Справа № 1570/1472/2012
04 липня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Танцюри К.О.,
за участю секретаря Маковейчук Т.С.,
за участю сторін:
позивача -ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУМВС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання поновити на посаді,-
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУМВС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу ГУМВС України в Одеській області №100 від 26.01.2012р., в частині звільнення експерта сектору ТКЗР Ізмаїльського МВ НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_1 з ОВС, та зобов'язання поновити на посаді (з урахуванням доповнень до адміністративного позову від 10.05.2012р.). В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що прийнятий наказ ГУМВС України в Одеській області №100 від 26.01.2012р. «Про покарання працівників Ізмаїльського МВ та НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області»в частині звільнення його з органів внутрішніх справ за грубі порушення вимог ст.22 КПК України, ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, наказу МВС України від 14.04.2004р. №400 «Про затвердження інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, які вчинені або готуються»є протиправним. Так, позивач зазначає, що жодного розпорядчого документу по Ізмаїльському МВ ГУМВС України в Одеській області про призначення його помічником чергової частини не було, заяв або повідомлень про злочин до нього безпосередньо не надходило, порушень службової дисципліни ним допущено не було. Крім того, позивач вважає, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності за порушення ст.22 КПК України є необґрунтованим, оскільки зазначеною статтею передбачено обов'язок прокурора, слідчого, особи, що проводить дізнання вжити заходів передбачених законом для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, а він як співробітник експертної служби, не відноситься до зазначених осіб, визначених у ст.22 КПК України.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав наведених у адміністративному позові.
02.07.2012р. представником ГУМВС України в Одеській області було подано клопотання про розгляд справи без його участі.
У письмових запереченнях представник ГУМВС України в Одеській області зазначав, що адміністративний позов задоволенню не підлягає та є необґрунтованим, а позивач був звільнений на законних підставах у відповідності до вимог чинного законодавства. Так, відповідач зазначав, що експерт сектору Ізмаїльського МВ НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області капітан міліції ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ за п. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС за грубі порушення ст.22 КПК України, ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України , що виразилось у неповідомленні до чергової частини Ізмаїльського МВ про скоєння тяжкого злочину в с. Новопокровка, не проведенні всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин даної події.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді експерту сектору ТКЗР Ізмаїльського МВ НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області, спеціальне звання капітан міліції.
26.01.2012р. начальником ГУ МВС України в Одеській області видано наказ №100 «Про покарання працівників Ізмаїльського МВ та НДЕКЦ при ГУМВС України в області»про звільнення позивача з органів внутрішніх справ за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України за грубі порушення вимог ст.22 КПК України, ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України 22.02.2006р. №3460-IV, наказу МВС України №400 від 14.4.2004р., що виразилось у неповідомленні до чергової частини Ізмаїльського МВ про скоєння тяжкого злочину в с.Новопокровка, не проведенні всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин даної події. (а.с.5-7)
Перевіряючи правомірність оскаржуваного позивачем наказу про звільнення його з органів внутрішніх справ, суд виходив з того, що порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки регулює Закон України «Про міліцію»та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29.07.1991р. (надалі - Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС).
ст. 10 Закону України «Про міліцію»визначає основні обов'язки міліції серед яких, зокрема, виявлення, запобігання, припинення та розкриття злочинів, у зв'язку з чим міліція повинна вживати оперативно-розшукові та профілактичні заходи, передбачені чинним законодавством.
Відповідно до ст.10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією України та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Законом України №3460 від 22.02.2006р. затверджений Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України (надалі - Дисциплінарний статут ОВС), яким визначено сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту ОВС службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України»визначено, що Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Таким чином, працівник міліції під час виконання службових обов'язків, зобов'язаний вживати заходів щодо припинення правопорушень, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють, та не допускати вчинення таких дій зі свого боку, з метою зміцнення авторитету органів внутрішніх справ та недопущення дискредитації органів внутрішніх справ України.
Відповідно до статті 66 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України», затвердженого Постановою КМ УРСР №114 від 29.07.1991р., особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.
Так, згідно оскаржуваного наказу підставою для звільнення позивача стали наступні обставини встановлені відповідачем.
