Cправа № 2a-0770/1244/12
Ряд стат. звіту № 12.2
Код - 2
26 червня 2012 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С.А.
за участю секретаря судового засідання - Лумей В.Г.
сторони у судове засідання не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до 18 окремого мостового загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0300) про стягнення заборгованості по витратам на службові відрядження,-
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до 18 окремого мостового загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0300) про стягнення заборгованості по витратам на службові відрядження.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що під час проходження військової служби він неодноразово вибував у відрядження пов'язані із виконанням службових обов'язків та станом на 09.04.2012 року військова частина Т0300 має заборгованість перед позивачем по витратам на службові відрядження в сумі 2578,69 грн.
В судове засідання позивач не з'явився, однак надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує з підстав наведених у позовній заяві та просить позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача заборгованість у сумі 2578,69 грн.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, проте надав суду клопотання в якому проти позовних вимог в частині зобов'язання виплати заборгованості за відрядження ОСОБА_1 не заперечує і визнає позов в повному обсязі та просить суд розглянути дану адміністративну справу без участі представника відповідача - військової частини Т0300.
Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. А оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, виходячи з наступного.
В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органі місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»№2011-XII від 20.12.1991р. ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
На підставі ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до вимог ст. 16 Закону України «Про Збройні сили України»№1935-XII від 06.12.1991р. держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України.
Положеннями п.1.1 та 1.2 «Інструкції про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил витрат на службові відрядження в межах України», затвердженої наказом Міністра оборони України № 9 від 17.01.2000р., передбачено, що службовим відрядженням вважається поїздка військовослужбовця за розпорядженням командира або начальника на певний строк в іншу місцевість для виконання службового завдання поза пунктом постійного або тимчасового розквартирування військової частини (підрозділу), в якій військовослужбовець проходить службу. Для покриття особистих витрат під час відрядження військовослужбовцям здійснюється виплата добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення, а також на проїзд до місця відрядження та назад. Відрядженому військовослужбовцю відшкодовуються також витрати на оплату податку на додану вартість за придбані проїзні документи та користування в поїздах постільними речами. У службові відрядження військовослужбовці можуть направлятися в разі дійсної потреби та за наявності коштів на відрядження.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки №1 від 10.04.2012 року виданої військовою частиною Т0300, позивач ОСОБА_1 дійсно проходить військову службу у військовій частині Т0300 м.Чоп Державної спеціальної служби транспорту на посаді старшого інженера будівельно - відновлюваної частини з 25.03.2011 року.
Відповідно до довідки №2 від 10.04.2012 року, яка видана військовою частиною Т0300 вбачається, що у відповідача наявна заборгованості перед позивачем по видаткам за відрядження 2008 року сума якої становить 2578,69 грн.
В силу вимог п.1 ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.
Крім того, відповідно до ч.3 зазначеної статті КАС України судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачу відповідачем в добровільному порядку не виплачено видатки за відрядження за 2008 рік, сума яких становить 2578,69 грн. і відповідачем в даному випадку вказаний факт не оспорюється, так як відповідач визнає вказаний адміністративний позов, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і даний позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 17,41,71,86, 94,160,163,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до 18 окремого мостового загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0300) про стягнення заборгованості по витратам на службові відрядження -задовольнити повністю.
Стягнути з військової частини Т0300 на користь ОСОБА_1 заборгованість по витратам на службові відрядження в розмірі 2578 гривень 69 копійок.
Судові витрати позивачем по даній адміністративній справі не сплачувались.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).
Суддя Гебеш С.А.
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: