянське (фермерське) господарство «Обрій»звернулося із зустрічним позовом з послідуючими уточненнями, посилаючись на те, що зі зразків підписів ОСОБА_1, зокрема в паспорті, позовній заяві від 02.12.2011 року, заяві до СФГ «Обрій»про розірвання договору оренди, убачається, що остання змінює свій підпис, а відтак може ввести в оману суд та експерта, який виконує судову почеркознавчу експертизу. Договір оренди з дня його укладення виконувався належним чином, оскільки на протязі 2007-2011 років позивачка своєчасно та в повному обсязі отримувала орендну плату в натуральному, відробітковому та грошовому виразі, взаємних претензій до листопада 2011 року у сторін не було, в будь-яких інших оплатних правовідносинах з СФГ «Обрій»не перебувала, а відтак позивачка знала про підписаний нею та зареєстрований в установленому порядку договір оренди землі, на протязі більше чотирьох років визнавала договір укладеним та дійсним.
Зазначає, що оскільки на протязі майже 5-ти років сторони у справі вчиняли взаємні дії, які підтверджували наявність укладеного договору оренди землі, а ОСОБА_1 приймала виконання договору оренди землі, що стверджується документами на видачу орендної плати та показами свідків, договір оренди землі може бути визнаний судом дійсним.
Вказує, що ОСОБА_1 і її чоловік раніше подали сумісний позов «Про розірвання договору оренди земельних ділянок», в якому ОСОБА_1 зазначає як підставу розірвання договору -суттєве невиконання відповідачем умов договору оренди землі -оплату орендної плати у заниженому розмірі, тобто фактично підтверджує укладення договору, зазначаючи його порушення зі сторони відповідача.
Доказом передачі позивачу договору одразу після його державної реєстрації є фраза ОСОБА_1 та її чоловіка в листі від 06.10.2011 року, надісланому на адресу СФГ «Обрій», починаючи з 01.01.2008 року припинення чинності договору оренди від 12.06.2003 року позивачка знала про закінчення строку договору, а тому, отримуючи орендну плату за 2008 рік, з 01.01.2008 року починає обчислюватися 3-річний строк позовної давності, який витікає 01.01.2011 року.
Законом України «Про оренду землі»прямо не передбачено, що порушення вимог закону щодо укладення правочину в письмовій формі є підставою для визнання його недійсним, а тому зазначене порушення якщо і мало б місце, не було б підставою для визнання договору оренди землі недійсним. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.
В зв'язку з викладеним просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у зв'язку з пропуском позовної давності та за безпідставністю; встановити юридичні факти продовження користування земельною ділянкою селянським (фермерським) господарством «Обрій»після закінчення строку договору оренди землі від 12.06.2003 року за відсутності письмових заперечень зі сторони орендодавця ОСОБА_1протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди, взаємного виконання сторонами на протязі 2008-2011 років договору оренди землі на умовах договору №28 від 12.07.2007 року та визнати дійсним договір оренди землі №28 від 12.07.2007 року, зареєстрований у Машівському районному відділі Полтавської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.12.2007 року за № 040755800084.
В судовому засіданні позивач позов підтримала та пояснила, що в кінці 2007 року, по закінченню договору оренди землі, укладеного в 2003 році, бухгалтер відповідача ОСОБА_4 брала в неї копію паспорту, як пояснила остання, щоб зробити новий договір, а привезла договір тільки в кінці 2009 році, коли вона почала наполягати на поверненні земельної ділянки та звернулася до представника ТОВ «Чиста криниця»ОСОБА_2 Ознайомившись з договором, вона побачила, що там стоїть не її підпис. Протягом 2007-2009 років вона отримувала плату за користування землею. В 2011 році вона не отримала зовсім нічого, бо почала судитися. В зв'язку з тим, що в неї хворіла мама, а потім брат, в 2009 -2010 роках вона не мала можливості звернутися до суду, за відсутності коштів. У відомостях на видачу орендної плати за 2008-2011 роки стоять не її підписи.
