вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
17 травня 2012 р. Справа №2а-9436/10/0170/26
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів: головуючого судді Петренко В.В., суддів Гаманко Є.О., Сидоренко Д.В., за участю секретаря Асєєвої О.Л., розглянувши у письмовому провадженні заяву Державної судової адміністрації України про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом
за позовом ОСОБА_1
до Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим
про визнання незаконною бездіяльності, спонукання до виконання певних дій та стягнення,
за участю представників:
від позивача - не з'явився
від відповідачів - не з'явився;
від третьої особи - не з'явилися.
Суть спору: ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Головного управління Державного казначейства України при Міністерстві фінансів України про визнання незаконною бездіяльності Державної судової адміністрації України по виконанню з 03.12.2007 року постанови Кабінету міністрів України від 03.09.2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» щодо нарахування позивачу посадового окладу судді у відповідності до мінімальної заробітної плати, встановленої законодавчими актами України; стягнення з Державної судової адміністрації України на користь позивача недоплачену заробітну плату за період з 03.12.2007 року по 31.07.2010 року включно без урахування податків і обов'язкових платежів в розмірі 191201,80 гривень.
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.12.2010 року позов задоволено частково; зобов'язано Державне казначейство України провести фінансування видатків з Державного бюджету України за бюджетною програмою «Виконання рішень судів на користь суддів» у сумі 370531,84 грн. для виплати коштів ОСОБА_1; стягнено з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 недоплачену суму посадового окладу та відповідних надбавок за період з 03.12.2007 року по 31.05.2010 року в розмірі 216381,69 грн. та грошового утримання з 01.01.2009 року по 31.11.2010 року в розмірі 154150,15 грн., а разом 370531,84 грн. (без урахування утримання податків та обов'язкових платежів); в іншій частині позовних вимог відмовлено.
29.03.2012 року Державна судова адміністрація України звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.12.2010 року у справі № 2а-9436/10/0170.
У судове засідання, яке відбулося 17.05.2012 року, сторони та третя особа явку своїх представників не забезпечили, про день, час та дату слухання справи повідомлені належним чином.
До дня розгляду справи від Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України та Апеляційного суду АР Крим надійшли клопотання про розгляд справи у відсутність їх представників.
Суд, приймаючи до уваги те, що сторони та третя особа були сповіщені належним чином про день та час розгляду справи, керуючись ст.128 КАС України, ухвалив розглянути заяву на підставі залучених до справи документів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Головного управління Державного казначейства України при Міністерстві фінансів України про визнання незаконною бездіяльності Державної судової адміністрації України по виконанню з 03.12.2007 року постанови Кабінету міністрів України від 03.09.2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» щодо нарахування позивачу посадового окладу судді у відповідності до мінімальної заробітної плати, встановленої законодавчими актами України; стягнення з Державної судової адміністрації України на користь позивача недоплачену заробітну плату за період з 03.12.2007 року по 31.07.2010 року включно без урахування податків і обов'язкових платежів в розмірі 191201,80 гривень.
Вимоги були мотивовані тим, що в порушення вимог чинного законодавства Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2005р. № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. №865» доповнено Постанову Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. № 865 «Про оплату праці суддів», зокрема, пунктом 4-1, яким зазначено, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться.
