вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
13 червня 2012 р. Справа №2а-6006/09/25/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання - Зайцевої М.О., представників позивача - Мельник М.О., Матяш С.Ф., представника відповідача - Мельник І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан» до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень та рішень про застосування штрафних санкцій,
ПрАТ «Кримський Титан» звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення - рішення, винесене Красноперекопською об'єднаною Державною податковою інспекцією № 0000552310/2 від 14.04.2009 року про визначення податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» у розмірі 101425,08 гривень, в тому числі за основним платежем, - 70635 гривень та штрафні санкції в сумі 30790,08 гривень; рішення Красноперекопської об'єднаної ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій: № 0000102200/2 від 14.04.2009 року на суму пені за прострочення розрахунків в зовнішньоекономічній діяльності у розмірі 3063,64 гривень; № 0000112200/2 від 14.04.2009 року на суму штрафних санкцій за порушення валютного законодавства у розмірі 170 гривень; № 0001332330 від 19.12.2008 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 33937,45 гривень, нарахованих за незастосування РРО.
Позовні вимоги мотивовані тим, що проведеною відповідачем перевіркою було встановлено, що підприємством завищені валові витрати на суму 282540 гривень за рахунок безпідставного включення до їхнього складу податку на додану вартість, сплаченого при придбанні легкових автомобілів, що призвело до донарахування податку на прибуток в загальному розмірі 70635 гривень. З таким висновком податкового органу вони не згодні, оскільки суми податку на додану вартість, сплачені при придбанні легкових автомобілів, не включалися у податковому обліку підприємства до складу валових витрат і погашалися за рахунок власних коштів позивача, що підтверджується формуванням рядка 04.13 «інші витрати» декларації з податку на прибуток. Також перевіркою було встановлено порушення позивачем ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (у редакції, яка діяла до 01.01.2008 року) при виконанні контракту з нерезидентом, дебіторська заборгованість за яким в сумі 1516,95 євро (граничний термін надходження валютних коштів 25.07.2007 року) була погашена 30.10.2007 року, у зв'язку з чим позивачу була нарахована пеня в загальній сумі 3063,64 гривень. Вважає, що нарахування позивачеві пені є адміністративно - господарською санкцією, а отже вона була застосована до підприємства з пропуском передбаченого ст.. 250 Господарського кодексу України строку. Також вони не погоджуються із встановленим перевіркою порушенням підприємством ст. 9 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», яке виразилось в ненаданні позивачем декларації про валютні цінності, доходи та майно, які належать ЗАТ «Кримський Титан» та знаходяться за межами України, станом на 01.10.2007 року, за що до позивача були застосовані штрафні санкції в сумі 170 гривень. Вважає, що відповідач не наділений повноваженнями здійснювати перевірку правильності декларування валютних цінностей і іншого майна, оскільки відповідно до п. 2 ст. 16 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», застосування санкцій за таке порушення відноситься до компетенції Національного банку України і за його визначенням - підлеглим йому установам.
Позовні вимоги стосовно визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання реєстраторів розрахункових операцій мотивує тим, що перевіркою було встановлено здійснення підприємством розрахункових операцій при постачанні води Суворівській сільській Раді та Селянському фермерському господарству на загальну суму 6787 гривень за готівку, без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі касового чеку. Проте, відповідачем не було враховане, що між позивачем та споживачами було укладено договори про надання послуг з подачі технічної води та підприємство не продавало воду, а лише надавало послуги з її подачі вторинним водокористувачам, за що отримувало плату на підставі укладених договорів. При цьому операції за розрахунками в готівковій формі здійснювалися не по місцю надання послуги, а в касі підприємства, що виключало можливість застосування реєстратора розрахункових операцій.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважає, що всі рішення були прийняті Красноперекопською об'єднаною ДПІ згідно вимог податкового законодавства, на підставі належним чином встановлених під час проведення перевірки обставин та підстав для визнання їх протиправними і скасування не має.
