12 червня 2012 року 2а-2297/12/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І.,
за участю секретаря судового засідання Совича О.І.,
представників позивача -Полеся М.М., Дегтярьова Н.В.,
представників відповідача -Воловенка О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Пересувна механізована колона 19"
до Васильківської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з додатковою відповідальністю "Пересувна механізована колона №19" з адміністративним позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2012 №0000062240, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 244 136,25 грн., з яких: 195 309,00 грн. - за основним платежем, 48 827,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
В основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладено висновок податкового органу про фіктивність правочину, укладеного між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Фастів Будсервіс»на виконання будівельних робіт. На думку відповідача, фінансово-господарські взаємовідносини між ТДВ «Пересувна механізована колона №19»та ТОВ «Фастів Будсервіс»є фіктивними, та такими, що не мали реального характеру і були вчинені без наміру створення правових наслідків, з метою отримання податкової вигоди. Таким чином, позивачем неправомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за результатами здійсненої господарської операції.
В обґрунтування позовних вимог представники позивача зазначили, що вважають висновки податкового органу безпідставними, оскільки укладений договір мав реальний характер -будівельно-монтажні роботи виконані в повному обсязі і оплачені позивачем. Ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку і податковій звітності, а тому ТДВ «Пересувна механізована колона №19», на думку представників позивача, правильно визначило податкове зобов'язання з податку на додану вартість та правомірно віднесло до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену ним ТОВ «Фастів Будсервіс»у складі ціни виконаних робіт.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Товариство з додатковою відповідальністю «Пересувна механізована колона №19»є юридичною особою, що зареєстрована виконавчим комітетом Васильківської міської ради Київської області Київської області 05.08.1996 за № 1 356 145 0000 001359, як платник податків перебуває на обліку у Васильківській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області.
Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: будівництво будівель; монтаж та встановлення збірних конструкцій; виготовлення каркасних конструкцій і покрівель; інші роботи з завершення будівництва; діяльність автомобільного вантажного транспорту; діяльність у сфері інжинірингу.
25 жовтня 2011 року між Головним управлінням капітального будівництва Київської обласної державної адміністрації та ТДВ «Пересувна механізована колона №19» укладено договір № 39 (а.с. 78-82), відповідно до умов якого ТДВ «Пересувна механізована колона №19»виконало роботи по об'єкту: «добудова спального корпусу Трипільської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступеня»в с. Трипілля Обухівського району Київської області».
23 грудня 2011 року між Головним управлінням капітального будівництва Київської обласної державної адміністрації та ТДВ «Пересувна механізована колона №19» укладено договір № 52 (а.с. 126-130), відповідно до умов якого ТДВ «Пересувна механізована колона №19» зобов'язувалось виконати роботи по об'єкту: «добудова спального корпусу Трипільської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступеня»в с. Трипілля Обухівського району Київської області».
На виконання вищезазначених договорів генпідрядник - ТДВ «Пересувна механізована колона №19» уклало з ТОВ «Фастів Будсервіс»договори субпідряду від 07.11.2011 №7/11 та від 23.12.2011 №23/12 (а.с. 24-26), відповідно до умов яких, ТОВ «Фастів Будсервіс»виконав за завданням замовника - ТДВ «Пересувна механізована колона №19»будівельні роботи на об'єкті: «добудова спального корпусу Трипільської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступеня»в с. Трипілля Обухівського району Київської області». Протягом листопада -грудня 2011 року ТОВ «Фастів Будсервіс»передав за актами приймання виконаних будівельних робіт їх результати позивачу.
Зокрема, факт виконання ТОВ «Фастів Будсервіс»будівельних робіт за договором субпідряду від 23.12.2011 №23/12 підтверджується копіями акта №1 приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 27-29), довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року (а.с. 30).
