08 червня 2012 року Справа № 2а/0370/1519/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
при секретарі судового засідання Сандовій Т.О.,
за участю представників позивача Мартиник О.В.,
представника відповідача Ліщука О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» до Першого відділу державної виконавчої служби Луцького МУЮ про визнання неправомірними дій, скасування постанови та заборону вчиняти дії,
Публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк» звернулося з позовом до Першого відділу державної виконавчої служби Луцького МУЮ про визнання неправомірними дій щодо прийняття головним державним виконавцем Ліщуком О.О. постанови про оголошення розшуку майна боржника від 21.09.2010р., скасування зазначеної постанови та заборону в подальшому вчиняти будь-які дії по 408-ми виконавчих провадженнях та зведеному виконавчому провадженню №12172236.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- 01.07.2010р. головним державним виконавцем Ліщуком О.О. було зупинено 389 виконавчих проваджень про стягнення з КБ «Західінкомбанк» банківських вкладів, 14.09.2010р. зупинено ще 28 виконавчих проваджень, які на момент зупинення були об'єднані в зведене виконавче провадження №12172236, а тому, оскільки постанови про зупинення ніким не скасовані та продовжують діяти, впродовж строку такого зупинення виконавчі дії не проводяться, відповідно винесення 21.09.2010р. постанови про оголошення розшуку майна боржника є неправомірним;
- Законом України «Про виконавче провадження» передбачено виключний перелік виконавчих документів за якими може бути оголошено розшук майна боржника і виконавчі документи про стягнення боргу до такого переліку не входять, в той же час по інших виконавчих документах можливість оголошення розшуку майна боржника можлива лише за наявності письмової згоди стягувача відшкодувати витрати на розшук та авансувати зазначені витрати, однак такої згоди жодним стягувачем не було надано.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в адміністративному позові, який просить задовольнити повністю.
Представник відповідача в поданих суду письмових запереченнях та в судових засіданнях позов не визнав і просить в його задоволенні відмовити повністю, мотивуючи наступним:
- на виконанні у ВДВС перебуває зведене виконавче провадження №12172236 від 03.04.2009р. в ході якого описано й арештовано чотири транспортні засоби, що належать ПАТ «Західінкомбанк»відповідно до акту опису й арешту майна від 23.06.2010р., однак в зв'язку з подачею товариством до Луцького міськрайонного суду позовної заяви про виключення майна з опису, головним державним виконавцем було зупинено виконавчі провадження, однак виключно в частині звернення стягнення на майно, що якого було подано позов;
- в період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право вживати заходів щодо розшуку боржника або його майна;
- Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено отримання письмової згоди стягувача відшкодувати витрати на розшук майна та авансувати зазначені витрати по виконанню саме зведеного виконавчого провадження.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення. При цьому судом враховано наступне:
Судом встановлено, що на виконанні у ВДВС Луцького РУЮ перебуває зведене виконавче провадження №12172236 від 03.04.2009р. по стягненню з ПАТ «Західінкомбанк» на користь юридичних та фізичних осіб коштів на загальну суму 31 857 171грн.29коп.
23.06.2010р. головним державним виконавцем ВДВС Луцького МУЮ Ліщуком О.О. при виконанні зведеного виконавчого провадження, проведено опис і арешт майна, що належить боржнику - ПАТ «Західінкомбанк», в кількості 4-х транспортних засобів.
01.07.2010р. головним державним виконавцем ВДВС Луцького МУЮ Ліщуком О.О. винесено постанови про зупинення виконавчого провадження у 389 виконавчих провадженнях в зв'язку з подачею 25.06.2010р. ПАТ «Західінкомбанк» позовної заяви про виключення майна з опису (звільнення з-під арешту) до Луцького міськрайонного суду.
21.09.2010р. постановою, затвердженою в.о. начальника Першого відділу ДВС Луцького МУЮ, головним державним виконавцем Ліщуком О.О. оголошено розшук майна ПАТ «Західінкомбанк» та зобов'язано ОРДПС затримати автомобілі, що належать товариству, згідно додатку.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. №606-XIV (далі - Закон України №606-XIV), в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках подання до суду позову про виключення майна з акта опису й арешту.
