Справа 22ц/0590/5114/2012 Головуючий у 1 інстанції Цукуров В.П.
Категорія 5 Доповідач Соломаха Л.І.
17 липня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого-судді Пономарьової О.М.
суддів Соломахи Л.І., Шигірта Ф.С.
при секретарі Забавіній М.О.
за участю:
представника позивача Писіна С.О.
представника відповідача ОСОБА_2
представника третьої особи Клеперової Е.Ю.
представника апелянта ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 (треті особи - Донецька міська рада, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області) про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії з апеляційними скаргами позивача - Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» та ОСОБА_7, яка не брала участь у справі, на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 30 березня 2012 року,-
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 30 березня 2012 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» (далі КП «СЄЗ Ворошиловського району м. Донецька») до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме, виконати демонтаж незаконної надбудови, яка примикає до квартир №№ 21, 22 в АДРЕСА_1, привести квартири в попередній стан, згідно проекту, а саме, відновити всі перегородки в квартирах та систему опалення (а.с. 195-196).
Не погодившись з такими рішеннями суду, позивачем на нього подана апеляційна скарга, в якій він, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову (а.с. 213-216).
ОСОБА_7, яка є власником квартири № 15 в АДРЕСА_1 та яка не брала участь у справі, посилаючись на те, що зазначеним судовим рішенням вирішені питання про її права, також подала апеляційну скаргу на зазначене судове рішення, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог КП «СЄЗ Ворошиловського району м. Донецька» (а.с. 199-202).
В судовому засідання апеляційного суду представник позивача - КП «СЄЗ Ворошиловського району м. Донецька» Писін С.О., який діє на підставі довіреності цієї юридичної особи № 27-1 від 10 січня 2012 року (а.с. 267), доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Апелянт ОСОБА_7 в судове засідання апеляційного суду не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена відповідно до частини 5 ст. 76 ЦПК України. У судове засідання з'явився її представник ОСОБА_4, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 03 листопада 2011 року (а.с. 207), доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Представник третьої особи - Донецької міської ради Клеперова Е.Ю., яка діє на підставі довіреності цієї юридичної особи від 14 червня 2011 року № 01/13-3340 (а.с. 84), доводи обох апеляційних скарг підтримала, просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до частини 5 ст. 76 ЦПК України. У судове засідання з'явилася його представник ОСОБА_2, яка діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 07 червня 2011 року (а.с. 227), проти доводів обох апеляційних скарг заперечувала, просила їх відхилити.
Відповідач ОСОБА_5, представник третьої особи - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідач ОСОБА_5 надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника КП «СЄЗ Ворошиловського району м. Донецька» Писіна С.О., представника апелянта ОСОБА_7 - ОСОБА_4, представника третьої особи - Донецької міської ради Клеперової Е.Ю., представника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_2, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги позивача та ОСОБА_7 задоволенню не підлягають з наступних підстав:
Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі-продажу від 17 березня 2007 року та 16 квітня 2007 року на праві власності належали квартири № 21 та № 22 в АДРЕСА_1. Будучи власником квартир № 21 та № 22, ОСОБА_5 здійснив переобладнання горища, яке є спільною сумісною власністю власників квартир багатоквартирного АДРЕСА_1.
Згідно договорів купівлі-продажу від 28 лютого 2011 року в теперішній час власником квартир № 21 та № 22 АДРЕСА_1 є ОСОБА_6, який їх купив у ОСОБА_5 (а.с. 88-90, а.с. 93-95).
Згідно Декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція квартир № № 21, 22 з устроєм мансарди за адресою: АДРЕСА_1 (без зміни цільового призначення)», зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області 06 березня 2012 року № ДЦ 14312 034832, закінчений будівництвом об'єкт вважається готовим до експлуатації (а.с. 184-188).
