вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
12 червня 2012 р. Справа №2а-4521/12/0170/20
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Кисельової О.М.,
при секретарі -Беловій І.С.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Ковиньова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до Військової частини А1743
про визнання протиправним та скасування наказу №186 від 18 квітня 2012 року,
До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А1743 про визнання протиправним та скасування наказу №186 від 18 квітня 2012 року.
Позов позивачем мотивовано тим, що незважаючи на те, що командиру військової частини було відомо, що він з 16 години до 18 години 22.03.2012 року знаходився в суді з приводу розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Військових частин А1743, А2542, А0225 про визнання нечинним рішення атестаційної комісії, стосовно чого було направлено на адресу військової частини ухвалу суду замовною кореспонденцією, відповідачем було розпочато службове розслідування в зв'язку з його відсутністю в зазначений час, за наслідками якого винесено наказ від 18.04.2012 року №186 щодо накладення дисциплінарного стягнення - «сувора догана», в зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 на службі з 16 години до 18 години 22.03.2012 року
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, що зазначені у ньому та доповнив, що командира військової частини він в телефонній розмові повідомив про необхідність від'їзду до суду, на що отримав від нього згоду.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, пояснивши, що ОСОБА_1 судову повістку отримав напередодні судового засідання та повинен був заздалегідь доповісти своєму безпосередньому начальнику капітану Чернецову С.О. та за встановленим порядком отримати відповідний дозвіл, що позивачем зроблено не було.
Крім того, будучи тимчасово виконуючим обов'язки командира кадр протитанкового 22.03.2012 року ОСОБА_1 не повідомив капітана Гребченка В.В. про його відсутність на службі після 16 години та не наказав Гребченку В.В. командувати підрозділом, слідкувати за особовим складом підрозділу, внаслідок чого підрозділ було залишено без керування. Не було також в цей день позивачем повідомлено у встановленому у військовій частині порядку повідомлено його безпосереднього начальника в той день - командира військової частини Козаченко Д.Г.
Таким чином, позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності не за те, що він убув до суду 22.03.2012 року, а саме за те, що він ні завчасно до дня судового засідання, ні того ж дня не звернувся до своїх командирів за дозволом про відлучення до суду, чим порушив вимоги ст.12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, представників сторін та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом командира військової частини А1743 від 18.04.2012 року №186 «Про відсутність на службі без поважних причин та покарання винних» за відсутність на службі з 16 години по 18 годину 22.03.2012 року без поважних причин на заступника командира кадр протитанкового дивізіону з озброєння капітана ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - сувора догана за порушення статей 12 та 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дісциплінарного Статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року№ 551-XIV
Як вбачається з вказаного наказу зазначене порушення полягало в тому, що в ході проведення службового розслідування було встановлено, що з 16 години до 18 години 22.03.2012 року капітан ОСОБА_1 був відсутній на службі без поважних причин. З пояснення капітана ОСОБА_1 стало відомо, що на передодні він отримав повістку про виклик до Окружного адміністративного суду АР Крим о 22.03.2012 року о 16 годині та самостійно без дозволу убув у судове засідання.
Позивач у судовому засіданні, не оспорюючи, що він дійсно у визначений в наказі час та день убув у судове засідання, стверджував, що 22.03.2012 року з дозволу свого безпосереднього начальника командира військової частини убув до суду.
Відповідно до статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України № 548-XIV від 24.03.1999 року про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника(ст. 14 Статуту). Як встановлено у статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.
В судовому засіданні встановлено, що безпосереднім начальником позивача є капітан Чернецов С.О. А 22.03.2012 року безпосереднім начальником позивача був командир військової частини А 1743 Козаченко Д.Г.
Таким чином, оскільки позивач з приводу необхідності явки до суду для розгляду справи за його позовом особисто не повідомляв будь-яким чином до дня судового засідання ні свого безпосереднього начальника, ні начальника військової частини, то у випадку відбуття в день судового засідання він повинен був з приводу особистого питання звернутися до командира військової частини А 1743 Козаченко Д.Г. за дозволом для залишення місця служби.
З матеріалів справи видно, що на момент проведення службового розслідування, на підставі якого було винесено оскаржуваний наказ, в своїх письмових поясненнях від 06.04.2011 року позивач повідомив про те, що командир військової частини знав про те, що він знаходиться в судовому засіданні з отриманої ухвали суду про відкриття провадження по адміністративній справі.
Тобто, підтверджуючи свою відсутність на службі з 16 години до 18 години 22.03.2012 року позивач надає конкретне обґрунтування поінформованості командира військової частини щодо причин його відсутності.
В письмових запереченнях до суду від відповідача, за підписом командира військової частини А 1743 Козаченко Д.Г., останній повідомляє, що 22.03.2012 року позивач до нього, як до безпосереднього начальника з питання отримання дозволу для вибуття до суду не звертався.
Суд звертає увагу на те, що після проведеної перевірки командир військової частини А 1743 Козаченко Д.Г. підписав наказ №186 від 18 квітня 2012 року, що свідчить про те, що він погодився з встановленими розслідуванням обставинами та зробленими висновками.
Таким чином, перевіряючи обґрунтованість прийняття наказу від 18.04.2012 року №186 у відповідності до критеріїв, закріплених у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, враховуючи ті обставини , які мали значення на момент прийняття наказу, суд встановив, що саме на момент його прийняття, за результатами службового розслідування, було встановлено факт відсутності позивача на службі без звернення до свого безпосереднього начальника з приводу необхідності прибуття до суду на той час і відповідно відсутності на службі певний час, що в розумінні статей 12 та 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, є невиконанням вимоги військового статуту, тобто порушенням військовослужбовцем військової дисципліни в період проходження служби. Отже, посилання позивача в позові та в судовому засіданні, що він доповідав в усній формі в процесі телефонної розмови командиру військової частини про необхідність його відбуття до суду 22.03.2012 року, суперечить встановленим обставинам, які мали значення і враховувалися при прийнятті наказу, тому не приймаються судом, як докази освідомленості командира військової частини А 1743 Козаченко Д.Г. про причини відсутності позивача 22.03.2012 року на службі. На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для задоволення позову. Керуючись ст. 158-163 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини А1743 про визнання протиправним та скасування наказу №186 від 18 квітня 2012 року відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кисельова О.М.