Згідно з ч.2 ст.34 Закону України №606-XIV виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 7 частини першої цієї статті, зупиняється лише в частині звернення стягнення на майно, щодо якого до суду подано позовну заяву про виключення його з опису.
При цьому, відповідно до ч.4 ст.36 Закону, у період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому статтями 28, 32, 33, 78, 79, 80 цього Закону, а також вживати заходів щодо розшуку боржника або його майна.
Таким чином, зазначені норми законодавства спростовують доводи позивача щодо неможливості державного виконавця вчиняти дії по розшуку майна боржника в період зупинення виконавчих проваджень.
Разом з тим, суд зазначає, що можливість оголошення розшуку майна боржника по виконавчих документах щодо стягнення боргу настає виключно у випадках, визначених ст.42 Закону України №606-XIV, в редакції, що діяла на момент винесення оспорюваної постанови від 21.09.2010р.
Згідно зі ст.42 Закону України №606-XIV у разі відсутності відомостей про місце проживання або перебування чи місцезнаходження боржника за виконавчими документами про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'ю або у зв'язку з втратою годувальника, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. У разі відсутності відомостей про місце знаходження майна боржника за виконавчими документами, зазначеними у частині першій, державний виконавець виносить постанову про розшук майна, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. За іншими виконавчими документами державний виконавець може звернутися до суду з поданням про розшук боржника або дитини чи винести постанову про оголошення розшуку майна боржника за наявності письмової згоди стягувача відшкодувати витрати на розшук та авансувати зазначені витрати відповідно до цього Закону.
Як вбачається з системного аналізу вказаної норми Закону, залежно від категорії винесеного судом рішення розшук боржника, його майна може бути обов'язковий та факультативний.
В даному випадку, оскільки як зведене виконавче провадження, так і виконавчі провадження, що входять до його складу, відкриті по стягненню з позивача боргу на користь фізичних та юридичних осіб, то розшук майна такого боржника є факультативним і можливий за виконавчими документами, не зазначеними в ч.1 ст.42 Закону, виключно за умови отримання письмової згоди стягувача на відшкодування витрат на розшук та їх авансування.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, жодних письмових згод стягувачами зведеного виконавчого провадження на проведення розшуку майна боржника чи клопотань про оголошення такого розшуку не подавалось, а тому, недотримання зазначеної умови є підставою для визнання протиправною оспорюваної постанови та її скасування. При цьому, судом не взято до уваги твердження представника відповідача, що зазначені умови не можуть бути застосовані до зведеного виконавчого провадження, оскільки Закон України «Про виконавче провадження» не містить жодних виключень в цій частині.
Разом з тим, суд вважає, що головним державним виконавцем Ліщуком О.О. при винесенні постанови від 21.09.2010р. вчинялись дії на виконання наданих Законом повноважень, у визначених законодавством межах, відповідно такі дії не можуть бути визнані судом неправомірними.
Крім того, позовна вимога щодо заборони в подальшому посадовим особам Першого відділу ДВС Луцького МУЮ вчиняти будь-які дії по 408 виконавчих провадженнях, об'єднаних в зведене виконавче провадження №121722236 не підлягає до задоволення, оскільки такі позовні вимоги суперечать змісту законодавства. Судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання, а не обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин, відтак, в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи сплату позивачем судового збору в розмірі 3грн.40коп. при первинній подачі адміністративного позову 17.12.2010р. та в розмірі 32грн.19коп. після повернення справи для продовження розгляду з суду апеляційної інстанції, а також часткове задоволення судом позовних вимог, то відшкодуванню підлягає як частина належного до сплати судового збору за немайновими вимогами, а саме: 1грн., так і сума надміру сплаченого судового збору в розмірі 32грн.19коп., тобто в загальному 33грн.19коп.
Керуючись статтями 2, 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця Першого відділу ДВС Луцького МУЮ Ліщука О.О. від 21.09.2010р. про оголошення розшуку майна боржника.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» 33грн.19коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається сторонами протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 13 червня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В.Дмитрук