17 січня 2012 року м. Київ К-19182/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Рибченка А.О.
Федорова М.О.
Шипуліної Т.М.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2009 року та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2009 року по справі № 2-а-2835/09 за позовом ОСОБА_5 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області та Управління державного казначейства у м. Кременчук про стягнення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб, штрафу за несвоєчасне її повернення, моральної шкоди, -
У серпні 2008 року ОСОБА_5 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької ОДПІ та УДК у м. Кременчуці про стягнення суми у розмірі 1343,46 грн., з яких 671,73 грн. - сума надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб, 671,73 грн. - штраф за неповернення цієї суми, 300,00 грн. відшкодування моральної шкоди.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2009 року у даній справі позов задоволено частково: стягнуто на користь позивача суму надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб та штрафу за несвоєчасне її повернення. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій Кременчуцька ОДПІ подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно договору купівлі-продажу квартири №6592 позивач придбав двокімнатну квартиру. Крім того, згідно договору іпотеки від 15.06.2007 року укладеного з АКіБ «Укрсиббанк»позивач придбав двокімнатну квартиру за рахунок іпотечного кредиту в сумі 20000,00 доларів США, отриманого в АКіБ «Укрсиббанк»та в 2007 році ним згідно кредитного договору сплачено АКіБ «Укрсиббанк» 4478,05 грн. відсотків.
Позивачем 09.01.2008 року було подано до податкового органу декларацію про доходи, одержані з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року де в переліку витрат зазначена сума нарахованого доходу позивача складає 32660,84 грн. та виплачених відсотків по кредиту - 4478,05 грн., а також визначена сума податку з доходів фізичних осіб до повернення з бюджету у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту -671, 73 грн. відповідно до п.10.2 ст. 10 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі -Закон № 889-IV).
Сума сплачених відсотків, підтверджується відповідними квитанціями про перерахування вказаної суми, а також довідкою АКІБ «УкрСиббанк»№ 1104 від 17.07.2008 року.
Підпунктом 20.4.1 п. 20.4 ст. 20 Закону № 889-IV визначено, що повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит та штрафів відповідно до пп. 20.4.2 цього пункту здійснюється органом державного казначейства з рахунку, на який зараховується цей податок до його розподілу між рівнями відповідних бюджетів. У разі, коли штрафні санкції застосовуються внаслідок наявності причин, визначених пп. "а" пп. 20.4.1 (податковий орган, який порушує строки подання розрахунку такої суми або занижує його розмір), така сума стягується у безспірному порядку з бюджетного рахунку, призначеного для утримання відповідного податкового органу.
Як вбачається з матеріалів справи, декларація подана позивачем до податкового органу 09.01.2008 року, отже з моменту подачі декларації до дати повернення відшкодування минуло більше 91 календарного дня.
Статтями 5 та 10 Закону N 889 передбачено, що платник податку - резидент має право включити до складу податкового кредиту частину суми процентів за іпотечним житловим кредитом, фактично сплачених упродовж звітного податкового року. При цьому Закон N 889 не містить обмежень щодо валюти, в якій здійснюється кредитування.
Законодавством України під час проведення операцій з валютою передбачено певний порядок її використання. Так, згідно зі ст. 47 Закону України від 07.12.2000 р. N 2121-III "Про банки і банківську діяльність" банки мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті, отримання процентів від позичальників за такими кредитами на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями, зокрема залучення і розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.
Згідно приписів пп. 5.4.3 п. 5.4 ст. 5 Закону N 889, платники податку з доходів фізичних осіб мають право включити до складу свого податкового кредиту за 2007 рік частину суми процентів, сплачених за іпотечними житловими кредитами, виданими та повернутими в іноземній валюті.
Враховуючи вищезазначене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, щодо правомірності повернення позивачу суми надмірно сплаченого податку з фізичних осіб в розмірі 671, 73 грн. та суми штрафу за неповернення цієї суми.
Крім того, судами попередніх інстанцій правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, оскільки позивачем не надані судам належно допустимі докази нанесеної моральної шкоди діями відповідача в частині визначення глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області відхилити.
Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2009 року та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2009 року по справі № 2-а-2835/09 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписКарась О.В.
підписРибченко А.О.
підписФедоров М.О.
підписШипуліна Т.М.
Суддя Г.К. Голубєва