Провадження № 22-ц/490/5808/12 Справа № 2-349/12 Головуючий у 1 й інстанції - Третяк В.В. Доповідач - Волошин М.П.
Категорія 34
02 липня 2012 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Волошина М.П.
суддів - Петешенкової М.Ю., Демченко Е.Л.
при секретарі - Крикун А.Г.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 22 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Під час розгляду справи до участі було залучено співвідповідача - ПрАТ «Страхова компанія «Статус».
Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 22 лютого 2012 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Статус»на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 10 300 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено, стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Статус»на користь держави судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.
В апеляційній скарзі ПрАТ «Страхова компанія «Статус»просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки рішення суду не відповідає встановленим обставинам та матеріалам справи.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 23.06.2011 року мала місце дорожньо-транспортна пригода, яка відбулася з вини ОСОБА_3, останній керував автомобілем Нісан Максіма, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок чого здійснено зіткнення з автомобілем ВАЗ 2103, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував за довіреністю ОСОБА_2
Вина ОСОБА_3 у вищевказаній дорожньо-транспортній пригоді встановлена постановою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 27.07.2011 року за якою він притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 при експлуатації автомобіля «Нісан Максіма», реєстраційний номер НОМЕР_1, була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Статус».
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що в постанові Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 27.07.2011 року дійсно не вказано транспортний засіб позивача, який було пошкоджено внаслідок ДТП, проте в матеріалах справи є всі підтвердження того, що був пошкоджений саме автомобіль яким керував позивач.
Крім того, згідно відповіді яку надала ПрАТ «Страхова компанія «Статус», зазначена компанія розглянула заяву позивача на виплату страхового відшкодування та документи додані до заяви і відмовила у зв'язку з тим, що в постанові суду від 27.07.2011 року не вказано транспортний засіб, який було пошкоджено внаслідок ДТП. Таку відмову суд першої інстанції визнав незаконною та стягнув рішенням з ПрАТ «Страхова компанія «Статус»на користь позивача матеріальну шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 10 300 грн. та відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди.
Але з такими висновками суду погодитися не можна з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/4017506 від 10.04.2011 року зі строком дії до 09.04.2012 року було забезпечено транспортний засіб відповідача - «Нісан Максіма», реєстраційний номер НОМЕР_1.
Відповідно п. 2 полісу №АА/4017506 від 10.04.2011 року ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) складає 100 000 грн., ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) складає 50 000 грн., франшиза -500 грн.
Згідно ст. 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Про страховий випадок ОСОБА_3 повідомив страхову компанію про дорожньо-транспортну пригоду 23.07.2011 року, в той час як пригода мала місце 23.06.2011 року, тобто через місяць.
Листом від 14.10.2011 року № 1223 ПрАТ «Страхова компанія «Статус»повідомила позивача про відсутність правових підстав для виплати страхового відшкодування у зв'язку з тим, що в постанові суду від 27.07.2011року не вказано транспортний засіб, який було пошкоджено внаслідок ДТП.
У відповідності до положень ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 988 ЦК України страховик, зокрема, зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
За правилами п.5 ч.1 ст. 989 ЦК України страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.
За приписами ст. 991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі, зокрема, несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.
Аналіз вищенаведених положень цивільного законодавства України в сфері страхування свідчить про те, що вони спрямовані на захист майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_3 не були виконані всі необхідні дії щодо повідомлення страхової компанії про страховий випадок у строк передбачений законом та не надано страховій компанії ніяких документів, які свідчили б про поважність пропуску строку передбаченого законом для повідомлення про страховий випадок, тому відсутні підстави для здійснення ПрАТ «Страхова компанія «Статус»виплати страхового відшкодування на користь позивача.
За таких підстав колегія судів вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Безпідставні посилання апелянта на те, що позивач у справі є неналежним, оскільки він не є власником транспортного засобу, з огляду на наступне.
Згідно матеріалів справи власником автомобіля ВАЗ 2103, реєстраційний номер НОМЕР_2, є ОСОБА_4, проте довіреністю від 12.03.2010 року (строк дії до 12.03.2015 року) ОСОБА_4 уповноважив позивача -ОСОБА_2, на розпорядження зазначеним автомобілем.
З огляду на зазначене, не може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування вчинення дій, спрямованих на отримання страхового відшкодування, не особисто страхувальником, а його представником, оскільки це є правом особи, передбаченим цивільним законодавством України і воно не може бути обмежено.
Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 цього Кодексу, в тому числі -на відшкодування завданої майнової та моральної шкоди (ст. 386 ЦК України). При цьому сукупність повноважень, наданих власником позивачеві, вказує на наявність повноважень, властивих володільцю.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, та ухвалити нове рішення, згідно положень ст. 88 ЦПК України з позивача необхідно стягнути на користь держави судові витрати по справі, оскільки згідно матеріалів справи вони позивачем не сплачувались.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір»за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно п.п.1.1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Виходячи з того, що позивач просив стягнути з відповідача у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 10 300 грн., позивач має сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати-214, 60 грн., оскільки 1% від даної суми -103 грн. є нижчим за встановлений законом мінімум.
Згідно п.п.2.1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру справляється 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.
Зважаючи на те, що позивач просив стягнути з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 грн., позивач має сплатити судовий збір у розмірі 0,1 розміру мінімальної заробітної плати -107, 30 грн.
Таким чином, в порядку розподілу судових витрат з позивача на корсить держави підлягає стягненню 321,90 грн. (214, 60 грн.+107,30 грн).
Керуючись ст. ст. 303, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус»-задовольнити.
Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 22 лютого 2012 року - скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 321 грн. 90 коп.
Рішення апеляційного суду чинне з моменту проголошення та може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: