вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
25 квітня 2012 р. 14:56 Справа №2а-1173/11/21/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Євдокімової О.О., при секретарі Івановій Ю.В. розглянувши за участю представників позивача Єсіпова О.П., дов. № 01-02-14/225 від 10.01.2011р., Мятяш С.Ф. - дов. № 01-02-14/119 від 04.01.2012р., представника відповідача Мельник І.А. - дов. № 5/10-00 від 17.04.2012р., представника прокуратури Костюченка Р.С. - посвідчення, експерта Філенко А.С. - посвідчення, у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби
за участю Прокуратури АР Крим
про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.
Обставини справи: Закрите акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000560700/0 від 20.12.2010р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1406539,29 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та мотивовані тим, що підприємством позивача було отримано від контрагентів продукцію (послуги) і відповідні податкові накладні, на підставі яких позивач включив зазначений в них ПДВ, сплачений постачальнику товару, до складу податкового кредиту у вересні 2010р. Однак відповідач в порушення норм чинного законодавства безпідставно дійшов висновку про завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 1406539,29 грн. та безпідставно зменшив суму бюджетного відшкодування з ПДВ на зазначену суму, про що прийняв спірне податкове повідомлення-рішення.
У судовому засіданні 17.02.2011р. представник позивача надав суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій, зокрема просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000560700/1 від 25.01.2011р., яке прийнято за результатами адміністративного оскарження.
Відповідач проти позовних вимог заперечував з мотивів, викладених у запереченні та зазначив, що в ході проведення позапланової виїзної перевірки з 29.11.2010р. по 10.12.2010р. встановлено порушення позивачем п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення позивачем різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за вересень 2010 року на 1406539,29 грн., у зв'язку з чим прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Ухвалами від 06.04.2011р. Окружний адміністративний суд АР Крим призначив у справі судово-економічну експертизу та зупинив провадження у справі.
16.02.2012р. до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов висновок експерта Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» № 51/11 від 16.02.2012р., у зв'язку з чим, суд ухвалою від 17.02.2012р. поновив провадження у справі та продовжив судовий розгляд справи.
Ухвалою від 04.04.2012р. суд замінив первісного позивача - Закрите акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» на Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН»
Ухвалою від 25.04.2012р. суд допустив заміну відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на його правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.
Представники позивача у судовому засіданні 25.04.2012р. позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просять задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 25.04.2012р. проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченні та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Експерт Філенко А.С. у судовому засіданні 25.04.2012р. дала усні пояснення стосовно висновку експертизи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, представника прокуратури, експерта, суд -
З 29.11.2010р. по 10.12.2010р. відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за жовтень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась у вересні 2010р.
За результатами проведення вказаної перевірки 17.12.2010р. складений Акт № 433/07-00/32785994, в якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме позивачем завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2010р. у сумі 1406539,29 грн., який покладений у підставу прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000560700/0 від 20.12.2010р. яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1406539,29 грн.
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішення позивач оскаржив його в адміністративному порядку, але скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін, у зв'язку з чим, 25.01.2011р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000560700/1.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами законодавства, чинними на момент виникнення спірних правовідносин, тобто на момент формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування - вересень, жовтень 2010р.
Законом, який визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету був Закон України «Про податок на додану вартість» (далі Закон № 168).
Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 статті 3 Закону №168, об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.
Продажем товарів визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пункт 1.4 статті 1 Закону №168).
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та строки розрахунків з бюджетом регламентується пунктом 7.7 статті 7 Закону №168.
Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді (п.1.6 ст.1 Закону №168).
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону №168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону №168 бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Порядок отримання бюджетного відшкодування встановлений Законом №168 та врегульований наступними нормами.
Відповідно до п.п.7.7.5. п.7.7. ст.7 Закону № 168 протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Підпунктом 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону №168 встановлено, що підставою для одержання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.
Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону №168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах розглядуваної норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.
Отже, виходячи зі змісту розглядуваних норм Закону №168, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.