Суд, вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 12.11.2008 року по 16.12.2008 рік Красноперекопською об'єднаною Державною податковою інспекцією в АР Крим була проведена планова виїзна перевірка ЗАТ «Кримський ТИТАН» (зараз ПрАТ «Кримський Титан») з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 рік, за результатами якої був складений акт № 1553/23-0/32785994 від 16 грудня 2008 року (т. 1, а.с. 21-28).
Висновками зазначеного акту було встановлено в тому числі порушення ЗАТ «Кримський ТИТАН»:
- Пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 70635 гривень, у тому числі за 3 квартал 2007 року на суму 51561 гривень; за 4 квартал 2007 року на суму 5974 гривень; за 1 півріччя 2008 року на суму 13100 гривень;
- Ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» , яке виразилось в порушенні законодавчо встановлених термінів надходження валютної виручки по контракту № 2681/з від 18.12.2006 року, укладеному з JSC "KIMYA FELEZ AZAR" (Іран) у сумі 1516,95 євро;
- Ст. 9 Декрету КМУ від 19 лютого 1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», порушення термінів декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту та знаходяться за межами України станом на 01.10.2007 рік;
- П. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України від 01.06.2000 року «Про використання реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - проведення розрахункових операцій на загальну суму 6787,49 гривень без застосування реєстратора розрахункових операцій.
На підставі висновків акту перевірки від 16.12.2008 року, Красноперекопською об'єднаною ДПІ в АР Крим були прийняті наступні рішення:
- податкове повідомлення - рішення № 0000552310/2 від 14.04.2009 року, яким ЗАТ «Кримський Титан» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 101425,08 гривень, з яких 70635 гривень - за основним платежем та 30790,08 гривень - штрафні санкції (т. 1, а.с. 17);
- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001332330 від 19.12.2008 року про застосування до ЗАТ «Кримський Титан» штрафних санкцій за порушення п. 1 п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 33937,45 гривень (т. 1, а.с. 18);
- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000102200/2 від 14.04.2009 року за порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в сумі 3063,64 гривень (т. 1, а.с. 19);
- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000112200/2 від 14.04.2009 року за порушення ст.. 9 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» в сумі 170 гривень (т. 1, а.с. 20).
Так, проведеною перевіркою було встановлено, що ЗАТ «Кримський Титан» необґрунтовано віднесено до складу валових витрат за період з 01.07.2007 по 30.06.2008 року по рядку 04.13 «інші витрати» Декларації з податку на прибуток, податку на додану вартість по легковим автомобілям на загальну суму 282540 гривень, у тому числі:
- в третьому кварталі 2007 року на суму 206245 гривень (Дт92Кт 6441) (податкова накладна від 21.08.2007 року № 2308 від ПП «АО Автоінвест Крим» - сума ПДВ - 31704,17 гривень; податкова накладна від 26.09.2007 року № 209 від ТОВ «Дельта Моторс Крим», сума ПДВ - 38516,67 гривень; податкова накладна від 18.09.2007 року № 198 від ТОВ «Дельта Моторс Крим», сума ПДВ - 39516,67 гривень; податкова накладна від 29.08.2007 року № 2908070059 від ТОВ «Авто центр Київ», сума ПДВ - 21517,17 гривень; податкова накладна від 03.08.2007 року № 3105 від Підприємства з Іноземними Інвестиціями «Тойота-України», сума ПДВ - 74990 гривень);
- В четвертому кварталі 2007 року на суму - 23894 гривень (Дт92Кт 6441) (податкова накладна від 26.10.2007 року № 894 від ТОВ «Кримський автомобільний дім» - сума ПДВ - 23894,33 гривень);
- У другому кварталі 2008 року - на суму - 52401 гривень (витратна накладна від 03.04.2008 року № КД-0000478, ТОВ «Кримський Автомобільний Дім», податкова накладна № 257 від 31.03.2008 року, сума ПДВ - 17467 гривень; витратна накладна від 03.04.2008 року № КД-0000476, ТОВ «Кримський Автомобільний Дім», податкова накладна № 255 від 31.03.2008 року, - сума ПДВ - 17467 гривень; витратна накладна від 03.04.2008 року № КД-0000479, ТОВ «Кримський Автомобільний Дім», податкова накладна від 31.03.2008 року № 256, сума ПДВ - 17467 гривень).