Відмовляючи КП «СЄЗ Ворошиловського району м. Донецька» у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що такий спосіб захисту права, як визнання в судовому порядку незаконними дій фізичних осіб, цивільним законодавством України не передбачено. Зазначені позивачем підстави для зобов'язання відповідачів провести демонтаж надбудови та привести квартири у первісний стан не знайшли свого підтвердження, позивач та треті особи не навели доводів, за якими можливо було б зробити висновок про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Зазначений висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Звертаючись до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, КП «СЄЗ Ворошиловського району м. Донецька» зазначав, що він є балансоутримувачем житлового АДРЕСА_1. При огляді зазначеного житлового будинку над квартирами №№ 21,22 була виявлена капітальна надбудова на покрівлі будинку, яка здійснена відповідачем ОСОБА_5, з силікатної цегли із влаштуванням пластикових вікон та шиферної покрівлі, орієнтовною площею 260 м?. Внаслідок проведених відповідачем робіт будинок почав руйнуватися, а саме: по фасаду (стіни виконані з цегли) виявлені тріщини 1,5-2м довжиною, 1,0-1,5см розкриття; виявлена деформація сходових маршів; погіршилася робота системи центрального опалення. На неодноразові вимоги знести надбудову відповідач не реагує, будь-яких дозвільних документів на влаштування надбудови не надає.
В теперішній час власником квартир №№ 21, 22 є ОСОБА_6, який і несе всі обов'язки по утриманню будинку і прибудинкової території.
Посилаючись на те, що переобладнання житлових будинків, житлових та нежитлових в житлових будинках приміщень, яке погіршує умови експлуатації та проживання окремих громадян в будинку або квартирі не допускається, позивач просив:
1. визнати дії відповідачів незаконними;
2. зобов'язати відповідачів виконати демонтаж незаконно збудованої надбудови, яка примикає до квартир № 21, № 22 в АДРЕСА_1, привести квартири в попередній стан, згідно проекту, а саме, відновити всі перегородки в квартирах та систему опалення (а.с. 4-5, а.с. 21-22).
Відповідно до частини 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.
Згідно з п. 5 частини 2 ст. 119 ЦПК України підставами позову, які відповідно до ст. 31, ст. 215 ЦПК України суд не може змінити без згоди позивача, є обставини, якими останній обґрунтовує вимоги.
Єдиною підставою позову КП «СЄЗ Ворошиловського району м. Донецька» в позовній заяві зазначив те, що внаслідок проведених відповідачем робіт будинок почав руйнуватися.
Як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, ці обставини, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги, є недоведеними, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
В якості доказів руйнування житлового будинку позивач надав акти від 09 березня 2011 року та від 16 березня 2011 року (а.с. 8-9).
Згідно акту від 09 березня 2011 року, який складений за участю представників управління житлового господарства, виконавчого комітету Ворошиловської районної в м. Донецьку ради, ЖЄУ-1 КП «СЄЗ Ворошиловського району м. Донецька», мешканців будинку, при візуальному обстеженні житлового будинку АДРЕСА_1 виявлена капітальна надбудова на покрівлі житлового будинку з сілікатної цегли із влаштуванням пластикових вікон та покрівлі, розташована над квартирами №№ 21,22 (2-го під'їзду) та частково над горищем 1-го під'їзду (орієнтовна площа 260 м?). В зв'язку із виконаними роботами по фасаду житлового будинку (матеріал стін - цегла) виявлені тріщини 1,5-2м довжиною розкриттям 1,0-1,5 см, деформація сходового маршу, погіршилася система центрального опалення (а.с. 9).
Згідно акту від 16 березня 2011 року, який складений за участю представників ЖЄУ-1 КП «СЄЗ Ворошиловського району м. Донецька», на виявлені тріщини на фасаді житлового АДРЕСА_1 встановлені контрольні «маяки» в кількості 7 штук (а.с. 8).
Як вбачається з матеріалів справи і це не оспорюється сторонами, по фасаду будинку дійсно виявлені тріщини, має місце деформація сходового маршу. Проте суд першої інстанції правильно зазначив, що позивачем не доведено, що виявлені тріщини, деформація сходового маршу є наслідком виконаних відповідачами робіт з реконструкції та перепланування квартир.
