Провадження № 22-ц/490/5601/12 Справа № 429/453/12 Головуючий у 1 й інстанції - Головін В.О. Доповідач - Волошин М.П.
Категорія 37
25 червня 2012 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Волошина М.П.
Суддів: Петешенкової М.Ю., Демченко Е.Л.
При секретарі: Крикун А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, третя особа: ОСОБА_3, про визнання права власності на спадкове майно, -
У січні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, третя особа: ОСОБА_3, про визнання права власності на спадкове майно.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 починаючи з 13.09.1980року знаходилися у зареєстрованому шлюбі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
За життя ОСОБА_4 йому, відповідно до рішення Виконкому Павлоградської ради народних депутатів №202 від 15.03.1984 року, було надано земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку.
Рішенням Виконкому Павлоградської міської ради №907 від 02.11.2011 року було змінено поштову адресу домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1.
Листом державного нотаріуса від 15.09.2011 року позивачу відмовлено в оформленні свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок після смерті чоловіка, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок.
23.08.2011 року, вже після смерті ОСОБА_4, КП Павлоградським міжміським бюро технічної інвентаризації було виготовлено технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_4
Згідно довідки КП Павлоградське МБТІ від 13.03.2012 року право власності на зазначене домоволодіння не оформлене та не зареєстровано.
Судом першої інстанції позивачу було відмовлено в задоволенні позовних вимог, оскільки відсутні правові підстави для визнання права власності на будинок, який не пройшов державної реєстрації як об'єкт нерухомого майна.
За вищезазначених обставин, суд обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач просив суд визнати право власності на будівельні матеріали: конструктивну споруду -будинок, а не право власності на будинок, не є підставою для скасування рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05квітня 2012 року.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
При розгляді справи в суді першої інстанції позивач не уточнювала позовні вимоги та не надала суду переліку матеріалів, обладнання тощо, їх вартість, на які вона просила суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом.
Позивачка у прохальній частині позовної заяви зазначила, що просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на будівельні матеріали: конструктивну споруду -будинок, який знаходиться на земельній ділянці, виділеній для індивідуального житлового будівництва в АДРЕСА_2.
Тобто, фактично позивач просила суд визнати за нею право власності саме на будинок, який знаходиться на земельній ділянці, виділеній для індивідуального житлового будівництва в АДРЕСА_2.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого в ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, суд обмежений у можливості проявляти свою ініціативу, він зобов'язаний вирішувати спори лише в межах заявлених фізичними та юридичними особами вимог і на підставі поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для зміни чи скасування рішення суду і тому згідно ст. 308 ЦПК України його слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2012 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді: