вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
м. Сімферополь
22 травня 2012 р. (11:57 год.) Справа №2а-13010/11/0170/18
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Панова О.І., при секретарі Гнатенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Залізничного району м. Сімферополя
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2
про визнання протиправною бездіяльність та спонукання до виконання певних дій
представники сторін:
від позивача - ОСОБА_3, довіреність №б/н від 12.07.2011р.;
від відповідача: не з'явився;
третя особа - ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1.
Суть справи: ОСОБА_1 (далі-Позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Відділу у справах громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Залізничного району м. Сімферополя (далі- Відповідач) про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо зняття з реєстрації ОСОБА_2 із домоволодіння АДРЕСА_1 та про зобов'язання відповідача зняти з реєстрації ОСОБА_2 із домоволодіння АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, всупереч вимогам Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" відмовив позивачу у знятті з ОСОБА_2 із домоволодіння АДРЕСА_1.
Ухвалами суду від 31.10.2011 р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою суду від 06.12.2011 р. залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2.
У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та в строк, про поважність причин неявку суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності не надав.
Третя особа у судовому засіданні 22.05.2012р. проти позову заперечувала, просила у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, який не з'явився.
Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Згідно свідоцтва про право на спадок за законом 15.06.2010р. зареєстрованого в реєстрі за №1-730, виданого державним нотаріусом Сімферопольської державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 є спадкоємцем і власником житлового будинку з надвірними спорудами розташованого по АДРЕСА_1.
Відповідно до довідки республіканського Кримського адресного бюро ГУ МВД України в Криму в будинку АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_2.
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим №2-44/07 від 13.11.2007р. визнано недійсним шлюб, укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_5, зареєстрований 15.02.2003 р. у відділі РАЦС Залізничного районного управління юстиції м. Сімферополя, актовий запис про реєстрацію шлюбу № 39 від 15 лютого 2003 р. було анулювано; визнано недійсним договір довічного утримання, укладений 5 березня 2003 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_5, з дня його укладення, зареєстрований державним нотаріусом Другої сімферопольської державної нотаріальної контори в реєстрі за № 781, і сторони повернуто в первинне положення; припинено право власності ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_1; вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, витребуванні майна з чужого незаконного володіння і зняття з реєстрації ОСОБА_2 в домоволодінні АДРЕСА_1 виділено в окреме провадження.
Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 17.03.2009р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено. Рішення Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим №2-44/07 від 13.11.2007р. залишено без змін.
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим №2-361/2011р. від 31.03.2011 р. було витребувано будинок АДРЕСА_1 в натурі, з незаконного володіння ОСОБА_2, шляхом її виселення; зобов'язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1, необґрунтовано утримуваний будинок АДРЕСА_1 в натурі, шляхом її виселення. Дане рішення набрало законної.
На підставі вищезазначених рішень та свідоцтва про право на спадок за законом позивач звернувся 18.04.2011р. до відповідача про зняття з реєстрації ОСОБА_2 із домоволодіння АДРЕСА_1.
12.05.2011 р. за вих. 49/3-1753 відповідачем була надана відповідь на заяву від 18.04.2011р., в якій було зазначено, що для зняття з реєстраційного обліку гр. ОСОБА_2 позивачу необхідно надати у Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Залізничного району м. Сімферополя рішення суду про позбавлення її права власності або права користування домоволодінням АДРЕСА_1.
20.06.2011р. позивачка повторно звернулась із заявою до відповідача, в якій просила знятти з реєстрації ОСОБА_2 із домоволодіння АДРЕСА_1, а також зазначала перелік прикладених рішень.
29.06.2011р. за вих. №49/3-2340 відповідачем була надана відповідь на заяву від 20.06.2011р., в якій було зазначено, що для зняття з реєстраційного обліку гр. ОСОБА_2 позивачу необхідно надати у Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Залізничного району м. Сімферополя рішення суду про позбавлення її права власності або права користування домоволодінням АДРЕСА_1.
Позивач не погодившись з діями Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Залізничного району м. Сімферополя щодо відмови у знятті з реєстраційного обліку гр. ОСОБА_2 із домоволодінням АДРЕСА_1, звернувся до суду.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Порядок реєстрації та зняття з реєстрації фізичних осіб проводиться відповідно до вимог Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року N 1382-IV.
Цей Закон відповідно до Конституції України регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними актами, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (далі - Закон №1382) передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Відповідно до статті 3 Закону №1382 реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Обов'язок зареєструватись за місцем проживання в органах реєстрації покладений ч. 1 ст. 6 Закону №1382 на громадянина України, а також іноземця чи особу без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Відповідно до ст.11 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання та місця перебування особи здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації (далі - орган реєстрації) в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах, районах у містах, а також у містах Києві та Севастополі.
Згідно зі ст. 7 Закону №1382 зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Діти віком від 15 до 18 років подають заяву особисто. У разі якщо особа з поважної причини не може самостійно звернутися до органу реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено за зверненням іншої особи та на підставі доручення, посвідченого в установленому порядку.
Виходячи з зазначеної норми Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання особи у даному випадку повинно здійснюватися на підставі заяви особи та остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою).
Так, із матеріалів справи судом вбачається, що відповідно до рішень, наданих суду позивачем, які набрали законної сили, було припинено право власності ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_1 та зобов'язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1, необґрунтовано утримуваний будинок АДРЕСА_1 в натурі, шляхом її виселення.
А також, суд звертає увагу, що позивачка неодноразово зверталась до відповідача із заявами про зняття з реєстрації ОСОБА_2 із домоволодіння АДРЕСА_1 та до яких прикладала перелік судових рішень із яких конкретно вбачається, що ОСОБА_2 позбавлена права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 11-12, 64-65).
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Суд не погоджується з доводами відповідача, що позивачем не надано рішення суду про позбавлення права власності або права користування ОСОБА_2 на домоволодінням АДРЕСА_1.
Статтею 14 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових та службових осіб з питань свободи пересування, вільного вибору місця проживання, реєстрації місця проживання чи місця перебування особи можуть бути оскаржені в установленому законом порядку.
Суд враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.
Суд зазначає, що дії Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Залізничного району м. Сімферополя у зв'язку з відмовою щодо зняття з реєстрації ОСОБА_2 із домоволодіння АДРЕСА_1 не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень, добросовісно та розсудливо.
Також, суд звертає увагу на те, що під час судового розгляду справи відповідач не з'являвся у судові засідання та не повідомляв про причини не явки, а також від нього на адресу суду не надходили письмові заперечення або пояснення по суті справи.
В силу ч.2. ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що невиконання відповідачем покладених на нього Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" обов'язків призводить до порушення прав позивачки, зокрема володіння та користування домоволодінням АДРЕСА_1. Крім цього, це суттєво обмежує і здійснення інших цивільних, громадських та політичних прав позивача, які підлягають безумовному захисту. За таких обставин суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Судом 22.05.2012р. оголошена вступна та резолютивна частини постанови, а 28.05.2012 року постанова складена у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 98, 160-163, 167 КАС України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнання протиправною бездіяльність Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Залізничного району м. Сімферополя щодо зняття з реєстрації ОСОБА_2 із домоволодіння АДРЕСА_1.
3. Зобов'язати Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Залізничного району м. Сімферополя зняти з реєстрації ОСОБА_2 із домоволодіння АДРЕСА_1.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Залізничного району м. Сімферополя, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Панов О.І.