Як вбачається з матеріалів справи, тріщини по фасаду будинку мали місце ще в 2007 році, тобто до того, як відповідачі почали перепланування квартир №№ 21, 22, що підтверджується «Висновком про технічний стан будівельних конструкцій 2-го під'їзду жилого будинку по АДРЕСА_1 та можливості переобладнання в житлове горищного приміщення», який підготовлений ДП «Науково-дослідницький та проектний інститут «Донецький ПромбудНІІпроект» в 2007 році, згідно якого при візуальному обстеженні в вересні 2007 року були виявлені пошкодження в несучих будівельних конструкціях, які зменшують її експлуатаційні якості: наскрізні тріщини в примиканнях поперечних стін з продольними шириною розкриття до 8…12 см, в тому числі в стінах сходових клітин; грибкові ураження в дерев'яних конструкціях криши (стропилах, стійках), наскрізні відтвори в асбестоцементних листах покрівлі; технічний стан криши є непридатним для нормальної експлуатації та було рекомендовано виконати капітальний ремонт криши або її заміну. Згідно п. 6.6 висновку запланована реконструкція горища в мансарду та перепланування квартир №№ 21, 22 в житловому будинку по АДРЕСА_1 не погіршить несучу здатність конструкцій будівлі (а.с. 25-35). Згідно зазначеного висновку в будівлі вже станом на 2007 рік були виконані укріплення зовнішніх стін на дільницях з тріщинами за допомогою стяжок з металоконструкцій. Як зазначено в висновку зазначені дефекти є результатом зносу будівельних конструкцій, який пов'язаний з тривалим періодом експлуатації без капітального ремонту, нерівномірними деформаціями земної поверхні, викликаними впливом гірничих підробіток 80-х років того століття (а.с. 25-35).
Представник позивача визнає наявність зазначених в висновку дефектів будинку ще до початку виконання відповідачами робіт з реконструкції квартир. Він же визнає, що з моменту здачі в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_1 в 1959 році капітальний ремонт будинку не здійснювався.
Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи № 5271/23 від 29 грудня 2011 року, яка проведена за клопотанням представника позивача, в квартирах №№ 21, 22 на час обстеження демонтовані не несучі перегородки, закладений вхідний пройом в квартиру № 22 із сходової площадки, площі квартир об'єднані в одно приміщення. В горищному залізобетонному перекритті в квартирі № 21 демонтована частка перекриття шириною в одну плиту для влаштування внутрішніх сходів з виходом на горище, на якому під час цієї реконструкції влаштована мансарда (з надбудовою нижньої частини цегляних стін мансарди, влаштуванням обв'язки у вигляді залізобетонного пояса, металевої конструкції криши, утеплювачем та металопластиковими віконними заповненнями). Зробити висновок про можливий причинно-наслідковий зв'язок між роботами по реконструкції квартир №№ 21, 22 будинку № 30а та виникненням тріщин на зовнішніх стінах на рівні першого-третього поверхів будинку, а також в підвалі житлового будинку - не видалось можливим (а.с. 47-49).
Згідно зазначеного експертного висновку обстеженням гіпсових «маяків», які встановлені 16 березня 2011 року (дата зазначена на «маяку») на рівні приміщень 1-го, 2-го поверхів динаміки тріщин нема, «цілісність «маяків» не порушена (а.с. 47-49).
Крім того, як вбачається з «Технічного висновку про результати обстеження технічного стану будівлі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, підготовленого за замовленням ОСОБА_6 ДП «Науково-дослідницький та проектний інститут «Донецький ПромбудНІІпроект» в 2011 році, тобто вже після переобладнання відповідачами квартир №№ 21, 22 , при порівнянні даних обстеження 2007 року з даними обстеження в квітні 2011 року встановлено, що місце розташування дефектів та їх параметри практично не змінилися (а.с. 100-128). Проведені роботи із влаштування мансардних приміщень не впливають на несучу спроможність будинку в цілому (а.с. 115). Як вбачається з зазначеного технічного висновку мансардні приміщення в будинку влаштовані не тільки над квартирами №№ 21, 22 над 2-им під'їздом та частково 1-им під'їздом, але й над квартирами № 11, №12 та № 13 1-го під'їзду приблизно в 2003-2005 роках (а.с. 108).