07.01.2012р. начальнику Кам'янського селищного відділення міліції Ізмаїльського МВ підполковнику міліції Цонкову С.М., на мобільний телефон зателефонував мешканець с.Новопокровка Ізмаїльського району ОСОБА_3, і повідомив, що з пасовища не прийшла його отара овець. Після отримання повідомлення Цонков С.М., зателефонував начальнику слідчого відділення Ізмаїльського МВ майору міліції Осіповичу С.В., який на той час знаходився на добовому чергуванні в якості відповідального по міськвідділу та доповів йому про отриману інформацію. Останній дав доручення підполковнику міліції Цонкову С.М. виїхати на місце пригоди та встановити всі обставини, після чого доповісти йому особисто. Прибувши до с.Новопокровка Цонков С.М. встановив, що 07.01.2012р. близько 17:00 год. невідомі особи застосували фізичний вплив відносно гр.ОСОБА_2. 1992 р.н. мешканця зазначеного населеного пункту, одягнули йому на голову мішок, який в області шиї замотали клейкою стрічкою, після чого приклали до скроні предмет, схожий на ніж та заволоділи отарою овець в кількості 461 шт., які належали гр.ОСОБА_3. З'ясувавши обставини події підполковник міліції Цонков С.М. доповів про них майору міліції Осіповичу С.В., який вказівку про реєстрацію отриманої інформації до ЖРЗПЗ міськвідділу не надавав, особисто на місце події не виїхав, приховавши таким чином тяжкий злочин від реєстрації. Цонков С.М. про крадіжку овець до чергової частини Ізмаїльського МВ ГУМВС не повідомив. 08.01.2012р. майор міліції ОсіповичС.В. повідомив про подію, що сталася в с.Новопокровка першого заступника начальника відділу - начальника кримінальної міліції Ізмаїльського МВ підполковника міліції Мечетного І.В., який також не надав вказівки про реєстрацію до міськвідділу повідомлення про викрадення отари овець в с. Новопокровка, а доручив помічнику начальника відділу - оперативному черговому Ізмаїльського МВ майору міліції Кириленку С.А., направити до с.Новопокровка слідчо-оперативну групу для перевірки зазначеної інформації. Майор міліції Кириленко С.А. повідомлення про тяжкий злочин до ЖРЗПЗ міськвідділу не зареєстрував, однак направив на місце події слідчо-оперативну групу у складі: слідчого Ізмаїльського МВ майора міліції Койчевої Н.Ф. (старша СОГ), оперуповноваженого сектору карного розшуку Кам'янського селищного відділення міліції Ізмаїльського МВ старшого лейтенанта міліції Прокурора А.А., експерта сектору ТКЗР Ізмаїльського МВ НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_1 По прибуттю до с.Новопокровка капітан ОСОБА_1 провів фотографування місцевості, де утримувалася отара овець до крадіжки. Однак, в подальшому працівники слідчо -оперативної групи Ізмаїльського МВ від пастуха дізналися, що ніби то отару овець знайдено. Аналогічну інформацію майор міліції Койчева Н.Ф.отримала в телефонному режимі від майора міліції Осіповича С.В., який додав, що власник овець відмовляється від написання заяви за даним фактом у зв'язку із чим проводити будь-які слідчо -оперативні дії не потрібно. При цьому, працівники зазначеної слідчо -оперативної групи, зокрема ОСОБА_1, в порушення ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України 22.02.2006р. №3460-IV, ст.22 КПК України,п.2.3 Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, затвердженої наказом МВС України №400 від 14.04.2004р., жодних заходів щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи не здійснили, протокол огляду місця події не склали, письмові пояснення від свідків події не прийняли, про результати перевірки інформації щодо скоєння в с.Новопокровка крадіжки отари овець у чергову частину Ізмаїльського МВ ГУМВС не доповіли.
Відповідно до ст. 22 Кримінально -процесуального кодексу України від 28.12.1960р. визначено, що прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
З метою зміцнення законності в органах і підрозділах внутрішніх справ України при прийманні, реєстрації та розгляді заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, удосконалення координації діяльності структурних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України з цих питань, наказом МВС України №400 від 14.04.2004р. затверджено Інструкцію про порядок приймання, реєстрації та розглядом в органах і підрозділах внутрішніх справ заяв та повідомлень про злочин, що вчиненні або готуються.
Відповідно п.2.1. ст.2 Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ заяв та повідомлень про злочин, що вчиненні або готуються, приймання заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, незалежно від місця і часу їх вчинення, повноти отриманих даних, а також особистості заявника, здійснюється тим органом внутрішніх справ, до якого надійшло звернення чи повідомлення, цілодобово оперативним черговим (оперативний черговий МВС, ГУБОЗ МВС, ГУМВС, УМВС, УМВСТ, помічник начальника міськрайліноргану - оперативний черговий, помічник начальника чергової частини - оперативний черговий, старший оперуповноважений (оперуповноважений) - черговий, старший інспектор (інспектор) - черговий, помічник оперативного чергового, а також працівники інших служб, призначені підмінними черговими в установленому порядку).
