Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
09 липня 2012 р. № 2-а- 4702/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Заічко О.В.
при секретарі судового засідання - Демченко В.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1
відповідача - Тімонова А.І..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного суду з адміністративним позовом, у якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення від 16.12.2011 р. №0004301702 та №0004311702.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на незаконність спірних рішень, невідповідність висновків, які викладені в акті перевірки, фактичним обставинам у справі та нормам чинного законодавства України. Позивач наполягає на реальності укладених угод із ПП «Партнер-буд і К», ПНВП «Поленергокомплект», ПП «Дім С», ПП «Агро Комерц та ТОВ «Дара-Сервіс», посилаючись на первинні документи (видаткові та податкові накладні, банківські виписки про сплату. Висновки перевіряючого про порушення позивачем ст. 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України «про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. із змінами та доповненнями, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. №283/97-ВР, п.19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п. 7.2, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вважає безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавству.
В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення як незаконні та необґрунтовані та задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач, Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова у Харківській області Державної податкової служби, позов не визнав, посилаючись у запереченні на Акт перевірки від 02.12.2011 р. №3605/1702/НОМЕР_1 та зазначає, що в ході проведення перевірки виявлено взаємовідносини із суб'єктами господарювання , які припинили свою діяльність або місцезнаходження яких не встановлено та не задекларували свої податкові зобов'язання з податку на додану вартість, тим самим ухилились від обов'язків по їх сплаті до бюджету. Також, відповідач в акті перевірки та в запереченнях на позовну заяву зазначає, що при перевірці враховано дані акту документальної невиїзної перевірки, викладені в акті №7602/1702/НОМЕР_1 від 16.07.2010 р. Відповідач вважає адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, підтримав письмові заперечення на позов, та просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Суд, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова у Харківській області ДПС з 14.11.2011р. по 18.11.2011 р. проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 за період з 01.10.2008 р. по 31.12.2010р. Матеріали перевірки викладені в акті перевірки від 02.12.2011 р. №3605/1702/НОМЕР_1.
На підставі вказаного акту перевірки ФО-П ОСОБА_2 винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16.12.2011 р. №0004301702 та №0004311702.
Податковим повідомленням-рішенням від 16.12.2011 р. №0004301702 згідно з підпунктом 123.1 ст. 123, п.п. 10.7 роз. ХХ Податкового Кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 42897,50 грн., у тому числі за основним платежем - 34305,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8592,50 грн.
У оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні ДПІ зазначено, що на підставі акту перевірки встановлено порушення п.п.7.2.1 , п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2 та п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР.
Податковим повідомленням-рішенням від 16.12.2011 р. №0004311702 згідно з підпунктом 120.1.1 п. 120.1 ст. 120 Податкового Кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 19885,58 грн., у тому числі за основним платежем - 19885,58 грн.
У оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні ДПІ зазначено, що на підставі акту перевірки встановлено порушення ст. 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 р., ст. 13 Про затвердження інструкції №12 «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю» від 21.04.1993 р. із змінами, внесеними наказом ДПА України від 16.07.2003 р. №352, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. №283/97-ВР зі змінами та доповненнями.
Як з'ясовано судовим розглядом, ФО-П ОСОБА_2 на підставі заяви за формою №1-ПДВ «Реєстраційна заява платника податку на додану вартість», наданої 26.04.2010 р. до ДПІ у Московському районі м. Харкова, вдруге зареєструвався платником податку на додану вартість та отримав свідоцтво платника ПДВ 06.05.2010 р. за №100281791. Дата початку дії свідоцтва з 29.04.2010 р.
В ході проведення перевірки відповідачем було встановлено, що у квітні-травні 2010 р. до складу податкового кредиту ФО-П ОСОБА_2 було віднесено податкову накладну, отриману від контрагента ПП «Партнер-Буд і К» (22450962) на суму ПДВ 2167 грн. та отриману від контрагента ПП «Дім С» (36554107) на суму ПДВ 4970,00 грн. Дані контрагенти згідно бази реєстраційних даних на момент перевірки мають стан «11»- «припинено, але не знято з обліку» та у податковій звітності не задекларували податкові зобов'язання та не задекларували доходів.
У червні 2010 р. ФО-П ОСОБА_2 до складу податкового кредиту було віднесено суми ПДВ по придбаних товарах від ПНВП «Поленергокомплект» на суму ПДВ 14604 грн.
Згідно бази реєстраційних даних платник податків ПНВП «Поленергокомплект» зареєстрований у ДПІ у м. Полтава. На момент перевірки має стан «21» - ліквідаційна процедура за рішенням (постанови) суду. Відомості про зняття з обліку від 27.10.2010 р. Даним контрагентом не надавалась до ДПІ (за спірний період) податкова декларація з ПДВ за червень 2010 р. та декларація з податку на прибуток за 1 пів. 2010 р.
У липні 2010 р. до складу податкового кредиту ФО-П ОСОБА_2 було віднесено податкову накладну від 30.07.2010 р. №467, отриману від ПП «Агро-Комерц» на суму ПДВ 5000,00 грн.