Позовні вимоги обргунтовувалися тим, що позивач працює на посаді судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим з 1993 року. Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, ДСА України допускають бездіяльність, а саме ігнорують рішення Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 року і незаконно нараховують позивачу посадовий оклад, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332,00 гривень, а не з розміру мінімальної заробітної плати, яка встановлена законодавчими актами України, у зв'язку з чим він вимушений звертатися до суду для захисту свого права на отримання заробітної плати у розмірі, встановленому законом, шляхом визнання незаконною бездіяльності Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України та Державної судової адміністрації України по нарахуванню посадового окладу з розміру мінімальної заробітної плати, яка встановлена законодавчими актами, починаючи з дня набрання законної сили постановою Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 року, тобто з 03.12.2007 року, і стягнення на користь позивача недоплаченої заробітної плати, яка згідно з розрахунком станом на 01.08.2010 року становить 191201,80 гривень, з яких 151448,80 гривень оклад та 39753 гривень надбавка за вислугу років.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2007 року, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2007 року та Вищого адміністративного Суду України від 29.10. 2009 року визнано протиправним та скасовано п. 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 «Про оплату праці суддів». За таких обставин позивач вважав, що саме з 03.12.2007 року - дня набрання законної сили судовим рішенням Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2007 року - пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 є протиправним та скасований, в наслідок чого при здійснені розрахунку його посадового окладу мав застосовуватися розмір мінімальної плати, визначений в порядку, встановленому чинним законодавством.
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.12.2010 року позов задоволено частково; зобов'язано Державне казначейство України провести фінансування видатків з Державного бюджету України за бюджетною програмою «Виконання рішень судів на користь суддів» у сумі 370531,84 грн. для виплати коштів ОСОБА_1; стягнено з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 недоплачену суму посадового окладу та відповідних надбавок за період з 03.12.2007 року по 31.05.2010 року в розмірі 216381,69 грн. та грошового утримання з 01.01.2009 року по 31.11.2010 року в розмірі 154150,15 грн., а разом 370531,84 грн. (без урахування утримання податків та обов'язкових платежів); в іншій частині позовних вимог відмовлено.
При прийнятті рішення по справі суд виходив з того, що постановою Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2007 року залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2007 року та Вищого адміністративного Суду України від 29.10.2009 року, визнано протиправним та скасовано п. 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 «Про оплату праці суддів», яким було встановлено, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, розраховуються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться, внаслідок чого при здійснені розрахунку посадового окладу позивача мав застосовуватися розмір мінімальної плати, визначений в порядку, встановленому чинним законодавством.
Суд зазначив, що матеріали справи свідчать про те, що позивачу був розрахований посадовий оклад, виходячи з обмежень, визначених у п. 4-1 Постанові Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року, що є невірним в наслідок скасування п. 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2011 року по справі № 2а-7271/11/2670 за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами постанову Печерського районного суду м. Києва від 19.03.1997 року в частині визнання протиправним та скасування пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці суддів» скасовано; у задоволені позовних вимог в цій частині відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 року постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2011 року по зазначеній даній справі була залишена без змін.
За таких обставин, враховуючи зазначені вище судові рішення по справі № 2а-7271/11/2670, прийняті за наслідками проведення провадження за нововиявленими обставинами, суд приходить до висновку, що існують підстави для перегляду постанови по справі № 2а-9436/10/0170 від 24.12.2010 року.
Відповідно до ст. 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи, або особи, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
В силу викладеного, приймаючи до уваги факти, встановлені при розгляді Окружним адміністративним судом м. Києва справи № 2а-7271/11/2670, суд приходить до висновку, що п. 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 «Про оплату праці суддів» в період з 03.12.2007 року по 31.12.2010 року, не втрачав чинності, правомірно застосовувався був здійснений розрахунок посадового окладу позивача, заробітна плата йому сплачена у повному обсязі відповідно до вказаної норми, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160-163, 253 КАС України, суд
1. Заяву Державної судової адміністрації України про перегляд постанови Окружного адміністративного суду АРК від 24.12.2010 року по справі № 2а-9436/10/10/0170 за нововиявленими обставинами задовольнити.
2. Скасувати Постанову Окружного адміністративного суду АРК від 24.12.2010 року по справі № 2а-9436/10/10/0170.
3. Прийняти нову постанову по справі № 2а-9436/10/10/0170 за позовом ОСОБА_1 до Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Апеляційний суд АР Крим, про визнання незаконною бездіяльності, спонукання до виконання певних дій та стягнення.
4. У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України.
Суддя Петренко В.В.
Суддя Гаманко Є.О.
Суддя Сидоренко Д.В.