Головуючий у 1-й інстанції: Токарєва М.С.
Суддя-доповідач:Євпак В.В.
іменем України
"04" липня 2012 р. Справа № 0670/11447/11
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:
головуючого судді Євпак В.В.
суддів: Майора Г.І.
Мацького Є.М.,
при секретарі Волянська О.В. ,
за участю представників сторін:
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" квітня 2012 р. у справі за позовом Малого приватного підприємства "Сейко" до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, треті особи: ТОВ "Колос", ПП "Атланта", ТОВ "Нафтопром" скасування податкового повідомлення - рішення та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ,
Мале приватне підприємство "Сейко" звернулось до суду з позовом до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, треті особи: ТОВ "Колос", ПП "Атланта", ТОВ "Нафтопром" про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2005 р. № 0001782301/0 та стягнення бюджетної заборгованості в сумі 105315,00 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.04.2012 року позовні вимоги малого приватного підприємства "Сейко" задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції № 0001782301/0 від 20 жовтня 2005 року.
Відшкодовано з Державного бюджету України на користь малого приватного підприємства "Сейко" 105315,00 грн. податку на додану вартість.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Зазначив, що МПП «Сейко порушено п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме не підтверджена сплата суми податку на додану вартість за вересень - листопад 2004 року виробнику або імпортеру виробленої продукції, а саме: по ТОВ «Колос», ПП «Атланта» та ТОВ «Нафтопром». Податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно. Суд не звернув уваги на дані обставини.
Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлено, що у 2005 році відповідачем було проведено документальну перевірку МПП «Сейко» з питань правильності визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за вересень-листопад 2004 року, про що 18.10.05 року складено акт за №115/23/01-35/13564684.
Перевіркою встановлено порушення МПП "Сейко" п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме не підтверджено суму сплати ПДВ виробнику або імпортеру виробленої продукції, а саме: по контрагентах ТОВ «Колос», ПП «Атланта» та ТОВ «Нафтопром» та виявлено завищення приватним підприємством "Сейко" сум бюджетного відшкодування з ПДВ у період вересень 2004 на суму 37328,00грн., жовтень 2004 року на суму 18066,00грн. та листопад 2004 року на суму 49921,00грн. .
За наслідками перевірки, 20 жовтня 2005 року Коростишівською МДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0001782301/0 про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 105315 грн.: вересень 2004 на суму 37328,00грн., жовтень 2004 року на суму 18066,00грн. та листопад 2004 року на суму 49921,00грн.
Встановлено, що постановою Господарського суду Житомирської області від 24.09.2007 року позов МПП "Сейко" був задоволений. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та відшкодовано з державного бюджету України позивачу ПДВ в розмірі 105315 грн.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2008 року було залишено без змін постанову Господарського суду Житомирської області від 24 вересня 2007 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.11.2011 року було скасовано постанову Господарського суду Житомирської області від 24.09.2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2008 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Зазначено ухвалою ВАС України було вказано, що при новому розгляді справи суду необхідно дослідити первинні бухгалтерські документи (угоди оренди чи відповідального зберігання товару, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні документи, акти виконаних робіт, товаро-транспортні накладні тощо), які підтверджують реалізацію та зберігання товару за період проведення зазначених господарських операцій з контрагентами ТОВ «Колос», ПП «Атланта» та ТОВ «Нафтопром» за вересень-листопад 2004 року.
Крім того, необхідно перевірити факт включення контрагентами сплачених МПП "Сейко" сум ПДВ по господарських операціях з ТОВ «Колос», ПП «Атланта» та ТОВ «Нафтопром» до податкових зобов'язань відповідного періоду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з правомірності формування податкового кредиту з господарських операцій з ТОВ «Колос», ПП «Атланта» та ТОВ «Нафтопром» та права підприємства на бюджетне відшкодування ПДВ за вересень-листопад 2004 року.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, 7.4.5. не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Враховуючи наведені норми законодавства, єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування в даному випадку є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.
Відповідно до п.п.7.7.3. п.7.7 ст.7 зазначеного Закону у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.
Встановлено, що суд був позбавлений можливості перевірити обставини вказані ВАС України, у зв'язку з тим, що первинні податкові та бухгалтерські документи, які підтверджують господарські операції з ТОВ «Колос», ПП «Атланта» та ТОВ «Нафтопром» за 2004-2006 роки були знищені, що підтверджується копією відповідного акту підприємства від 02.03.2010 року (до розгляду справи Вищим адміністративним судом України).
Але зазначені обставини були встановлені Господарським судом Житомирської області та Київським апеляційним адміністративним судом при розгляді справи.
Судом першої інстанції також встановлено, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Колос", ПП "Атланта", ТОВ "Нафтопром" мали реальний характер.
Так, між суб"єктами господарювання були укладені усні договори.
На виконання договорів, ТОВ "Колос", ПП "Атланта", ТОВ "Нафтопром" були надані позивачу податкові накладні.
Зустрічними перевірками взаємовідносин ТОВ "Колос", ПП "Атланта", ТОВ "Нафтопром" з МПП "Сейко" встановлено, що продавці суми податку на додану вартість за цими ж угодами включили до податкових зобов"язань відповідного періоду.
Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Тому недотримання вимог законодавства контрагентами позивача не є підставою для не включення таких сум ПДВ до складу податкового кредиту платником податку-покупцем і не може бути підставою для притягнення останнього до відповідальності, а тому, висновки перевіряючих податкового органу, викладені в акті, на підставі якого прийняте оспорюване податкове повідомлення - рішення, ґрунтуються лише на припущеннях.
Відповідач, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, покладено обов"язок довести правомірність прийнятого ним рішення, своєї правомірності не довів та відповідних доказів не надав.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про скасування податкового повідомлення-рішення та наявність права підприємства на бюджетне відшкодування, з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" квітня 2012 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.В. Євпак
судді: Г.І. Майор Є.М. Мацький
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Мале приватне підприємство МПП "Сейко" вул.Горького 70,м.Коростишів,Житомирська область,12504
3- відповідачу Коростишівська міжрайонна державна податкова інспекція (Брусилівське відділення) вул.Шевченка,1,м.Коростишів,Житомирська область,12501