Копія
11 липня 2012 р. Справа № 2a-1870/4599/12
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Високос Я.С. ,
представників позивача - Красота І.В., Тукман Є.Г.,
представника відповідача - Радченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу
за позовом Дочірнього підприємства "Торговий дім" відкритого акціонерного товариства "Червоний металіст"
до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Дочірнє підприємство "Торговий дім" Відкритого акціонерного товариства "Червоний металіст" (надалі по тексту - позивач, ДП "Торговий дім" ВАТ "Червоний металіст") звернулось до суду з позовом до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області (далі по тексту - відповідач, Конотопська ОДПІ), в якому просить суд:
- скасувати податкове повідомлення - рішення Конотопської ОДПІ №0000142311 від 18.01.2012 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що податковим повідомленням-рішенням відповідача від 18.01.2012 р. №0000142311, прийнятим на підставі акту перевірки від 06.01.2012 р. №8/23-3/31189174, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 63190,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 15797,50 грн.
Позивач вважає рішення протиправним з таких підстав.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Підпунктом 198.2 статті 198 ПКУ встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У разі, якщо на момент перевірки платника податку органам державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишають не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно закону.
Товарно-матеріальні цінності від TOB «КБ Венседор» за указаний період були отримані по видаткових накладних: № 2411.01 від 24.11.2009 р. на суму 197400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 32900,00 грн.), № 2711.01 від 27.11.2009 р. на суму 6599,64 грн. (у т.ч. ПДВ 1099,94 грн.), № 1603.01 від 16.03.2010 р. на суму 49350,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8225,00 грн.), № 1204.01 від 12.04.2010 р. на суму 88830,00,00 грн. (у т.ч. ПДВ 14805,00 грн.), №3105.01 від 31.05.2010 р. на суму 36957,98 грн. (у т.ч. ПДВ 6159,66 грн.).
Оплата за отримані ТМЦ була проведена у безготівковій формі платіжними дорученнями: № 1275 від 25.11.2009 р. на суму 197400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 32900,00 грн.), №1288 від 27.11.2009 р. на суму 6599,64 грн. (у т.ч. ПДВ 1099,94 грн.), №429 від 13.04.2010 р. на суму 49350,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8225,00 грн.), №447 від 16.04.2010 р. на суму 88830,00 грн. (у т.ч. ПДВ 14805,00 грн.), №622 від 21.05.2010р. на суму 36957,98 грн. (у т.ч. ПДВ 6159,66 грн.).
Заборгованість за поставку продукції ДП «Торговий дім» ВАТ «Червоний металіст» перед TOB «КБ Венседор» відсутня, розрахунок проведено в повному обсязі.
Постачальником продукції TOB «КБ Венседор» покупцю ДП «Торговий дім» ВАТ «Червоний металіст» були надані такі податкові накладні: №29 від 24.11.2009 р. на суму 197400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 32900,00 грн.), №34 від 27.11.2009 р. на суму 6599,64 грн. (у т.ч. ПДВ 1099,94 грн.), №20 від 16.03.2010 р. на суму 49350,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8225,00 грн.), №10 від 12.04.2010р. на суму 88830,00 грн. (у т.ч. ПДВ 14805,00 грн.), №55 від 21.05.2010р. на суму 36957,98 грн. (у т.ч. ПДВ 6159,66 грн.).
Оскільки ДП «Торговий дім» ВАТ «Червоний металіст» є платником ПДВ, то ним було віднесено до складу податкового кредиту та включено у Реєстр отриманих податкових накладних у листопаді 2009 р. суму ПДВ 33999,94 грн., у березні 2010 р. суму ПДВ 8225,00 грн., у квітні 2010 р. 14805,00 грн. у травні 2010 р. суму ПДВ 6159,66 грн.
Таким чином, на думку позивача, ним правомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені підприємством у зв'язку з придбанням ТМЦ, оскільки факт сплати податку підтверджується відповідними податковими накладними та розрахунковими документами.
Отже, позивач приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ не відповідає вимогам чинного законодавства щодо законності та обґрунтованості, а тому є незаконним та таким, що підлягають скасуванню.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, вважає прийняте податкове повідомлення - рішення обґрунтованим.
Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 30.12.2011 р. Конотопською МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку ДП «Торговий дім» ВАТ «Червоний металіст» з питань дотримання вимог податкового законодавства та достовірності нарахування податків по взаємовідносинах з ТОВ «КБ Венседор» за період з 01.11.2009 р. по 30.11.2009 р., з 01.03.2010 р. по 31.05.2010 р., за підсумками якої складено акт перевірки №8/23-1/31189174 від 06.01.2012 р. (а.с. 23-29).
18.01.2012 р. на підставі вищезазначеного акту перевірки Конотопською МДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення №0000142311, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 78987,50 грн., з яких: 63190 грн. - за основним платежем, 15797,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.6).
Задовольняючи позовні вимоги суд виходить з неправомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
З матеріалів справи встановлено, що 12.01.2009 року між позивачем та ТОВ «КБ Венседор» укладено договір поставки товарів технічного призначення та комплектуючих до них (а.с. 38 -39).
10.01.2010 року між позивачем та ТОВ «КБ Венседор» укладено договір поставки товарів технічного призначення та комплектуючих до них (а.с. 36-37).
Товарно-матеріальні цінності від TOB «КБ Венседор» за вказаний період були отримані по видаткових накладних:№ 2411.01 від 24.11.2009 р. на суму 197400,00 грн., № 2711.01 від 27.11.2009 р. на суму 6599,64 грн., № 1603.01 від 16.03.2010 р. на суму 49350,00 грн., № 1204.01 від 12.04.2010 р. на суму 88830,00,00 грн., №3105.01 від 31.05.2010 р. на суму 36957,98 грн. (а. с. 91-95).
