Дата документу: 02.04.2012
Справа № 0818/6582/2012
Номер провадження 8/0818/10/2012
02 липня 2012 року м.Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого: судді Калюжної В.В., при секретарі: Марусій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 27.05.2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.05.2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 11.04.2012 року, задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики в розмірі 873 400,00 грн., пеню за несвоєчасне повернення грошових коштів у сумі 10 739,33 грн., штраф за прострочення повернення позики понад 15 днів у сумі 174 680 грн., відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 8 307,78 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1700, грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., а всього 1 068 947 грн. 11 коп.
08.06.2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.05.2011 року. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що під час підписання договору позики грошові кошти в розмірі 110 000 доларів США, що є еквівалентом 873180 грн., від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 передані не були, а тому у нього не виникло обов'язку повертати суму коштів, обумовлену в договорі. Також ОСОБА_1 зазначає, що у зв'язку з подачею до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя завідомо підроблених документів, а саме договорів позики від 02.12.2010 року, він звертався до правоохоронних органів та за його заявою було порушено кримінальну справу. В ході розслідування кримінальної справи допитані приватний нотаріус ОСОБА_3, що посвідчувала договір позики, та ОСОБА_2 підтвердили, що під час підписання сторонами договору позики від ОСОБА_2 будь-які грошові кошти ОСОБА_1 не передавалися.
ОСОБА_1 вказує, що нововиявленими обставинами для перегляду рішення суду від 27.05.2011 року є отриманий ним у кінці травня протокол допиту ОСОБА_2 від 31.12.2011 року, складений в рамках кримінальної справи №7701102, порушеної за ознаками злочину по ч. 3 ст.358 КК України. Зі змісту пояснень ОСОБА_2, вбачається, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникли правовідносини набагато раніше, ніж був підписаний договір позики від 02.12.2010 року, сам ОСОБА_2 не пам'ятає дати передачі грошових коштів. Сума позики, вказана в договорі, істотно відрізняється від тієї, про яку йде мова в його поясненнях в рамках кримінальної справи. У зв'язку з викладеним, заявник просить суд переглянути заочне рішення від 27.05.2011 року за нововиявленими обставинами.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити, переглянути заочне рішення від 27.05.2011 року за нововиявленими обставинами та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики. У судовому засіданні представник заявника зазначив, що виявлення на даний момент обставин, які існували, але про існування яких не було відомо до моменту отримання їх у слідчому відділенні Запорізького міського управління ГУМВС України в Запорізькій області, є підставою для перегляду заочного рішення від 27.05.2011 року та відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики від 02.12.2010 року.
Представник ОСОБА_2 просить залишити заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами без задоволення, оскільки вважає, що пояснення ОСОБА_2, дані ним в ході допиту у якості свідка від 31.12.2011 року, на які посилається заявник, є неналежним доказом по справі, оскільки поясненнями свідків не можуть підтверджуватися неотримання або отримання в меншій кількості суми позики. Крім того, зазначив, що обставини які зазначені у заяві ОСОБА_1, не являються нововиявленими.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Судом з матеріалів справи встановлено, що 02.12.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був підписаний договір позики, посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_3 в реєстрі правочинів за номером 2694.
Згідно п.1 цього договору позики від 02.12.2010 року, Позикодавець передав у власність Позичальнику суму грошових коштів у розмірі 873 180 грн., що на момент укладення цього договору є еквівалентом 110 000 доларів США за офіційним курсом НБУ української гривні до долару США, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю таку ж суму грошових коштів.
Відповідно до п. 3 Договору, строк повернення суми позики встановлений до 5 січня 2011 року.
Пунктом 8 Договору позики від 02.12.2010 року передбачено, що грошові кошти, які є предметом цього договору у розмірі 873 180 грн., що на момент укладення цього договору є еквівалентом 110 000 доларів США за офіційним курсом НБУ, передані Позикодавцем та одержані Позичальником під час підписання цього договору.
У лютому 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики від 02.12.2010 року.
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.05.2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 11.04.2012 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики -задоволено у повному обсязі.
