ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
11 липня 2012 р. № 2а-5503/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Журомської М.В.,
за участю секретаря - Козьміна А.М.,
за участю представника позивача Багрія С.Д., відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Жидачівського району в інтересах держави в особі Жидачівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 12 563,85 грн., -
Прокурор Жидачівського району звернувся у Львівський окружний адміністративний суд в інтересах держави в особі Жидачівського районного центру зайнятості з позовом до ОСОБА_2, просить стягнути з відповідача на користь Жидачівського районного центру зайнятості 12 563,85 грн. виплаченої допомоги по безробіттю. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач в період перебування на обліку у центрі зайнятості як безробітний та одержуючи допомогу, був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа. Оскільки відповідач не міг підпадати під категорію безробітного та отримувати допомогу з безробіття, то зазначені кошти підлягають до стягнення.
Прокурор явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просить позов задовольнити з підстав, викладених у позові.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991р. №803-XII зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Згідно п. 3 ст. 1 цього ж Закону передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах.
Відповідно до п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. за №219, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 періодично перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний 24.01.2003 року. В заявах про надання статусу безробітного від 24.01.2003 року, 04.12.2003 року, власноручно підписаними відповідачем, зазначено, що такий не є підприємцем, трудовою діяльністю не займається і пенсії не отримує. У заявах від 14.04.2005 р., 04.05.2007 р., 23.11.2009 р. зазначив, що не є найманим працівником, не укладав договір цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах і не зареєстрований як фізична особа-підприємець, не має права на пенсію за віком та на пенсію за вислугу років. За періоди з 24.01.2003 року по 06.07.2003 р., 04.12.2003 р. по 03.08.2004 р., 14.04.2005 р. по 22.06.2006 р., 04.05.2007 р. по 12.06.2008 р., 23.11.2009 по 02.11.2012 р. ОСОБА_2 отримав допомогу по безробіттю в сумі 12 563,85 грн.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що відповідача було ознайомлено з правилами та обов'язками особи, якій надається статус безробітного.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991р. №803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Згідно п.5 ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 2 березня 2000 року №1533-III, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом за погодженням з правлінням фонду.
На виконання своїх повноважень, Жидачівським районним центром зайнятості було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 2 березня 2000 року №1533-III.
За результатами розслідування було встановлено, що відповідач в період перебування на обліку як безробітний, був зареєстрований як фізична особа-приватний підприємець з 05.09.2002 року, що викладено в акті від 26.04.2012 р. № 78.
Згідно ч. 3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Згідно п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 2 березня 2000 року №1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Частина 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», передбачає, що сума виплаченого забезпечення застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Наказом Жидачівського районного центру зайнятості № 89 від 26.04.2012 року прийнято рішення про повернення відповідачем коштів у сумі 12 563,85 грн. Також з матеріалів справи встановлено, що постановою Жидачівського районного суду від 31.05.2012 року кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.1 ст.190, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України провадження закрито та звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. «в»ст. 1 ст. 6 Закону України «Про амністію у 2001 році»від 08.07.2011 р.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи наведене та враховуючи те, що відповідачем позов визнано у повному обсязі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи і підлягають до задоволення.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (ід. номер НОМЕР_1) на користь Жидачівського районного центру зайнятості (ЄДРПОУ 22352857) 12 563,85 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот шістдесят три гривні 85 коп.) виплаченої допомоги по безробіттю.
Судові витрати з сторін не стягуються.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 16.07.2012 року.
Суддя Журомська М.В.