Провадження № 22-ц/490/6363/12 Справа № 2-2226/11 Головуючий у 1 й інстанції - Похваліта С.М. Доповідач - Варенко О.П.
Категорія
04 липня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Варенко О.П.,
суддів - Григорченка Е.І., Лаченкової О.В.,
при секретарі - Надтока А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 квітня 2012 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод»про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації, у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати та моральної шкоди, -
У липні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод»про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації, у зв'язку з порушення строків виплати заробітної плати та моральної шкоди, посилаючись на те, що він працював на підприємстві відповідача та після його звільнення з ним не була проведена виплата всіх сум, що належать йому. На даний час з ним також не проведений повний розрахунок, тому він просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 11265,39 грн., заборгованість за недоплату кочегаром в розмірі 1449,48 грн., суми компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати 4393,50 грн., суму компенсації завданої моральної шкоди у розмірі 8000 грн., зобов'язати відповідача здійснити перерахунок компенсації за порушення строків виплати доходів. В ході слухання справи уточнив позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 1437,39 грн. з урахуванням того, що заробітна плата в розмірі 9828 грн. була сплачена, заборгованість за недоплату кочегаром 1449,48 грн., суму компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати у розмірі 6332,90 грн., суму моральної шкоди у розмірі 8000 грн., зобов'язати відповідача здійснити перерахунок компенсації за порушення строків виплати доходів.
Рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 квітня 2012 року позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод», адреса: м.Дніпродзержинськ, вул.Стасова, буд. № 79, на користь ОСОБА_2: 2439 (дві тисячі чотириста тридцять дев'ять) грн. 46 коп. - суму компенсації за затримку виплати заробітної плати; 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. - суму моральної шкоди; вирішено питання шодо стягнення судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в час тині відмови йому в стягнені середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, в розмірі 22500грн., з виконанням вимог ст. 22 Закону України «Про Держав ний бюджет України на 2011 рік»і в частині відмови стяг нення моральної шкоди у розмірі 7000грн.; постановити нове рішення, яким визнати, що його права людини порушені з боку відпові дача, і не були відновлені у суді першої інстанції, тому ухвалити нове рішення, яким додат ково стягнути з відповідача, на підставі ст.117 КЗпП України - 22500грн. санкцій за пору шення виплат, передбачених ст.116 КЗпП України, по день фактичного розрахунку, і стягну ти з відповідача 7000грн. грошового еквівалента завданої моральної шкоди діями відпо відача, що не визнає своїх порушень діючого законодавства.
Заслухавши позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 працював на підприємстві відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпровський автобусний завод" на посаді диспетчера з 01 березня 2005 року по 11 травня 2011 року та звільнився за власним бажанням (а.с.6-7), але остаточний розрахунок з ним на день звільнення відповідач не здійснив. При цьому, починаючи з серпня 2008 року відповідач систематично порушував встановлені терміни виплати заробітної плати, а потім взагалі припинив її виплату, внаслідок цього на день звільнення заборгованість відповідача перед позивачем із заробітної плати склала 9828, 92 грн. з серпня 2008 рік по липень 2009 рік. Ця сума підтверджується листом прокуратури Заводського району м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 серпня 2011 року № 187с-11 (а.с.10), де зазначено, що в ході перевірки не виплаченої заробітної плати відповідачем, підготовлено та направлено до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська заяву про видачу судового наказу про стягнення на користь позивача суму заборгованості по заробітній платі в розмірі 9828,92 грн.
Так, згідно до судового наказу, який виданий Заводським районним судом м. Дніпродзержинська від 29 серпня 2011 року, заява прокурора Заводського району м.Дніпродзержинська в інтересах ОСОБА_2 про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі була задоволена та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпровський автобусний завод" на користь позивача в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі за період з серпня 2008 року по липень 2009 рік в розмірі 9 828,19 грн., що не заперечується позивачем.
Згідно пояснень позивача, вищезазначена сума, тобто заборгованість по заробітній платі в розмірі 9828,19 грн. йому була виплачена в повному обсязі, а тому будь-якої заборгованості по заробітній платі, яка б була нарахована та не виплачена на ім'я позивача ОСОБА_2 за період з серпня 2008 рік по липень 2009 рік відсутня, та підстави для стягнення з відповідача коштів у розмірі 1437,39 грн., за недоплату кочегаром 1449, 48 грн., на час розгляду справи відсутні.
Відповідач повинний був здійснити виплату позивачу всіх належних йому сум під час його звільнення. Зазначені суми були виплачені лише у лютому 2012 року.
Згідно до вимог ст. 34 Закону України „Про оплату праці", компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Стаття 1 Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до ст. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Таким чином, відповідно до розрахунків, компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати на час здійснення відповідачем повного розрахунку становить 2 439,46 грн.
Внаслідок затримки з ним розрахунку, позивач відчував душевні страждання, так як порушились його звичні життєві стосунки, тобто йому була спричинена моральна шкода, розмір якої, враховуючи принцип розумності та справедливості, визначений судом в сумі 1000 грн.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, керуючись ст.ст. 47, 116, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 24, 34 Закону України «Про оплату праці», ст. 1 Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", ст. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.
Приведені в апеляційній скарзі доводи позивача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки всі вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно ж до ст.ст. 212,213 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Порушень матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Крім того, в апеляційній скарзі заявлені вимоги щодо стягнення на підставі ст.117 КЗпП України - 22500грн. санкцій за пору шення виплат, передбачених ст.116 КЗпП України, по день фактичного розрахунку, які не були предметом розгляду суду першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 квітня 2012року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
Головуючий
Судді