Представник позивача ОСОБА_5 наполягав на задоволенні позову та пояснив, що відповідно висновку судово-почеркознавчої експертизи спірний договір підписаний не ОСОБА_1, відповідачем не доведено, що у відомостях на отримання орендної плати стоїть підпис його довірительки, а остання це заперечила, а тому вважає, що зустрічний позов не підлягає задоволенню.
Представник відповідача ОСОБА_6 зустрічний позов підтримав з підстав, викладених в ньому, проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечує та вважає, що висновок експерта не є обов'язковим для суду, є всі підстави визнати оспорюваний договір оренди землі дійсним, оскільки позивач належним чином протягом 2008-2011 років отримувала орендну плату і не могла не знати про існування договору.
Представник третьої особи Машівського районного відділу Полтавської регіональної філії ДП «Центр ДЗК»в судове засідання не з'явився, надав заяву з проханням слухати справу за відсутності представника, при прийнятті рішення покладається на розсуд суду (а.с.168).
Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного висновку.
Судом установлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,48 га, яка розташована на території Старицьківської сільської ради, що стверджується копією Державного акту серії Р1 №511406 ( а.с. 10 ), яка згідно договору оренди землі за №28 від 18.07.2007р., зареєстрованого 24.12.2007р. Машівським РВ ПРФ ДП «Центр ДЗК»за № 040755800084, від імені позивача передана в оренду фермерського господарства «Обрій»( а.с. 6-7). Передача земельної ділянки підтверджується і Актом прийому-передачі ( а.с. 8 ).
З висновку судово-почеркознавчої експертизи № 549 від 30.03.2012р. вбачається, що підпис від імені позивача в договорі оренди землі за №28 від 18.07.2007р., акті прийому-передачі об'єкта оренди в рядку «орендодавець»виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою ( а.с. 103-108 ).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оренду землі», орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Як вбачається зі змісту ч.3 статті 203 Цивільного кодексу України, правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.
Частиною 1 статті 215 названого Кодексу встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Кодексу.
Отже, наявність вільного волевиявлення учасників правочину та його відповідність внутрішній волі при укладенні цього правочину є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, а відсутність вільного волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання такого недійсним.
За змістом ч. 2 статті 124 Земельного кодексу України, якою регулюється порядок передачі земельних ділянок в оренду передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Таким чином, суд вважає, що оскільки договір оренди за №28 від 18.07.2007р. позивачкою не підписувався, що стверджується висновком експертизи, тобто сторони не обговорювали істотні умови договору, позивач не виражала своє волевиявлення, що відповідно до вимог законодавства тягне за собою недійсність вчиненого правочину, а тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Суд відкидає доводи представника відповідача щодо того, що закон України «Про оренду землі»передбачає визнання недійсним правочину оренди землі відповідно до закону, якщо в ньому відсутні істотні умови, передбачені ст.15, а всі істотні умови передбачені в спірному договорі оренди землі. Правочини, що вчинені з порушенням закону про їх письмову форму визнаються недійсними, якщо закон прямо визнає недійсними, а відповідно до спеціального закону -«Про оренду землі»таке порушення не тягне недійсність (нікчемність) правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту такої реєстрації.
Виходячи з наведеного, суд не знаходить підстав для задоволення вимоги відповідача про встановлення юридичного факту продовження користування земельною ділянкою СФГ «Обрій»після закінчення строку договору оренди землі від 12.06.2003 року та визнання дійсним спірного договору оренди землі.
Суд вважає, що відповідач не довів виплату орендної плати позивачу за 2007-2011 роки, оскільки відповідач не скористався правом заявити судово-почеркознавчу експертизу для ідентифікації підписів у вказаних відомостях , хоча судом було неодноразово роз'яснено таке право.
Позивач в судовому засіданні заперечила свої підписи у відомостях за 2007-2011 роки, згідно яких вона отримувала орендну плату в СФГ «Обрій»(а.с.28-39,143-148).