п.2.2. ст.2 Інструкції передбачено, що оперативний черговий, прийнявши заяву чи повідомлення про злочин, зобов'язаний діяти згідно з Інструкцією з організації реагування ОВС на повідомлення про злочини, затвердженою наказом МВС України №1155 від 04.10.2003р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.03.2004р. за №259/8858, негайно направити на місце події слідчо-оперативну групу чи оперативну групу та вжити всіх можливих заходів, щоб запобігти злочинові або припинити його, організувати невідкладні дії з розкриття злочину у короткий термін.
Згідно п.2.3. ст.3 Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ заяв та повідомлень про злочин, що вчиненні або готуються, встановлено, якщо за межами дислокації органу внутрішніх справ працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про злочин, або у разі безпосереднього виявлення такого, зобов'язаний вжити заходів щодо його припинення, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили злочин, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.
п.3.1. ст.3 Інструкції заяви і повідомлення про злочини, що вчинені або готуються, реєструються цілодобово в чергових частинах органів внутрішніх справ оперативними черговими відразу після їх надходження, що відображається в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються (далі - ЖРЗПЗ, додаток 3 до цієї Інструкції), а також на персональній електронно-обчислювальній машині (ПЕОМ) шляхом введення до автоматизованої інформаційно-пошукової системи (АІПС) "ФАКТ".
п.3.14 ст.3 зазначеної Інструкції передбачено, що у чергових частинах МВС, ГУБОЗ МВС, ГУМВС, УМВС, УМВСТ оперативним черговим або оператором телефонної лінії "02" ведеться журнал реєстрації інформації про злочини та інші події, що надійшла по телефонній лінії чи за допомогою інших засобів зв'язку (далі - ЖРІЗ, додаток 6 до цієї Інструкції). Крім цього, ця інформація фіксується за допомогою інших записуючих пристроїв. Уся отримана інформація про злочини та події реєструється в ЖРІЗ і негайно передається до чергової частини міськ-, рай-, ліноргану за територіальністю для реагування. У черговій частині міськ-, рай-, ліноргану в ЖРЗПЗ реєструються заяви і повідомлення, які мають ознаки злочину.
Судом встановлено, що відповідно до функціональних обов'язків експерту сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Ізмаїльського МВ НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_1 (а.с.247) не передбачено повноваження, щодо реєстрації заяв та повідомлень про злочин, що вчиненні або готуються у передбачених Інструкцією облікових документах. Крім того, суд погоджується з посиланням позивача, на те що оскільки він виїхав на місце події у якості експерта у складі слідчо -оперативної групи за направленням оперативного чергового по Ізмаїльському МВ ГУМВС, у нього не було підстав вважати, що вказане повідомлення про подію у с.Новопокровка не зареєстроване. Також, відповідачем не заперечувалось, що ОСОБА_1 на місці вказаної події у с.Новопокровка здійснював відповідно до своїх функціональних обов'язків експертне супроводження, а саме - фотографування місця події, будь -яких інших вказівок від старшого слідчо -оперативної групи він не отримував.
Таким чином, суд прийшов, до висновку, щодо безпідставності винесення відповідачем наказу №100 від 26.01.2012р., в частині звільнення експерта сектору ТКЗР Ізмаїльського МВ НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ. Наведене свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваного наказу.
Однак, суд не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача поновити його на посаді експерта сектору ТКЗР Ізмаїльського МВ НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області оскільки судом встановлено, що відповідного наказу по особовому складу на виконання наказу ГУМВС України в Одеській області №100 від 26.01.2012р. про його звільнення винесено не було.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування оскаржуваного позивачем наказу ГУМВС України в Одеській області №100 від 26.01.2012р., в частині звільнення експерта сектору ТКЗР Ізмаїльського МВ НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_1 з ОВС підлягають задоволенню. В частині позовних вимог про поновлення на посаді експерта сектору ТКЗР Ізмаїльського МВ НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_1 суд вважає, що підстави для задоволення відсутні.
Керуючись ст.ст.158-163,167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу ГУМВС України в Одеській області №100 від 26.01.2012р. в частині звільнення експерта сектору ТКЗР Ізмаїльського МВ НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_1 з ОВС, та зобов'язання поновити на посаді -задовольнити частково.
Скасувати наказ ГУМВС України в Одеській області №100 від 26.01.2012р., в частині звільнення експерта сектору ТКЗР Ізмаїльського МВ НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дна отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 09 липня 2012 року
Суддя К.О. Танцюра
.