Справа № 2а/1570/4295/2011
12 липня 2012 року
м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Колесниченко О.В.,
при секретарі Бобровській О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області про скасування постанов, -
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області про скасування постанов від 11.05.2011 № 116871, № 116872 та 116873 року про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що накладення на ОСОБА_1 фінансових санкцій згідно зазначених постанов є незаконним з огляду на те, що згідно п. 4 наказу Міністерства транспорту та зв'язку від 07.05.2010 № 278 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту», зареєстрованого в Міністерстві юстиції Україні 17.06.2010 за № 408/17703, паспорт маршруту на підставі якого ОСОБА_1 здійснював перевезення на час винесення оскаржуваних постанов був дійсний.
У судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причини неприбуття суду не повідомив, надіслав на адресу суду заперечення, відповідно до яких заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення ОСОБА_1 Закону України "Про автомобільний транспорт" шляхом надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 цього Закону.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
Так, згідно ст. 5 Закону України «Про автомодільний транспорт»основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1567 (далі по тексту Порядок), державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та Севастополі. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.
Згідно вимог статті 6 Закону та пункту 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1567, державний контроль автомобільних перевізників здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення перевірок.
Згідно п. 21 Порядку у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Пунктами 25 - 27 Порядку передбачено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5.
Відповідно ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно ст. 39 цього ж Закону документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.
Судом встановлено, що 29 березня 2011 року державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в м.Київі, в р-ні перехрестя б/р Дружби у м.Києвї, було здійснено перевірку транспортного засобу Neoplan 117, що належав ОСОБА_1 Водієм транспортного засобу був ОСОБА_3
Під час перевірки було встановлено, що транспортний засіб використовується для надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме під час перевірки було встановлено, що надання послуг з регулярних перевезень пасажирів міжобласним автобусним маршрутом «Ізмаїл-Київ-Ізмаїл»без схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду, дозволу замовника (витягу з дозволу), касового листа, квитків.
30.03.2011 року державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в м.Київі, в р-ні перехрестя бульвару Дружби Народів та пр-ту 40-річчя Жовтня у м.Києвї, було здійснено перевірку транспортного засобу Neoplan № НОМЕР_1, що належав ОСОБА_1 Водієм транспортного засобу був ОСОБА_4
Під час перевірки було встановлено, що транспортний засіб використовується для надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме під час перевірки було встановлено надання послуг з перевезень пасажирів за маршрутом «Київ-Ізмаїл»в режимі регулярні перевезення без схеми маршруту, розкладу руху та таблиці вартості проїзду.
05.04.2011 року державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в м.Київі, в р-ні пр-ту 40-річчя Жовтня від пл. Московська до пл. Голосіївська у м.Києвї, було здійснено перевірку транспортного засобу Neoplan № НОМЕР_1, що належав ОСОБА_1 Водієм транспортного засобу також був ОСОБА_4
Під час перевірки було встановлено, що транспортний засіб використовується для надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме під час перевірки було встановлено надання послуг з перевезень пасажирів за маршрутом «Київ-Ізмаїл»в режимі регулярні спеціальні перевезення без оформлення паспорту маршруту.
За порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», державними інспекторами, які проводили перевірки, були складені акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.03.2011 р., 30.03.2011 р. та 05.94.2011 р. Водіїв з зазначеними актами було ознайомлено. В письмових пояснення у акті перевірки водії зазначили, що не згодні з виявленими інспекторами порушеннями у зв'язку із тим, що вони виконують спеціальні регулярні перевезення.
26.04.2011 року територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області ОСОБА_1 було направлено запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по актів перевірки № 232802 від 30.03.2011 р., № 232943 від 05.04.2011 року та № 240883 від 29.03.2011 року, яке було отримано ним згідно поштового повідомлення 04.05.2011 року.
ОСОБА_1 по запрошенню не прибув, в результаті чого 11.05.2011 року були винесені постанови про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій від 11.05.2011 року № 116871, № 116873 та № 116873, за порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме за надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів перелік яких визначений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Копії постанов з супроводжувальним листом були направлені ОСОБА_1 12.05.2011 року рекомендованим листом.
Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що притягнення до відповідальності ОСОБА_1 є незаконним з огляду на те, що п. 4 Наказу міністерства транспорту та зв'язку України № 278 від 07.05.2010 року Про затвердження Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршрут зазначено, що термін дії паспортів автобусних маршрутів було продовжено до 01.01.2012 року, у зв'язку із тим, що паспорти маршрутів, якими він забезпечив своїх водіїв, а саме паспорт маршрутів розроблених 15.09.2009 року, також був чинний до 01 січня 2012 року з огляду на наступне.
Так, згідно п. 1.3 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого Наказом міністерства транспорту та зв'язку України № 278 від 07.05.2010 року автомобільний перевізник повинен забезпечити: водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - витягом з паспорта маршруту, який виготовляється як фотокопія паспорта, засвідчена печаткою організатора перевезень; водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних спеціальних перевезень, - примірником паспорта маршруту з позначкою "В".
Згідно п. 4 цього порядку біло встановлено, що паспорти автобусних маршрутів загального користування, затверджені відповідно до вимог наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.12.2004 N 1142, можуть застосовуватися до закінчення терміну їх дії, однак не пізніше ніж до 1 січня 2012 року.
Згідно ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»автобусний маршрут загального користування - автобусний маршрут на якому здійснюють регулярні пасажирські перевезення.
В ході судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_1 надавав послуги з регулярних спеціальних перевезень, у зв'язку із чим його посилання на п. 4 зазначеного наказу є безпідставним, адже ним передбачено продовження дій паспортів маршрутів регулярних пасажирських перевезень.
З огляду на викладене, твердження ОСОБА_1, що на момент перевірки у нього був оформлений паспорт маршруту не відповідає дійсності у зв'язку з тим, що зазначений паспорт на момент перевірки не був дійсний, ОСОБА_1 повинен був розробити, затвердити паспорт маршруту з позначкою «В»у відповідності до п. 1.3 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого Наказом міністерства транспорту та зв'язку України № 278 від 07.05.2010.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені ) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії );
4 ) безсторонньо ( неупереджено );
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь -якими несприятливими наслідками для прав. свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія );
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З врахуванням всіх встановлених у судовому засіданні обставин справи, суд дійшов висновку, що постанови територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області від 11.05.2011 року № 116871, № 116873 та № 116873 винесено правомірно.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, встановивши під час офіційного з'ясування обставин справи відповідність оскаржуваної постанови закону, на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України зобов'язаний винести постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням та на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області від 11.05.2011 року № 116871, № 116873 та № 116873 про застосування фінансових санкцій до ОСОБА_1 в сумі 1700 грн. винесені з дотриманням наведеного законодавства та вимог, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, - є законними та обґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області про скасування постанов -відмовити у повному обсязі.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 13 липня 2012 року року.
Суддя О.В. Колесниченко
Суддя
.