Факт виконання ТОВ «Фастів Будсервіс»будівельних робіт за договором субпідряду від 07.11.2011 №7/11 підтверджується копіями акта №1 приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 35-37), довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року (а.с. 38), акта №2 приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 39-43), довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року (а.с. 44), акта №3 приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 45-52), довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року (а.с. 53), акта №4 приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 54-55), довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року (а.с. 56), акта №5 приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 57-59).
Крім того, представниками будівельно-монтажної організації, технічного нагляду замовника, представником проектної організації перевірено приховані роботи, виконані ТОВ «Фастів Будсервіс»згідно з договорами від 25.10.2011 №39 та від 23.12.2011 №52, про що складено акти огляду прихованих робіт, копії яких містяться у матеріалах справи (а.с. 150-163).
Результати вищезазначених будівельних робіт у подальшому за актами приймання виконаних будівельних робіт були передані від генпідрядника Головному управлінню капітального будівництва Київської обласної державної адміністрації.
Зокрема, факт виконання будівельних робіт за договором від 25.10.2011 № 39 підтверджується копіями акта №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року (а.с. 83-88), довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року (а.с.89), акта №5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року (а.с. 90-91), довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року (а.с.92), акта №3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року (а.с. 93-105), довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року (а.с. 106), акта №4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року (а.с. 107-118), довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року (а.с. 119), акта №6 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року (а.с. 120-125).
Факт виконання будівельних робіт за договором від 23.12.2011 №52 підтверджується копіями акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року (а.с. 131-142), довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року (а.с. 143).
У листопаді 2011 року позивач сплатив ТОВ «Фастів Будсервіс»передоплату на матеріали у розмірі 590 000,00 грн., у грудні 2011 року позивач сплатив контрагенту за виконані роботи грошові кошти у розмірі 1 152 532,62 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 145-149), податкових накладних (а.с. 60-66) та копією банківської виписки з рахунку позивача (а.с. 144).
За результатами господарської операції на підставі податкових накладних (а.с. 60-66) позивач сформував податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі 195 309,00 грн.
У квітні 2012 року посадовими особами Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.11.2011 по 31.12.2011по взаємовідносинам з ТОВ «Фастів Будсервіс»(код ЄДРПОУ 37184444) (акт перевірки від 13.04.2012 №260/22-2/01354131).
За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем:
пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.6, статті 200 Податкового Кодексу України, пункту 2 статті 3, пункту 9.1 статі 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підпункту 1.2 пункту1, підпункту 2.2, підпункту 2.13, підпункту 2.14, підпункту 2.15, підпункту 2.16 пункту 2 та підпункту 3.2 пункту 3 Положення про документальне забезпечення приписів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, пункту 3.1, пункту 4.1 Наказу ДПА України від 25.01.2011№41 у результаті чого занижено податок на додану вартість в загальній сумі 195 309,00 грн., у тому числі за грудень 2011 року у розмірі 195 309,00 грн.;
пункту 1, пункту 5 статті 203, пункту 1, пункту 2 статті 215, пункту 1 статті 216, статі 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТДВ «Пересувна механізована колона №19».
Висновки посадових осіб податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на припущенні, що договори субпідряду, укладені між позивачем і ТОВ «Фастів Будсервіс», є нікчемними і такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави і суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, оскільки вказані договори укладено за відсутності наміру дійсного виконання будівельних робіт за договорами підряду, фактично ніякі будівельні роботи контрагентом не поставлялися, а договори укладено лише задля незаконного зменшення об'єкту оподаткування податком на додану вартість.
У ході перевірки посадовими особами Васильківської ОДПІ Київської області ДПС було використано акт Фастівської ОДПІ Київської області від 30.03.2012 №34/2200-37184444 ТОВ «Фастів Будсервіс».
Крім того, в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладена інформація, яка міститься у базі даних автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, згідно з якою встановлено розбіжність між задекларованим податковим кредитом ТДВ ««Пересувна механізована колона №19»та податковими зобов'язаннями ТОВ «Фастів Будсервіс».