У листопаді 2010 р. ФО-П ОСОБА_2 віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковій накладній від 03.11.2010 р. №19, отриманій від ТОВ «Дара-Сервіс» на суму ПДВ 3667,00 грн.
У грудні 2010 р. ФО-П ОСОБА_2 віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковій накладній від 01.12.2010 р. №4, отриманій від ТОВ «Дара-Сервіс» на суму ПДВ 3962,00 грн.
Згідно бази реєстраційних даних платник податків ТОВ «Дара-Сервіс» зареєстрований у ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська. На момент перевірки має стан «23» - місце знаходження не встановлено. Також ТОВ «Дара-Сервіс» до ДПІ було надано податкову декларацію з ПДВ за листопад 2010 р., яка свідчить про відсутність доходів.
Проте, позивач не повинен нести відповідальність за фінансово-господарську діяльність своїх контрагентів.
На виконання умов укладених договорів, ФО-П ОСОБА_2 отримано від вказаних контрагентів автомобільні деталі (запасні частини) відповідно до податкових та видаткових накладних.
Отримані податкові накладні включені позивачем до реєстрів отриманих податкових накладних та до розділу ІІ Податковий кредит Декларацій з податку на додану вартість за квітень-травень - на суму ПДВ 7137 грн., червень - на суму ПДВ 14604 грн., липень - на суму ПДВ 5000 грн., листопад - на суму ПДВ 3667 грн. та грудень 2010 р.- на суму ПДВ 3962 грн.
Отримані товари повністю сплачені позивачем.
Транспортування придбаних товарів проведено власним транспортом позивача.
Для здійснення підприємницької діяльності позивач використовував нежитлове приміщення (складське приміщення), що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1.
Позивачем в подальшому були продані придбані автомобільні деталі, оскільки оптова торгівля автомобільними деталями та приладдями є основним видом діяльності підприємця.
Положеннями ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що договором слід розуміти домовленість двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
ФО-П ОСОБА_2 та зазначені підприємства-контрагенти виконали свої зобов'язання за укладеними договорами в повному обсязі.
Виконання зобов'язань ПО-П ОСОБА_2 підтверджується документами про сплату за отримані товари, виконання зобов'язань підприємств-контрагентів підтверджується видатковими накладними та податковими накладними .
Вказані документи підтверджують, що укладені договори є реально укладеним та Сторони виконали свої зобов'язання. Господарські зобов'язання за укладеними договорами відповідають вимогам закону та укладені без порушень сторін.
Вказані договори не визнано судом недійсними повністю або частково.
На момент вчинення правочинів всі підприємства-контрагенти позивача були платниками податку на додану вартість та мали Свідоцтва платників ПДВ і ІПН платників ПДВ. Тобто, у відповідності до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями підприємства-постачальники мали право у 2010 р. виписувати податкові накладні на адресу ФО-П ОСОБА_2, а позивач мав право віднести суми ПДВ за отриманими податковими накладними до складу податкового кредиту.
Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст.6 та статтею 8/1 цього Закону, протягом звітного періоду у зв'язку з :
- придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до вказаного підпункту Закону позивач мав право на нарахування податкового кредиту по отриманих товарах, оскільки їх отримано для ведення господарської діяльності (товари придбавалися для подальшої реалізації).
Право на нарахування податкового кредиту у ФО-П ОСОБА_2 виникло на підставі податкових накладних, що засвідчують факт отримання підприємцем товарів.
Згідно п.п. 7.2.3 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Відповідно до п.п. 7.2.6 вказаного Закону податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту. Податкові накладні, що виписані на адресу позивача підприємствами ПП «Партнер - Буд і К», ПНВП «Поленергокомплект», ПП «Дім С», ПП «Агро Комерц» та ТОВ «Дара-Сервіс» містять усі обов'язкові реквізити податкової накладної, передбачені п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»: порядковий номер, дату виписки податкової накладної, скорочену назву юридичної особи-постачальника, податковий номер продавця та покупця, місце розташування юридичної особи, опис (номнклатуру) товару, скорочену назву підприємства - отримувача.
Вартість придбаного товару у вищевказаних контрагентів була включена позивачем до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, та задекларована у податковій декларації про доходи за 2010 р. Преревіркою виявлено завищення валових витрат у розмірі 132030,56 грн. та заниження податку з доходів на суму 19885,58 грн.
Проте, понесені витрати відповідають витратам, зазначеним у ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. №283/97-ВР та підтверджені первинними документами, наданими позивачем до матеріалів справи.
При цьому суд бере до уваги, що згідно зі ст. 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Враховуючи вищевикладене, перевіркою безпідставно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб - підприємців та неправомірно застосовано штрафну (фінансову) санкцію з ПДВ.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскільки відповідачем, який в силу Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та за ознаками ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, суд доходить висновку, що винесене податкові повідомлення - рішення порушують права і інтереси позивача в частині заявлених позовних вимог, а тому підлягають скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 71, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова, які винесені відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, а саме: № 0004301702, № 0004311702 від 16.12.2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено16.07.2012 року.
Суддя Заічко О.В.