04.07.2012 < >
Справа № 2-671/11
Провадження № 2/0305/13/2012
03 липня 2012 року Ківерцівський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Пономарьової О.М.
при секретарі Старенько Л.М.
з участю представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
третьої особи без самостійних вимог
на стороні відповідача приватного нотаріуса Грудзевич Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яке не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Ківерцівського районного нотаріального округу Грудзевич Тетяна Олександрівна про визнання договорів дарування недійсними,-
Позивач ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, посвідченого 27.02.2009 року, приватним нотаріусом Ківерцівського районного нотаріального округу Грудзевич Т.О. за реєстровим № 51 та договору дарування земельної ділянки площею 0,0600 га, що розташована там же, посвідченого 16.04.2009 року, приватним нотаріусом Ківерцівського районного нотаріального округу Грудзевич Т.О. за реєстровим № 115, укладених між ОСОБА_5 та ОСОБА_2.
В обгрунтування заявлених вимог посилається на те, що його батько ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, в силу зловживання спиртними напоями в період підписання договору дарування житлового будинку від 27.02.2009 року та договору дарування земельної ділянки від 16.04.2009 року не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними, тому просить дані договори визнати недійсними.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, давши пояснення за викладеними в ньому обставинами та просить його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, посилаючись на те, що ОСОБА_5 при посвідченні договорів повністю усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними, тому в позові просить відмовити.
Приватний нотаріус Грудзевич Т.О., що на момент посвідчення договорів дарування ОСОБА_5 в стані алкогольного сп'яніння чи в іншому хворобливому стані не перебував, крім того з власної ініціативи надав довідки від психіатра, що є здоровим. Обдарований ОСОБА_2 та дарувальник ОСОБА_6 почали консультуватись з нею ще з кінця 2008 року, неодноразово зверталися в процесі оформлення документів. На момент посвідчення договорів померлий цілком міг усвідомлювати значення своїх дій.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.
В силу ст.3 ЦПК України, ст.15 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. При цьому, відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що 27.02.2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладено договір дарування житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та 16.04.2012 року договір дарування земельної ділянки площею 0,0600 га, яка розташована там же. Зазначені договори посвідчено приватним нотаріусом Грудзевич Т.О. та зареєстровані нею в державному реєстрі правочинів за реєстраційними номерами відповідно 3351560 та 3408554.
Позивач ОСОБА_4 є спадкоємцем першої черги за законом померлого ОСОБА_5 У зв'язку з наявністю договору дарування він позбавлений права на спадщину.
Правовідносини за договором дарування регулюються главою 55 Цивільного кодексу України. Виходячи із змісту ч.1 ст.717 цього кодексу за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно у власність.
Відповідно до ч.2 ст.719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Аналогічні норми містить стаття 132 Земельного кодексу України, відповідно до ч.1 якої угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються.
За правилами ч.1 ст.215 ЦК України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.
В силу ч.ч. 2, 3 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Доводи позивача про перебування ОСОБА_5 27.02.2009 року в момент укладення договору дарування житлового будинку та 16.04.2009 року в момент укладення договору дарування земельної ділянки в стані, коли він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
З повідомлення та медичної картки № 1830 стаціонарного хворого, ОСОБА_5 перебував на лікуванні у Волинському обласному наркологічному диспансері в період з 14.05.2008 року по 20.05.2008 року з діагнозом "Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності". Виписаний додому з відновленою працездатністю та поліпшенням здоров'я. (а.с. 54, 108-114).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 підтвердили факти систематичного зловживання ОСОБА_5 спиртними напоями, який для їх придбання продавав хатнє майно та інші побутові речі. Зміни в психічному стані не помічали.
В супереч показанням вищевказаних свідків, свідок ОСОБА_14 заперечив, факт зловживання ОСОБА_5 спиртними напоями.
До документів, на підставі яких посвідчено оспорювані договори дарування, ОСОБА_5 добровільно надано довідку про проходження медичного огляду від 28.02.2009 року та медичну довідку про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів серії 2ААД № 809247 від 16.10.2007 року, з яких вбачається, що ОСОБА_5 на обліку у психіатра не перебуває, психічних відхилень не виявлено. (а.с. 87,88).
Відповідно до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду україни від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" для визначення наявності стану, коли особа не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними на момент укладення правочину суд відповідно до статті 145 ЦПК зобов'язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті 212 ЦПК.
Згідно акту № 289 посмертної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_5 в період укладання ним договорів дарування 27.02.2009 року та 16.04.2009 року виявляв ознаки алкогольної залежності (хронічного алкоголізму 2 стадії), однак в наданих на дослідження комісії матеріалах цивільної справи, медичній документації, показах свідків відсутні переконливі дані про наявність в період лютого-квітня 2009 року виражених розладів психіки, які б позбавляли його можливості розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Висновок зроблений комісією експертів на підставі наданих сторонами та досліджених в судовому засіданні доказах.
За таких обставин суд дійшов висновку, що доводи позивача щодо недійсності договорів дарування укладених 27.02.2009 року та 16.04.2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, у зв'язку із зловживання ОСОБА_5 спиртними напоями, що позбавляло його можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Тому позов ОСОБА_4 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 209, 2012-215 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 203, 215, 717, 719 ЦК України, ст. 132 ЗК України -
В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Ківерцівського районного нотаріального округу Грудзевич Тетяна Олександрівна, про визнання недійсними договорів дарування житлового будинку з надвірними господарськими спорудами та земельної ділянки за адресою : АДРЕСА_1, відмовити.
Скасувати забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1, та на земельну ділянку площею 0,0600 га, за тією ж адресою, застосовані ухвалою Ківерцівського районного суду від 13.09.2011 року.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі скарги через Ківерцівський районний суд і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ківерцівського районного суду О.М. Пономарьова