Посилання в зазначеному технічному висновку на «Висновок про технічну можливість надбудови двох поверхів у 1-му під'їзді житлового будинку на АДРЕСА_1 (Договір № 7/72-07 від 23.04.2007р.), на що звертають увагу представники позивача та апелянта ОСОБА_7, не спростовує висновку, оскільки такий даний на підставі даних фактичного обстеження будинку, з урахуванням наявних мансардних приміщень над всіма квартирами (№№ 11-13, 21, 22), а не тільки на підставі висновку про технічну можливість надбудови.
Експертним висновком №5271/23 від 29.12.2011 року та «Висновком про технічний стан будівельних конструкцій 2-го під'їзду жилого будинку по АДРЕСА_1 та можливості переобладнання в житлове горищного приміщення», який підготовлений ДП «Науково-дослідницький та проектний інститут «Донецький ПромбудНІІпроект» в 2007 році, «Технічним висновком про результати обстеження технічного стану будівлі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, підготовленим ДП «Науково-дослідницький та проектний інститут «Донецький ПромбудНІІпроект» в 2011 році, спростовуються обставини, зазначені в акті від 09 березня 2011року за участю представників позивача, про те, що виявлені тріщини на фасаді будинку, деформація сходового маршу виникли у зв'язку із виконаними відповідачами роботами.
Відповідно до частини 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Відповідно до п. 1.4.4. «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», який зареєстровано в Мін'юсті України 25.09.2005 N 927/11207, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається.
Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.
Відповідачем ОСОБА_6 суду надана Декларація про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція квартир № 21, 22 з устроєм мансарди за адресою: АДРЕСА_1 (без зміни цільового призначення)», яка зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області 06 березня 2012 року за № ДЦ 14312 034838 (а.с. 179-183), яка свідчить про те, що відповідно до ст. 39 Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» об'єкт прийнятий в експлуатацію, тобто виконані роботи з реконструкції квартир відповідають будівельним нормам та правилам та не порушують санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Доводи апеляційних скарг позивача та ОСОБА_7 про те, що зазначені декларації не є належними доказами по справі, оскільки реконструкція відбувалася ще в 2010 році задовго до реєстрації декларацій, що позов до суду було подано також до реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, що інформація вказана в деклараціях не відповідає дійсності, не спростовують висновків суду. На теперішній час дії спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань містобудування та архітектури - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, яка зареєструвала декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації, в установленому законом порядку не оскаржені, зазначені декларації є діючими і їх законність не є предметом позову по цій справі.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки позивачем не доведено, що зміни у квартирах №№ 21, 22 призвели до порушень санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку, суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову щодо зобов'язання відповідачів вчинити певні дії, а саме, виконати демонтаж збудованої надбудови, яка примикає до квартир № 21, № 22 в АДРЕСА_1, привести квартири в попередній стан, згідно проекту, а саме, відновити всі перегородки в квартирах та систему опалення (а.с. 195-196).
Посилання позивача на те, що перепланування квартир №№ 21, 22 призвело до погіршення системи центрального опалення, також є недоведеним, оскільки позивачем не надано суду доказів в чому саме є погіршення системи опалення. В матеріалах справи відсутні складені відповідно до ст. 18 Закону України від 24.06.2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» акти-претензії споживача із зазначенням строків, видів, показників порушень тощо.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7, яка не брала участь у справі, про те, що ці зміни призвели до порушення її прав, як власника квартири № 15, яка розташована в цьому будинку та в цьому під'їзді, не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки вже є таке, що набрало законної сили рішення апеляційного суду Донецької області від 04 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_7 до тих самих відповідачів - ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні приміщенням, відшкодування моральної шкоди, яким ОСОБА_7 відмовлено у задоволенні позовних вимог про повернення горища у стан, в якому воно знаходилося до здійснення ОСОБА_5 реконструкції. Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд зазначив, що позивачем ОСОБА_7 не надано доказів, що ця реконструкція погіршила стан будинку, що її необхідно знищити, що проведення реконструкції порушило її права та інтереси. В справі наявні лише висновки інституту «ПромбудНІІпроект» про значне поліпшення та зміцнення будинку реконструкцією. Право ОСОБА_7 на доступ до горища цим рішенням суду захищено (а.с. 151-156).