Виходячи зі змісту і сенсу постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року за №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», зі змісту абзацу другого частини першої статті 218 ЦК України не може доводитися свідченнями свідків не лише заперечення факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин, а й факт його вчинення, а також виконання зобов'язань, що виникли з правочину. Випадки, коли свідчення свідків допускаються як засіб доказування факту вчинення правочину, у ЦК визначені прямо (частина друга статті 937, частина третя статті 949 ЦК).
А тому суд відкидає як доказ виплати орендної плати позивачу ОСОБА_1 за 2007-2011 роки покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які показали, що протягом 2008-2011 років позивачка своєчасно та в повному обсязі отримувала орендну плату в натуральному, відробітковому та грошовому виразі.
Згідно ст.ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Суд вважає недоцільним посилання представника відповідача на позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди землі та ухвалу суду про закриття провадження у справі (а.с.49-53), оскільки не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі.
Також суд вважає нерезонними доводи представника відповідача ОСОБА_6 щодо того, що ОСОБА_1 змінює свій підпис і вводить в оману суд та експерта, оскільки у суду немає підстав не довіряти висновку експерта, який має спеціальні знання.
Суд не вбачає пропуску строку позовної давності позивачем ОСОБА_1, оскільки остання до осені 2009 року була необізнана про укладений від її імені договір оренди землі від 18 липня 2007 року, який укладений до закінчення терміну дії попереднього договору оренди землі від 12.06.2003 року - 31.12.2007 року.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 підтвердив, що восени 2009 року ОСОБА_1 приїхала до нього з пропозицією передати в ТОВ «Чиста криниця», де він працює, належну їй земельну ділянку, при цьому говорила, що в оренді земля не перебуває. Коли він зателефонував керівнику СФГ «Обрій», де раніше була в оренді земля ОСОБА_1, керівник ОСОБА_3 повідомив, що між СФГ «Обрій»та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі на 10 років.
Суд відкидає доводи представника відповідача про обізнаність з 01.01.2008 року позивачем про укладені договори так як в заяві на керівника СФГ «Обрій»ОСОБА_1 писала, що договори оренди укладені та просила розірвати вказаний договір, оскільки вказана заява (а.с.13) датована 06.10.2011 року і в ній ОСОБА_1 також вказує, що в договорі не її підпис.
Варто зазначити, що позивач обґрунтувала причину тривалого, але в межах строку позовної давності, строку, протягом якого вона не зверталася до суду, медичними довідками (а.с. 65-70), з яких убачається, що її мама, ОСОБА_10 в 2010 році хворіла на злоякісне утворення, в 2010,2011 роках перебувала на стаціонарному лікуванні.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, оскільки позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: судовий збір в розмірі 94,10 грн. та витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи в розмірі 3948,00 грн.
Разом з тим, враховуючи те, що позивачем не надано документів на підтвердження витрат на правову допомогу по даній справі, суд вважає, що витрати за надання правової допомоги згідно договору від 18.10.2011 року, предметом якого є написання позову про розірвання договору оренди землі (а.с.199-201) стягненню не підлягають.
Судові витрати за зустрічним позовом відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства «Обрій»про визнання договору оренди землі недійсним - задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди землі від 18 липня 2007 року за № 88 укладений між ОСОБА_1 та селянським (фермерським) господарством «Обрій», який зареєстрований 24 грудня 2007 року Машівським РВ ПРФ ДП «Центр ДЗК»за № 040755800084.
Стягнути з селянського (фермерського) господарства «Обрій»на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в сумі 94,10 грн., витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи в розмірі 3948,00 грн.
В задоволенні зустрічного позову селянського (фермерського) господарства «Обрій»до ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту продовження користування земельною ділянкою та визнання договору оренди землі дійсним - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Машівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особою, яка не була присутньою під час проголошення рішення в той же строк з дня отримання його копії.
Суддя : (підпис)
Згідно з оригіналом:
Суддя Машівського районного суду С.М.Косик
Повний текст рішення виготовлено 08.06.2012 року.