Головуючий у 1-й інстанції: Іваненко Т.В.
Суддя-доповідач:Євпак В.В.
іменем України
"13" червня 2012 р. Справа № 0670/11163/11
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:
головуючого судді Євпак В.В.
суддів: Капустинського М.М.
Мацького Є.М.,
при секретарі Волянська О.В. ,
за участю представників сторін:
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" квітня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМТ" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення ,
Приватне підприємство "АМТ" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.07.2011 р. №0002442301, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 196309,00 грн.: 196308,00 грн. - основного платежу та 1, 00 грн. - штрафних санкцій.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.04.2012 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано, винесене Державною податковою інспекцією у м. Житомирі, податкове повідомлення-рішення від 27.07.2011 р. №0002442301.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у м. Житомирі проведено позапланову виїзну документальну перевірку приватного підприємства "АМТ" з питань фінансово-господарських відносин з приватним підприємством "Мертенс" про що складено акт № 3346/23-1/32008283/0100 від 14.07.2011р.
Перевіркою встановлено порушення ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог, зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, здійснених ПП "АМТ" при придбанні послуг від постачальника ТОВ "Мертенс"; п. 198.1 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 196308,00 грн. за квітень 2011р.
За наслідками перевірки та адміністративного оскарження, ДПІ в м. Житомирі винесено податкове повідомлення - рішення від 27.07.2011р. № 0002442301, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язав я з податку на додану вартість у розмірі 196309,00 грн.: 196308,00 грн. основного платежу та 1, 00 грн. - штрафних санкцій.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги приватного підприємства. виходив з того, що господарські операції мали реальний характер та правомірного формування підприємством податкового кредиту.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві", первинними обліковими документами у будівництві є "Акт приймання виконаних робіт" № КБ -2В та "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" № КБ-3, форми яких типові.
Судом встановлено, що позивачем для здійснення господарських операцій з ТОВ "Мертенс" було укладено договір №100 від 01.04.2011 року, відповідно до якого ТОВ "Мертенс" зобов'язувалося виконати на користь позивача роботи по улаштуванню інженерних мереж водопроводу та кладці стін з газосилікату логістичного терміналу з сервісним обслуговуванням автотранспорту на правах субпідрядника.
На виконання договору, ТОВ "Мертенс" було виконано вищевказані роботи.
Виконання робіт підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт за квітень 2011р. та актом приймання - передачі виконання будівельних робіт № 000620 за квітень 2011р.
Факт розрахунку за виконання робіт по улаштуванню інженерних мереж водопроводу та кладці стін з газосилікату підтверджується платіжними дорученнями № 2518 від 04.04.2011р., № 2583 від 11.04.2011р., № 2633 від 13.04.2011р, № 2680 від 22.04. 2011р., № 2735 від 28.04.2011р., виписками з рахунків в банках платника податків та податковими накладними № 181 від 04.04.2011р., № 182 від 11.04.2011р., № 183 від 13.04.2011р.,№ 184 від 22.04.2011р., № П5 від 28.04.2011р., та № 186 від 29.04.2011р.
Встановлено, що первинні документи та податкові накладні відповідають за формою та змісту вимогам Закону.
Наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлених податкових накладних свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту.
Дані податкової звітності контрагентів підприємства не можуть вважатися підставою для донарахування ПП "АМТ" податкових зобов'язань, оскільки у податковому законодавстві відсутня норма права, яка б надавала право податковому органу виключати з валових витрат та податкового кредиту одного платника, фактично понесені витрати внаслідок несплати податку іншим платником та застосовувати, при цьому фінансові санкції.
Податковим законодавством України на позивача, як платника податків, не покладено обов'язок здійснювати перевірку відповідності законодавству установчих документів його контрагентів.
Судом встановлено, що угода, укладена між ПП "АМТ" та ТОВ "Мертенс" спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Реальне настання правових наслідків за визначеним відповідачем нікчемним договором, підтверджено тим, що контрагент виконав повністю взяті на себе зобов'язання по наданню послуг щодо влаштування інженерних мереж водопроводу та кладці стін з газосилікату. Усі господарські операції підтверджені первинними документами позивача, у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-ХІУ, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Рішенням Королівського районного суду м. Житомира від 04.11.2011року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ПП "АМТ", ТОВ "Мертенс", ОСОБА_5 про визнання договору № 100 від 02.04.2011р. на проведення будівельних робіт, укладеного між ПП "АМТ" та ТОВ "Мертенс" нікчемним і стягнення з ОСОБА_5 196308,00 грн., збитків відмовлено за безпідставністю.
Отже. суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність податковим органом факту нікчемності правочину укладеного між позивачем та ТОВ "Мертенс".
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.07.2011 р. №0002442301, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 196309,00 грн.: 196308,00 грн. - основного платежу та 1, 00 грн. - штрафних санкцій з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби України залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" квітня 2012 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.В. Євпак
судді: М.М. Капустинський Є.М. Мацький
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "АМТ" вул.Леселідзе,33 А,м.Житомир,10014
3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014