17 травня 2012 року Справа № 2а/0370/1300/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
при секретарі судового засідання Сандовій Т.О.,
за участю представників позивача Голія О.В., Рущака В.М.,
представника відповідача Бондарука П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом державного підприємства «Дослідне господарство «Рокині» Волинського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук» до відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні Державної міграційної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
керуючись статтями 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Законів України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», «Про виконавче провадження», суд
Державне підприємство «Дослідне господарство «Рокині» Волинського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук» (далі - ДП «ДГ «Рокині») звернулося з позовом до відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Бондарука П.В. щодо опису й арешту майна та зобов'язання виключити з Акту опису й арешту майна від 25.04.2012р. майно ДП «ДГ «Рокині».
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- ДП «ДГ «Рокині» є державним підприємством, що діє на основі державної форми власності, а отже підпадає під дію положень Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», яким запроваджено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств;
- майно, яке включене до акту опису й арешту майна від 25.04.2012р. входить до основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності ДП «ДГ «Рокині» та є державною власністю, відповідно вчинені державним виконавцем дії є неправомірними.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в адміністративному позові, який просять задовольнити повністю. Крім того, представниками зазначено, що, незважаючи на стан окремих агрегатів, які включені до акту опису й арешту майна, усі вони використовуються у виробничій діяльності, хоча й потребують ремонту.
Представник відповідача в поданих суду письмових запереченнях та в судовому засіданні позов не визнав і просять в його задоволенні відмовити повністю, мотивуючи наступним:
- на виконанні у ВДВС перебуває зведене виконавче провадження в складі якого перебуває 19 виконавчих документів про стягнення з позивача в користь держави та суб'єктів господарювання боргу на загальну суму 732 906грн.;
- в період з 2009 по 2011 роки примусова реалізація майна ВДВС не проводилась в зв'язку з поширенням на позивача положень Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», однак в зв'язку з прийняттям у травні 2011 року змін до даного Закону державним виконавцем 25.04.2012р. і було здійснено виїзд з метою опису й арешту майна, що належить ДП «ДГ «Рокині», оскільки з дев'ятнадцяти виконавчих документів зведеного виконавчого провадження чотирнадцять передбачають стягнення з позивача коштів в користь фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення. При цьому судом враховано наступне:
Судом встановлено, що на виконанні у ВДВС Луцького РУЮ перебуває зведене виконавче провадження №29161638 від 10.07.2009р. по стягненню з ДП «ДГ «Рокині» коштів на загальну суму 732 906грн.67коп.
25.04.2012р. державним виконавцем ВДВС Луцького РУЮ Бондаруком П.В. при виконанні зведеного виконавчого провадження, проведено опис і арешт майна, що належить боржнику - ДП «ДГ «Рокині» в кількості 55 об'єктів згідно додатку до акту.
Відповідно до п.п.1.1-1.3 Статуту ДП «ДГ «Рокині» є державним підприємством, яке підпорядковується Українській академії аграрних наук як органу по управлінню державним майном, закріпленим за господарством.
Статтею 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» №2864-ІІІ від 29.11.2001р. (далі - Закон України №2864-ІІІ) встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України №2864-ІІІ для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з п.3.8.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 N 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за №489/20802 (далі - Інструкція) за зведеним виконавчим провадженням арешт на майно боржника накладається у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
Як вбачається з системного аналізу зазначених норм законодавства, посадові особи ДВС наділені правом щодо вчинення дій по примусовій реалізації майна державних підприємств , в тому числі й щодо опису та арешту майна, у разі наявності на виконанні рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і, при цьому, наявність зведеного виконавчого провадження передбачає накладення арешту у межах загальної суми стягнення по ньому.
Крім того, суд зазначає, що арешт майна, відповідно до ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон України №606-XIV) є лише початковим етапом звернення стягнення на майно боржника і сам по собі не є примусовою реалізацією в розумінні ст.ст. 1, 2 Закону України №2864-ІІІ, про що свідчить також ч.3 ст.66 Закону України №606-XIV, відповідно до якої у разі накладення арешту на майно другої черги, що належить боржникові - юридичній особі, частка держави у статутному фонді якої становить не менш як 25 відсотків, державний виконавець протягом трьох робочих днів повідомляє центральному органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно, або Фонду державного майна України про накладення арешту на майно такого боржника та подає відомості про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, а також про розмір вимог стягувача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність дій державного виконавця щодо опису й арешту майна ДП «ДГ «Рокині» та складанню акту від 25.04.2012р., в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
Керуючись статтями 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Законів України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», «Про виконавче провадження», суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається сторонами протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 22 травня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В.Дмитрук