Внаслідок встановлення під час перевірки цих обставин, податкова інспекція дійшла висновку про порушення ЗАТ «Кримський Титан» пп. 5.3.3 п. 5.3 та п. 5.3.4 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого сума податку на додану вартість не відноситься до складу валових витрат, не враховується при формуванні об'єкту оподаткування (прибутку підприємства).
Дане порушення, на думку податкової інспекції, підтверджується наданими Деклараціями з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2007 року, 2007 рік, 1 півріччя 2008 року, видатковими накладними, податковими накладними, актами прийому -здачі основних засобів, рахунками, журналами - ордерами по рахунку 92, додатком до журналу ордеру по рахунку 631.3 (розрахунки з постачальниками по придбанню основних засобів).
Суд не погоджується з цими висновками податкової інспекції з наступних підстав.
Вимоги законодавства щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат встановлені ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Так, згідно п. 5.1 ст. 5 цього Закону, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону, не включаються до складу валових витрат витрати на: сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість, а також податків, установлених пунктами 7.8, 10.2 і статтею 13 цього Закону; сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, сплату податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок сум виплат таких доходів згідно із законом України про оподаткування доходів фізичних осіб.
Також не включається до складу валових витрат сплата вартості торгових патентів, яка враховується у зменшення податкових зобов'язань платника податку в порядку, передбаченому пунктом 16.3 цього Закону (пп. 5.3.4 с. 5.3 ст. 5 Закону).
Пунктом 5.11 ст. 5 Закону заборонено встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових крім тих, що визначені в цьому Законі.
Судом встановлено, що в 3,4 кварталі 2007 року та в 1 півріччі 2008 року ЗАТ «Кримський Титан» було придбано основних фондів у вигляді легкових автомобілів на загальну суму 1695240 гривень, в тому числі ПДВ - 282540 гривень, а саме:
- Автомобіль УАЗ 3163-020; УАЗ 3163-034 загальною вартістю 190225 гривень, в тому числі ПДВ - 31704,17 гривень (податкова накладна № 2308, видана 21.08.2007 року ПІІ «АО Автоінвест Крим»);
- Автомобіль Тойота РАФ4 загальною вартістю 231100 гривень, в тому числі ПДВ - 38516,67 гривень (податкова накладна № 209, видана 26.09.2007 року ТОВ «ДельтаМоторс Крим»);
- Автомобіль Тойота РАФ4 загальною вартістю 237100 гривень, в тому числі ПДВ - 39516,67 гривень (податкова накладна № 198, видана 18.09.2007 року ТОВ «Дельта Моторс Крим»);
- Автомобіль Октавиа А5 загальною вартістю 129103 гривень, в тому числі ПДВ - 21517,17 гривень (податкова накладна № 2908070059, видана 29.08.2007 року ТОВ «Авто Центр Київ»);
- Автомобіль Тойота Ланд-Крузер 100 загальною вартістю 449940, в тому числі ПДВ - 74990 гривень (податкова накладна № 3105, видана 03.08.2007 року Підприємством з іноземними інвестиціями «Тойота»);
- Автомобіль Мажейнтик 2.7 АТ, загальною вартістю 143366 гривень, в тому числі ПДВ - 23894, 33 гривень (податкова накладна № 894, видана 26.10.2007 року ТОВ «Кримський автомобільний Дім»);
- Автомобіль КИА Чирато, 2,0 М/т загальною вартістю 104802 гривень, в тому числі ПДВ - 17467 гривень (податкова накладна № 257, видана 31.03.2008 року ТОВ «Кримський автомобільний дім»);
- Автомобіль КИА Чирато, 2,0 Мт, загальною вартістю 104802 гривень, в тому числі ПДВ - 17467 гривень (податкова накладна № 255, видана 31.03.2008 року ТОВ «Кримський Автомобільний Дім»);
- Автомобіль КИА Чирато, 2, 0 Мт, загальною вартістю 104802 гривень, в тому числі ПДВ - 17567 гривень (податкова накладна № 256, видана 31.03.2008 року ТОВ «Кримський автомобільний Дім»).