Як вбачається із матеріалів, доданих до заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 звертався до правоохоронних органів із заявою про порушення кримінальної справи у зв'язку з підробленням договору позики від 02.12.2010 року, у зв'язку з чим за фактом надання в Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя завідомо підроблених документів, а саме договору позики від 02.12.2010 року, згідно якого ОСОБА_1 отримав в борг у ОСОБА_2 грошові кошти, порушено кримінальну справу № 7701102 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
Постановою слідчого СВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області від 05.03.2012 року кримінальну справу № 7701102 за ч. 3 ст. 358 КК України закрито, ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.
Дана постанова на теперішній час не скасована та є чинною.
З протоколу допиту від 31.12.2011 року вбачається, що в ході розслідування кримінальної справи допитаний як свідок ОСОБА_2 пояснив, що між ним та ОСОБА_1 виникли правовідносини набагато раніше, ніж було підписано договір позики від 02.12.2010 року. Як вказав в ході допиту сам ОСОБА_2, він декілька разів надавав грошові кошти ОСОБА_1, але точної дати, коли ним надавались грошові кошти, він не пам'ятає. З пояснень також вбачається, що ОСОБА_2 двічі за різних обставин надавались грошові кошти в борг ОСОБА_1, кожного разу - в розмірі 110000 доларів США.
Виходячи зі змісту цих пояснень, суд приходить до висновку про те, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у більш ранній час, ніж було підписано договір від 02.12.2010 року № 2694, виникли інші цивільно-правові відносини, ніж ті, які передбачені договором позики від 02.12.2010 року, за якими ОСОБА_2 передав грошові кошти ОСОБА_1
Частиною 2 статті 361 ЦПК України встановлений виключний перелік підстав для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Однією з підстав для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка зверталась із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України).
Отже, суд погоджується із заявником ОСОБА_1, що нововиявленими обставинами для перегляду оскаржуваного рішення є встановлення факту безгрошовості договору позики від 02.12.2010 року, підписаного ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що містяться у протоколі допиту у якості свідка ОСОБА_2 від 31.12.2011 року.
Разом з тим, при ухваленні рішення від 27.05.2011 року, суд виходив із того, що позивачем ОСОБА_2 на підставі умов договору позики від 02.12.2010 року доведений факт передачі у позику від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 під час підписання Договору грошових коштів у сумі 873 180 грн., що є еквівалентом 110 000 доларів США.
Проте, при розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, скасування заочного рішення від 27.05.2011 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до вимог статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1047 ЦК України встановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За статтею 1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Беручи до уваги такі письмові докази, як протокол допиту ОСОБА_2 від 31.12.2011 року, суд приходить висновку, що за договором позики від 02.12.2010 року, підписаним ОСОБА_1 та ОСОБА_2, грошові кошти під час його підписання не передавалися, а тому підстав вважати, що між сторонами виникли цивільні права та обов'язки за договором позики від 02.12.2010 року не має.
Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
З огляду на викладене, договір позики від 02.12.2010 року, посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_3 в реєстрі правочинів за № 2694, є безгрошовим, що, в свою чергу, не породжує в майбутньому у ОСОБА_1 обов'язку повернення ОСОБА_4 вказаної у договорі суми грошей.
У відповідності до вимог статей 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В ході розгляду заяви позивачем не доведено обставин укладення договору позики від 02.12.2010 року шляхом представлення розписки ОСОБА_1 або іншого фінансового документу про передання або перерахування йому ОСОБА_2 визначеної грошової суми.
Згідно з ч. 2 ст. 365 ЦПК України, розгляд заяви здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Розглянувши заяву, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.
Виходячи із викладених обставин та доказів у їх сукупності і кожного окремо, суд вбачає правові підстави для задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення від 27.05.2011 року, та знаходить позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики необґрунтованими, внаслідок чого вони задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.10, 11, 60, 213, 215, 361-363, 365 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 27.05.2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики -задовольнити.
Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 27.05.2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики -скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики від 02.12.2010 року, посвідченим за р.№ 2694 - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 діб з дня проголошення судового рішення.
Суддя В.В.Калюжна