За таких обставин, приписи пункту 1.8 статті 1 Закону №168 щодо надмірної сплати податку як ознаки суми бюджетного відшкодування слід розуміти таким чином, що надмірна сплата податку в контексті розглядуваної норми означає як безпосередньо сплату податку до бюджету понад суми, визначені відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168, так і сплату сум ПДВ постачальникам в ціні придбаних платником податків товарів (послуг), передбачену підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону №168.
У п.п. 7.7.4 п. 7.7. ст. 7 Закону № 168 було встановлено, що платник податку, який мав право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування , подавав відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування , яка відображалась у податковій декларації. До зазначеної декларації подавався , зокрема, розрахунок суми бюджетного відшкодування .
Отже, приписами Закону № 168 було визначено, що сума бюджетного відшкодування формувалась як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягала бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг). При цьому необхідною умовою було фактичне отримання товару (послуги) для його використання в господарській діяльності платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи, певна продукція (послуги) придбані позивачем відповідно до низки угод, укладених між позивачем та контрагентами:
- Приватне підприємство «АРТ-МАРІН» (сума ПДВ 287617,79 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ПЕЛЕНГ ПЛЮС» (сума ПДВ 125,83 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЮВ-ОЙЛ ЛТД» (сума ПДВ 140,97 грн.);
- Приватне підприємство «ІНФРАСЕРВІС» (сума ПДВ 5934,06 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРІОН-С» (сума ПДВ 4452,29 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «РАРИТЕТ» (сума ПДВ 8897,71 грн.);
- Державний вищій навчальний заклад «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСІТЕТ» (сума ПДВ 1800,00 грн.);
- Відкрите акціонерне товариство «КОНЦЕРН СТИРОЛ» (сума ПДВ 2084,60 грн.);
- Костянтинівський державний хімічний завод (сума ПДВ 313648,30 грн.);
- Приватне акціонерне товариство «МТС УКРАЇНА» (сума ПДВ 10124,59 грн.);
- Приватне науково-виробниче підприємство «КІЇВТРАКТОРСЕРВІС» (сума ПДВ 2250,00 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ЗАВОД ПРОМИСЛОВОГО ОБЛАДНАННЯ» (сума ПДВ 5414,00 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «ШЕНК ПРОЦЕСС УКРАЇНА» (сума ПДВ 9166,67 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю матеріально-технічного забезпечення «УКРТОРГКОМПЛЕКТ» (сума ПДВ 1166,67 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «БМТЗ КОМПЛЕКТ» (сума ПДВ 1561,99 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «АВІАС» (сума ПДВ 15191,67 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕГРА-С» (сума ПДВ 58582,35 грн.);
- Приватне підприємство «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПРОМАВТОМАТИКА» (сума ПДВ 2304,00 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙРОНКОПАНІ» (сума ПДВ 67288,86 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОГРУПП» (сума ПДВ 1314,00 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «РКЦ ТРЕЙД» (сума ПДВ 57364,15 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ» (сума ПДВ 23860,43 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРІОРІТЕТ МАРКЕТ» (сума ПДВ 1020,36 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАТЕХ» (сума ПДВ 1810,45 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БЕЛАВТОКОМ» (сума ПДВ 22680,39 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО СТ-КВАРЦ» (сума ПДВ 12776,66 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДМОНТАЖ» (сума ПДВ 3333,33 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «МТК-ГРУП» (сума ПДВ 7273,16 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД ХІМІЧНОГО НЕСТАНДАРТИЗОВАНОГО ОБЛАДНАННЯ» (сума ПДВ 442286,50 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДАГРОМАШ» (сума ПДВ 16166,67 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Л.Т.АВТО» (сума ПДВ 3558,67 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВС КОМПАНІ» (сума ПДВ 57488,00 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «КРІНІУМ» (сума ПДВ 4190,10 грн.);
У виконання угод контрагентами були виписані податкові накладні (належним чином завірені копії залучені до матеріалів справи). Разом з тим, виписані прибуткові ордера, витратні накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). Також позивачем сплачена вартість продукції (послуг).