При придбанні вказаних автомобілів, в бухгалтерському обліку підприємства були відображені наступні бухгалтерські проводки (т. 1, а.с. 100-102):
Д-т 3711 к-т 631 на суму придбаних автомобілів. Тобто, на рахунку 3711 був відображений авансовий платіж контрагенту, а на рахунку 631 - розрахунок за отриманий товар.
Д-т 1532 «Капітальні інвестиції» к-т 6313 на суму придбаного автомобіля без ПДВ. Тобто, на рахунку 1532 було відображено збільшення понесених витрат на придбання матеріальних активів, а на рахунку 6313 - оприбуткування автомобіля без ПДВ.
Д-т 6441 «Податковий кредит ПДВ» к-т 6313 на суму ПДВ. Тобто, було відображено ПДВ за податковою накладною від постачальника.
Далі, при придбанні легкових автомобілів в 2007 році ПДВ було віднесено на рахунок 92 «Витрати на виробництво».
Декларація з податку на прибуток, відповідно до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» заповнюється на підставі даних бухгалтерського обліку.
Призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово - господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб встановлений Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (далі - Інструкція).
Так, відповідно до цієї Інструкції, на рахунку 92 відображаються загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства.
За дебетом рахунку 92 «Адміністративні витрати» відображається сума визнаних адміністративних витрат, за кредитом - списання на рахунок 79 «Фінансові результати».
Внаслідок вищеперелічених бухгалтерських проводок, податкова інспекція при проведенні перевірки ЗАТ «Кримський Титан» дійшла висновку, що податок на додану вартість від придбання легкових автомобілів було віднесено позивачем до складу валових витрат підприємства та в подальшому відображено в Деклараціях з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2007 року, 2007 рік, 1 півріччя 2008 року
Проте, судом встановлено, що ЗАТ «Кримський Титан» було самостійно виявлено помилку в відображенні сум ПДВ в податковому кредиті та як наслідок віднесення зазначених сум на рахунок 92, ці суми було сторновано та проведено виправну операцію шляхом червоного сторно, після чого сума ПДВ з придбання легкових автомобілів у розмірі 230139 гривень була віднесена на рахунок 1532 «Інвестиції», тобто виключена зі статті «Витрати», а отже не відображалась в подальшому і в Деклараціях з податку на прибуток підприємства у відповідних періодах (т. 3, а.с. 44-66).
Однак, податкова інспекція при проведенні перевірки позивача не прийняла до уваги виправну проводку платника податків шляхом червоного сторно, у зв'язку з чим дійшла помилкового висновку про включення позивачем до складу валових витрат суми ПДВ за період з 01.07.2007 року по 20.06.2008 рік при придбанні легкових автомобілів.
Необґрунтованість висновків податкової інспекції за результатами перевірки ЗАТ «Кримський Титан» підтверджується також і висновком судово - економічної експертизи, проведеної по справі.
Відповідно до висновку експерта, до складу валових витрат суми ПДВ за період з 01.07.2007 року по 20.06.2008 рік при придбанні ЗАТ «Кримський Титан» легкових автомобілів не включались (т. 3, а.с. 10-15).