Що стосується доводів апеляційних скарг позивача та ОСОБА_7 про те, що роботи з реконструкції квартир №№ 21, 22 проведені без згоди інших власників квартир цього багатоквартирного будинку, то вони виходять за межі підстав позову КП «СЄЗ Ворошиловського району м. Донецька».
До того ж інші, крім ОСОБА_7, власники квартир будинку АДРЕСА_1 з вимогами про захист їх порушеного права до суду не зверталися. Що стосується прав ОСОБА_7, то вже є таке, що набрало законної сили рішення апеляційного суду Донецької області від 04 листопада 2011 року, яким суд задовольнив позовні вимоги ОСОБА_7 щодо доступу до горища будинку, проте відмовив ОСОБА_7 у задоволенні позовних вимог щодо повернення приміщення горища до стану, в якому воно знаходилося до здійснення в ньому ОСОБА_5 реконструкції (а.с. 151-156). У відкритті касаційного провадження по цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_7 ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 грудня 2011 року було відмовлено.
Посилання представника ОСОБА_7 на невиконання рішення апеляційного суду Донецької області від 04 листопада 2011 року щодо доступу ОСОБА_7 до горища не є предметом позову про цій справі і ці питання регулюються Законом України «Про виконавче провадження».
Доводи апеляційних скарг позивача та ОСОБА_7 про те, що суд дійшов необґрунтованого висновку про наявність дозволу міського голови на приєднання частини горища над квартирами, належними відповідачам, є необґрунтованими, оскільки такий висновок в рішенні суду відсутній. До того ж це не було підставою позову КП «СЄЗ Ворошиловського району м. Донецька».
Суд першої інстанції правильно зазначив, що цивільним законодавством України, в тому числі ст. 16 ЦК України, не передбачений такий спосіб захисту права, як визнання незаконним дій фізичних осіб, а тому підстави для задоволення позовних вимог про визнання дій відповідачів незаконними відсутні, що апелянтами навіть не оскаржується, оскільки відповідні доводи в апеляційних скаргах відсутні.
Доводи апеляційних скарг позивача та ОСОБА_7 про порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду.
Відповідно до частини 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Розгляд справи у відсутність представника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, якою рішення суду не оскаржується, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки відповідно до ст. 27 ЦПК України участь у судових засіданнях є правом, а не обов'язком осіб, які беруть участь у справі.
Відмова судом у задоволенні заяви ОСОБА_7 про допуск до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, не призвела до неправильного вирішення справи.
Розгляд цієї справи суддею Цукуровим В.П., який 17 червня 2011 року виносив рішення по справі № 2-696/11 з таким же предметом позову та стосовно тих же відповідачів, а саме, за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні приміщенням - горищем АДРЕСА_1, відшкодування моральної шкоди, яке було скасовано апеляційним судом та 04 листопада 2011 року по справі було ухвалено нове рішення, не є підставою для скасування рішення суду по справі за позовом КП «СЄЗ Ворошиловського району м. Донецька».
По-перше, згідно журналу судового засідання від 30 березня 2012 року представником позивача Писіним С.О. в судовому засіданні відвід судді Цукурову В.П. не заявлявся (а.с. 189-193).
По-друге, зазначені апелянтами обставини, а саме, розгляд цим же суддею раніше іншої справи, рішення за якою було скасовано судом апеляційної інстанції, не є підставами для задоволення відводу (самовідводу) судді та не призвели до неправильного вирішення справи.
До того ж ухвалене по цій справі оскаржуване рішення узгоджується з рішенням апеляційного суду Донецької області від 04 листопада 2011 року за позовом ОСОБА_7 до тих же відповідачів про повернення приміщення горища у стан, в якому воно знаходилося до здійснення в ньому реконструкції.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційних скарг не має, доводи апеляційних скарг необгрунтовані і не спростовують висновків суду, тому відповідно до частини 1 ст. 308 ЦПК України апеляційні скарги підлягають відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись ст. 307, ст. 308, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, -
Апеляційні скарги Комунального підприємства «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» та ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 30 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: О.М. Пономарьова
Судді: Л.І. Соломаха
Ф.С. Шигірт