Справа № 0670/2215/11
Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.
Суддя-доповідач:Євпак В.В.
іменем України
"15" лютого 2012 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:
головуючого судді Євпак В.В.
суддів: Капустинського М.М.
Мацького Є.М.,
при секретарі Мисечко І.С. ,
за участю представника позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "12" грудня 2011 р. у справі за позовом Дочірнього підприємства "Полум'я" ВАТ по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення ,
Дочірнє підприємство "Полум'я" Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" звернулось до адміністративного суду з вказаним позовом та просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000042340/0 від 16.02.2011 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 65344,00 грн., в т.ч. основний платіж - 52275,00 грн. та 13069,00 грн. - штрафної (фінансової) санкції.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.12.2011 року позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000042340/0 від 16.02.2011 року.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначили, що підприємством в порушення вимог закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", завищено валові витрати на суму 132305,46 грн. та безпідставно включено до складу валових витрат результати збиткової діяльності - дебетового сальдо по рахунку бухгалтерського обліку 79 "Фінансові результати" - в сумі 95703,54 грн.
Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлено, що Коростишівською МДПІ було проведено перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, за результатами якої державними податковими інспекторами був складений акт № 01-13/23/32062890 від 03.02.2011 року.
Перевіркою встановлено порушення з боку позивача вимог пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: підприємством завищено валові витрати на суму 132305,46 грн., в частині віднесення витрат на оплату праці керівного складу підприємства - комісіонера та виключено зі складу валових витрат результатів збиткової діяльності - дебетових сальдо по рахунку бухгалтерського обліку 79 "Фінансові результати" - в сумі 95703,54 грн.
За наслідками проведеної перевірки Коростишівською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000042340/0 від 16.02.2011 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 65344,00 грн., в т.ч. основний платіж - 52275,00 грн. та 13069,00 грн. - штрафної санкції.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з правомірності формування позивачем, як платником податків, валових витрат.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
Що стосується валових витрат в частині віднесення витрат на оплату праці керівного складу підприємств судова колегія зазначає наступне.
Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат звітного періоду, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Згідно Розділу 7 Методичних положень з планування, обліку і калькулювання собівартості продукціїі (робіт, послуг) на підприємствах з газопостачання та газифікації Групування витрат, що включаються до собівартості продукції (виконаних робіт, наданих послуг) за економічним елементами, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики, від 20.10.2006 № 394, витрати, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) з постачання транспортування газу, які несе підприємство у процесі своєї діяльності протягом звітні періоду, тобто операційні витрати підприємства на виробництво і збут, управління та із операційні витрати за звітний період групуються відповідно до їх економічного зміст такими елементами: матеріальні витрати (за винятком вартості зворотних відходів амортизація основних фондів та нематеріальних активів; інші операційні витрати.
Відповідно до п. 7.5 вказаних Методологічних положень, до складу інших операційних витрат включаються:
витрати з фінансування науково-дослідних, дослідно-конструкторських, проектна технологічних робіт (з урахуванням витрат на придбання ліцензій, обладнання, приладів інших товарно-матеріальних цінностей), а також робіт із створення та освоєння нових технологічних процесів і видів продукції, тобто ті, які відповідають вимогам П(С)БО "Нематеріальні активи";
витрати з поліпшення якості продукції, удосконалення технології і організації виробництва, а також витрати, пов'язані з проведенням науково-дослідних, дослідно - конструкторських робіт, створення нових видів сировини і матеріалів;
втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства);
втрати від знецінення запасів;
нестачі і втрати від псування цінностей, визнані штрафи, пеня, неустойка;
витрати на орендну плату будівель, приміщень, газопроводів і споруд на них, та інших об'єктів систем газопостачання, що передбачені чинним законодавством та іншими нормативно-правовими актами;
витрати на утримання об'єктів соціально-культурного призначення;
витрати на державну реєстрацію підприємства;
витрати (оплата) за видачу ліцензії на вивіз товарів за межі України;
витрати, пов'язані з відрахуваннями коштів профспілковим організаціям на потреби, визначені колективним договором;
інші витрати операційної діяльності, які не включаються до складу собівартості продукції, робіт, послуг.
Таким чином, до складу інших операційних витрат віднесені витрати, які не є прямими виробничими витратами, їх слід кваліфікувати як адміністративні витрати, та витрати на збут.
Встановлено, що між позивачем (комітентом) та Виробничо-збутовим товариством з обмеженою відповідальністю "Побутгазсервіс" (комісіонером) був укладений договір комісії від 31.07.2008 року. Згідно п. 1.1 Розділу 1 Договору визначено, що комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за комісійну плату укладати за рахунок Комітента, але від свого імені, договори щодо продажу населенню газу зрідженого. Відповідно до п.2.1 Розділу 2 Договору комісіонер зобов'язується прийняти на складі постачальника від комітента товар за актом прийому-передачі, самостійно з використанням власного транспорт доставити товар від постачальника до складу ГНП, який являється власністю комісіонера забезпечити приймання товару шляхом його зважування, організувати облік надходження та реалізації товару, призначити матеріально - відповідальних осіб складу ГНП, розфасувати отриманий товар в балони, здійснити необхідну комерційно-маркетингову роботу, реалізувати товар комітента відповідно до вказівок комітента та на найвигідніших для нього умовах. Розмір комісійної винагороди згідно п. 6.1 Розділу 6 договору визначається щомісячно за додатковими угодами. Комісійна винагорода враховує податок на додану вартість, а також компенсацію фактично понесених витрат комісіонера. Разом з тим, пунктом 6.5 Договору встановлено, що витрати комісіонера, що підлягають відшкодуванню, комітентом визначаються на підставі зведених даних бухгалтерського обліку витрат в розмірі факт понесених витрат, пов'язаних із продажем газу.