Оплата за отримані товарно-матеріальні цінності була проведена у безготівковій формі платіжними дорученнями: № 1275 від 25.11.2009 р. на суму 197400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 32900,00 грн.), №1288 від 27.11.2009 р. на суму 6599,64 грн. (у т.ч. ПДВ 1099,94 грн.), №429 від 13.04.2010 р. на суму 49350,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8225,00 грн.), №447 від 16.04.2010 р. на суму 88830,00 грн. (у т.ч. ПДВ 14805,00 грн.), №622 від 21.05.2010р. на суму 36957,98 грн. (у т.ч. ПДВ 6159,66 грн.) (а.с. 81-85).
Заборгованість за поставки продукції ДП «Торговий дім» ВАТ «Червоний металіст» перед TOB «КБ Венседор» відсутня, розрахунок проведено в повному обсязі.
TOB «КБ Венседор» надані ДП «Торговий дім» ВАТ «Червоний металіст» податкові накладні: №29 від 24.11.2009 р. на суму 197400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 32900,00 грн.), №34 від 27.11.2009 р. на суму 6599,64 грн. (у т.ч. ПДВ 1099,94 грн.), №20 від 16.03.2010 р. на суму 49350,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8225,00 грн.), №10 від 12.04.2010р. на суму 88830,00 грн. (у т.ч. ПДВ 14805,00 грн.), №55 від 21.05.2010р. на суму 36957,98 грн. (у т.ч. ПДВ 6159,66 грн.) (а.с. 86-90).
Оскільки, ДП «Торговий дім» ВАТ «Червоний металіст» є платником ПДВ, то ним було віднесено до складу податкового кредиту та включено у Реєстр отриманих податкових накладних у листопаді 2009 р. суму ПДВ 33999,94 грн., у березні 2010 р. суму ПДВ 8225,00 грн., у квітні 2010 р. 14805,00 грн. у травні 2010 р. суму ПДВ 6159,66 грн.
Крім того, факт придбання зазначених товарно-матеріальних цінностей підтверджується наданими до суду витягу із журналу реєстрації довіреностей та журналу обліку надходжень товарно-матеріальних цінностей(а.с. 45-60).
Перевезення зазначеного вантажу здійснювалося ПП Онопрієнко П.М., що підтверджується наданими в суд товарно-транспортними накладними (а.с. 40-44)
Надалі зазначений товар був реалізований ТОВ «Полімер», ВАТ «Краснодонвугілля», ДП «Дзержинськвугілля», що підтверджується наданими до суду довіреностями на отримання товарів, податковими та видатковими накладними контрагентів позивача (а.с. 61-81).
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом ст. ст. 632, 669, 671, 673 Цивільного кодексу України обов'язковими умовами договору купівлі-продажу товару є його найменування, ціна, кількість, якість та асортимент.
Суд зазначає, що укладені між позивачем та його контрагентами договори містять положення щодо найменування, кількості, якості та асортименту, що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договорів, оскільки, укладаючи угоду, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину.
Для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника.
Такі документи у свою чергу є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.
Отже, до документів, що є підставою для оприбуткування товару належать прибутково-видаткові накладні, які виписуються постачальником та містять кількісно-вартісні відомості про товар, сертифікати, паспорти якості заводу-виробника товару.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не надано суду доказів відсутності у позивача первинних документів.
При цьому, єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов судження про відсутність реальності здійснення господарської операції, є виключно висновки щодо проведених перевірок контрагента позивача, а саме: відсутність за місцем знаходження, відсутність декларування зобов'язань по господарських операціях із позивачем», відсутність основних фондів для здійснення господарських операцій.
Проте, оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.
Оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.
Таким чином, надаючи оцінку наявним в матеріалах справи договору, податковим накладним, накладним, та іншим первинним документам, якими позивач доводить перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.
У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином податковим органом ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.
Викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на висновках щодо проведених перевірок контрагентів позивача, а саме: відсутність за місцем знаходження, відсутність декларування зобов'язань по господарських операціях із позивачем, відсутність основних фондів для здійснення господарських операцій.
Проте, з цьому приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).
Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб товариства позивача або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв на час господарських операцій позивача із його контрагентами), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, тощо.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 7.2.6 цього пункту). При цьому датою виникнення такого права на податковий кредит є дата сплати позивачем коштів за товари (роботи, послуги), або дата отримання від постачальника податкової накладної, а не дата сплати зазначених коштів продавцем товарів (послуг) безпосередньо до бюджету (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону).
Таким чином, Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить право позивача на податковий кредит у залежність від факту сплати ПДВ постачальником товарів (послуг) (по ланцюгу) до бюджету.
З наведених положень п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" випливає, що право на податковий кредит у позивача виникло у зв'язку зі сплатою ним ПДВ у складі ціни товару (послуг), що підтверджується наданими позивачем до суду: копіями договорів, копіями банківських платіжних доручень та завіреними належним чином копіями податкових накладних, отриманих від таких постачальників.
Згідно п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону, а в п. 10.4 цієї норми встановлено, що контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.
Крім того, чинним законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб.
Також, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.
Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі "Булвес"АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області №0000142311 від 18.01.2012 року прийняте з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, а тому зазначене податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Торговий дім" відкритого акціонерного товариства "Червоний металіст" до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області №0000142311 від 18.01.2012 року.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) О.А. Прилипчук
З оригіналом згідно
Суддя О.А. Прилипчук
Повний текст постанови складено 16.07.2012 року.