Факт взаємовідносин позивача із вищезазначеними контрагентами також підтверджується висновком судово-економічної експертизи № 51/11 від 16.02.2012р., яка була призначена судом під час розгляду справи. З якого вбачається, що отримання та оплата за отримання товарно-матеріальних цінностей (послуг) від зазначених контрагентів підтверджується документами первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача.
Щодо позиції відповідача, що відомості, що викладені у податкових накладних від постачальників не відповідають дійсності, а саме незнаходження за юридичною адресою контрагента, яка зазначена в податковій накладній суд зазначає наступне.
Частиною 1 п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, при цьому відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 цього Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168).
Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника (п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168).
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168).
Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Оглянувши у судовому засіданні податкові накладні на підставі яких позивач отримав продукцію (послуги), суд вбачає, що вони видані у відповідності до норм діючого законодавства. При цьому суд зазначає наступне.
Суд зауважує, що п.п.7.2.1 "д" Закону №168 передбачає вимоги до змісту податкової накладної, виконання яких є обов'язком особи, яка видає податкову накладну, тобто контрагенту та позивач, як отримувач податкових накладних, не порушив вищенаведену норму тому, що не заповняв спірні накладні.
При цьому суд зазначає, що законодавець не зобов'язує отримувача податкової накладної перевіряти достовірність її змісту в частині даних постачальника, зокрема його адресу.
Оригінали всіх документів, що підтверджують операції купівлі-продажу товарів (отримання послуг) між позивачем та контрагентами були досліджені експертом під час проведення судово-економічної експертизи, судом під час розгляду справи (копії залучені до матеріалів справи).
Як вже зазначалось вище відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 формування податкового кредиту, право на відображення платником податку суми ПДВ у складі податкового кредиту, зокрема, у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності такого платника податку, виникає виключно по факту нарахування (уплати) такого податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи почали такі основні фонди використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Факт нарахування (уплати) такого податку позивачем підтверджений працівниками відповідача під час проведення перевірки та не оскаржувався під час розгляду справи.
Таким чином, позивач у вересні 2010р. правомірно включив суми ПДВ по взаємовідносинам із зазначеними контрагентами до складу податкового кредиту, у зв'язку з чим відповідач помилково зробив висновок в акті перевірки про те, що позивач зависив суму бюджетного відшкодування у жовтні 2010 року на 1406539,29 грн.
Законом встановлювався прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді цього податку.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В порядку, передбаченому ст. 72 КАС України, відповідачем не надано документів, які б спростовували твердження позивача щодо отримання продукції (послуг) від зазначених вище контрагентів, оплату ним їх вартості, подальше використання в його господарській діяльності.
Під час розгляду справи судом встановлено, що на час формування податкового кредиту у вересні 2010р. та визначення суми бюджетного відшкодування у жовтні 2010 р., позивачем не тільки отримані товари (послуги), сплачена їх вартість, але і здійснено їх використання для забезпечення його господарської діяльності.
В силу викладеного, приймаючи до уваги наявність доказів оформлення податкових накладних, проведення розрахунків платником податків, отримання ним товару (послуг), керуючись зазначеними вище положеннями ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв на час проведення операцій, суд приходить до висновку, що позивач мав право віднести до складу податкового кредиту (включити в суму бюджетного відшкодування) суми ПДВ, сплачені вищезазначеним контрагентам у періоді, що був охоплений перевіркою.
У зв'язку з чим у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0000560700/0 від 20.12.2010р. (№ 0000560700/1 від 25.01.2011р.) про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1406539,29 грн.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69,70,86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Приймаючи до уваги, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з Державного бюджету шляхом безспірного списання із рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби судовий збір в розмірі 3,40грн. та 18048,00 грн. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.
В судовому засіданні 25.04.2012р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У повному обсязі постанову складено та підписано 27.04.2012 року.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 69-71, ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0000560700/0 від 20.12.2010р. (№ 0000560700/1 від 25.01.2011р.) про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1406539,29 грн.
Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на користь Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» судовий збір в розмірі 3,40грн. та 18048,00 грн. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Євдокімова О.О.