Крім того, додатковими угодами щомісячно визначався розмір комісійної винагород відсотках від обсягу реалізованого газу.
Встановлено, що щомісячно надавався звіт комісіонера, яким підтверджувались обсяги реалізації скрапленого газу та визначалась комісійна винагорода в абсолютній величині.
Так, щомісячними актами про визначення розміру комісійної винагороди підтверджені врахування у складі комісійної винагороди фактично понесених витрат такими статтями - матеріальні витрати, оплата праці, нарахування на заробітну плаз амортизація, послуги зв'язку, типографія, електроенергія, вода, ремонти, оренда, відрядження, послуги банку, податок з власників транспортних засобів, комунальний податок та плата 1 забруднення навколишнього середовища. У складі витрат на оплату праці враховувалась: частка заробітної плати адміністративно-управлінського персоналу пропорційно прямим витратам без їх ідентифікації в розмірі певних посад.
Таким чином, щомісячними актами про визначення розміру комісійної винагороди спростовується, зазначений на сторінці 12 акту перевірки, висновок відповідача про включення до складу валових витрат враховану у складі комісійної винагороди витрат на оплату праці директора, заступника директора, головного бухгалтера ВЗ ТОВ "Побутгазсервіс". Відповідачем не враховано, що згідно умов вище вказаного договору комісії від 31.07.2008 року в обов'язки позивача (комітента) не віднесено керівництво діяльністю ВЗ ТОВ "Побутгазсервіс" (комісіонера) щодо питань реалізації скрапленого газу, оскільки такі питання віднесені до обов'язків ВЗ ТОВ "Побутгазсервіс".
Норми цивільного права не обмежують комісіонера у його праві на відшкодування витрат на тій підставі, що він є пов"язаною із комітентом особою. Доходи від продажу комісіонером зрідженого газу в повному обсязі враховано позивачем (комітентом) в декларації з податку на прибуток, чим підтверджується безпосередній зв"язок понесених витрат у сумі комісійної винагороди із господарською діяльністю позивача.
Суми отриманої комісійної винагороди комісіонера врахована ним в декларації з податку на прибуток за відповідні періоди.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат враховану у складі комісійної винагороди комісіонеру - ВЗ ТОВ "Побутгазсервіс" зарплату та нарахування на зарплату директора, заступника директора та головного бухгалтера.
Що стосується встановленого податковим органом правопорушення щодо
неправомірності виключення зі складу валових витрат результатів збиткової діяльності-дебетових сальдо по рахунку бухгалтерського обліку 79 "Фінансові результати" - в сумі 95703,54 грн., колегія суддів також не погоджується з таким висновком.
Частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфер: суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Разом з тим, як вбачається з п. 1.32 ст.1 Закону, господарська діяльність - будь-яка. діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Проте, відповідач не навів жодної господарської операції, яка б здійснювалась зі збитковим результатом, а врахування ним "дебетових сальдо" для зменшення валових витрат не передбачено діючим законодавством.
Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону встановлено, що не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.
Крім того, на підставі пп. 11.2.1 п.11.2. ст. 11 Закону, датою збільшення валових витри виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;
або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Відповідач дійшов висновку про завищення валових витрат на 95703,54 грн. на підставі виключення ним зі складу валових витрат результатів збиткової діяльності - дебетових сальдо по рахунку бухгалтерського обліку 79 " Фінансові результати" на підставі ст. З Господарського кодексу України.
Але податковим органом зазначено дебетове сальдо по 79 рахунку, в той час, як такий рахунок не досліджувався податковим органом при проведенні перевірки по оборотно-сальдових відомостях.
З аналізу зазначеної норми не вбачається визначення валових витрат за датою відображення в бухгалтерському обліку зведених фінансових результатів діяльності кореспонденцією рахунків бухгалтерського обліку Д-т79-К-т92.
Вказані бухгалтерські проведення не враховуються при визначенні об"єкту оподаткування, оскільки цією кореспонденцією не відображається господарська операція, а лише проводиться на фінансові результати загальний результат раніше відображена! господарських операцій за Д-т92-К-631.
Відповідач, на якого в силу ст. 71 КАС України покладено обов"язок довести правомірність прийнятого ним рішення, не навів жодної господарської операції, яка б здійснювалась зі збитковим результатом, а врахування ним "дебетового сальдо" для зменшення валових витрат не передбачено діючим законодавством.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206,212,254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "12" грудня 2011 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.В. Євпак
судді: М.М. Капустинський Є.М. Мацький
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Дочірнє підприємство "Полум'я" ВАТ по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" вул.Гвардійська,42,м.Коростишів,Житомирська область,12501
3- відповідачу Коростишівська міжрайонна державна податкова інспекція (Брусилівське відділення) вул.Шевченка,1,м.Коростишів,Житомирська область,12501