На підставі вищезазначеного посадові особи Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області дійшли висновку про недотримання вимог Цивільного кодексу України під час вчинення правочинів між позивачем та ТОВ ««Фастів Будсервіс», їх нікчемність, та, як наслідок, безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, які були сплачені контрагенту у складі вартості виконаних будівельних робіт у розмірі 195 309,00 грн.
За результатами перевірки Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.04.2012 №0000062240, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 244 136,25 грн., з яких: 195 309,00 грн. - за основним платежем, 48 827,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
В силу пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу положень пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.3 та пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, правомірність формування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість безпосередньо залежить від правомірності формування податкового кредиту.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).
Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (пункт 201.2 статті 201 Податкового кодексу України).
В силу пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11.
Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(надалі -Закон України від 16.07.1999 №996-ХІV) визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі -підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, право на включення до складу податкового кредиту виникає у платника податків у зв'язку із здійснення ним господарських операцій, що підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами фінансової звітності.
Як встановлено судом, виконання робіт ТОВ «Фастів Будсервіс»та оплата їх вартості позивачем підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується договорами субпідряду, податковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, платіжними дорученнями, банківською випискою з рахунку позивача.
Господарські операції були фактично здійсненими, оскільки спричинили реальну зміну майнового стану платника податку: ТДВ «Пересувна механізована колона №19»понесло реальні витрати на оплату будівельних робіт ТОВ «Фастів Будсервіс». Рух активів у процесі здійснення господарської діяльності підтверджується платіжними дорученнями та податковими накладними, банківською випискою з рахунку позивача.
Щодо висновку податкового органу про нікчемність договорів субпідряду, укладених між позивачем і його контрагентом, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Недійсність договорів між ТДВ «Пересувна механізована колона №19» та ТОВ «Фастів Будсервіс»від 07.11.2011 №7/11 та від 23.12.2011 №23/12 (а.с. 24-26) прямо законом не встановлена, а тому зазначений правочин відповідно до частини 3 статті 215 ЦК України є оспорюваним.
Крім того, суд зазначає, що обов'язок сплачувати податки та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованою. Це означає, що на платника податків не може покладатися відповідальність за порушення, вчинені іншими особами.
Враховуючи, що під час судового розгляду відповідачем не наведено обставини, які б спростовували факт здійснення господарських операцій, достовірності і повноти відображення та нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за цими операціями, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень податкового органу.
За таких обставин висновки податкового органу про те, що позивачем порушено вимоги пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.6, статті 200 Податкового Кодексу України, пункту 2 статті 3, пункту 9.1 статі 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підпункту 1.2 пункту1, підпункту 2.2, підпункту 2.13, підпункту 2.14, підпункту 2.15, підпункту 2.16 пункту 2 та підпункту 3.2 пункту 3 Положення про документальне забезпечення приписів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, пункту 3.1, пункту 4.1 Наказу ДПА України від 25.01.2011№41 у результаті чого занижено податок на додану вартість в загальній сумі 195 309,00 грн., у тому числі за грудень 2011 року у розмірі 195 309,00 грн.; пункту 1, пункту 5 статті 203, пункту 1, пункту 2 статті 215, пункту 1 статті 216, статі 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТДВ «Пересувна механізована колона №19», є помилковим, а тому до позивача не може бути застосована відповідальність за порушення податкового законодавства, передбачена пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.
Інших доказів та заперечень, ніж ті, що наведені в акті перевірки та у запереченнях на позовну заяву, відповідач не надав.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем безпідставно, а тому підлягає скасуванню.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2 441,36 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 15.05.2012, а тому судові витрати у розмірі 2146,00 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 27.04.2012 №0000062240.
Стягнути з Державного бюджету на користь товариства з додатковою відповідальністю «Пересувна механізована колона №19» понесені ним судові витрати у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Лисенко В.І.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 18 червня 2012 р.