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ПрАТ «Кримський Титан» в даній частині є обґрунтованими та винесене на підставі акту перевірки від 16.12.2008 року податкове повідомлення - рішення від 14 квітня 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 101425,08 гривень, з яких 70635 гривень - основний платіж та 30790,08 гривень - штрафні санкції є протиправним та має бути скасоване судом.
Щодо позовних вимог відносно визнання протиправним та скасування рішення № 0000102200/2, винесеного Красноперекопською об'єднаною ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3063,64 гривень, суд зазначає наступне.
Зазначеним рішенням до позивача застосовані штрафні санкції за порушення ст.. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), яка визначає, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з митного оформлення (виписки виїзної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.
Відповідно до ст.. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами термінів, передбачених статтею 1, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої в грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.
Перевіркою було встановлено наявність дебіторської заборгованості у сумі 1516,95 євро при виконанні контракту № 2681/з від 18.12.2006 року, укладеному з JSC "KIMYA FELEZ AZAR" (Іран) (граничний термін надходження валютних коштів 25.07.2007 року), яка була погашена 30.10.2007 року, тобто з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків.
Суд зазначає, що за своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно - господарськими санкціями (ст.. 238 Господарського Кодексу України).
В той же час, відповідно до ст.. 250 Господарського Кодексу України, адміністративно - господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Таким чином, на момент проведення посадовими особами відповідача перевірки, складання акту та винесення рішення від 14 квітня 2009 року скінчились строки застосування адміністративно - господарських санкцій за вказане порушення, а тому в цій частині позовні вимоги позивача також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення № 0000112200/2, винесеного 14 квітня 2009 року Красноперекопською ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170 гривень суд зазначає наступне.
Вказаним рішенням до позивача Красноперекопською об'єднаною ДПІ застосовані штрафні санкції за порушення ст.. 9 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 року № 15-93.
Так, статтею 9 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, які знаходяться за межами України, підлягають обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок та терміни декларування встановлюються Національним банком України.
Проведеною перевіркою було встановлено наявність станом на 01.10.2007 року простроченої дебіторської заборгованості у розмірі 1516,95 євро, яка підлягала відображенню в деклараціях про валютні цінності, доходи та майно, які належать резиденту України та знаходяться за її межами, проте відповідні декларації в Красноперекопську ОДПІ та в ГУ НБУ в АР Крим станом на 01.10.2007 року не подавались.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 2 ст. 16 Декрету КММУ від 19.02.1993 року, санкції за невиконання резидентами вимог про декларування валютних цінностей і іншого майна застосовуються Національним банком України і за його визначенням - підлеглими йому установами.
В обґрунтування своїх повноважень щодо застосування санкцій за вказане порушення податкова інспекція посилається на Указ Президента України «Про врегулювання порядку отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» від 27.06.1999 року № 734/99, яким здійснено розділення функцій у сфері валютного контролю (пункт 3 Указу), і повноваження по застосуванню до резидентів і нерезидентів штрафних санкцій за порушення валютного законодавства передані органам державної податкової служби (Національному банку України залишені повноваження по застосуванню штрафних санкцій за порушення валютного законодавства до банків та інших фінансових установ).
Проте, суд зазначає, що положення даного Указу не підлягають в даному випадку застосуванню, оскільки, врегулювання цим Указом по іншому питань, які були врегульовані законом (Декретом, виданим у межах повноважень, наданих Законом України від 18.11.1992 року «При тимчасове делегування Кабінету Міністрів України» повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання) суперечить обмеженням, встановленим пунктом 4 Перехідних положень Конституції України, та необґрунтовано створює протиріччя в правовому регулюванні цих відносин.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного суду України від 07.02.2012 року по справі за позовом ТОВ «Крим Інтеройл» до державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим, ухваленою за скаргою ТОВ «Крим Інтеройл» про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 15 квітня 2010 року, яка відповідно до ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для суду.
Ніяким іншим нормативно - правовим актом органи Державної податкової інспекції не наділені повноваженнями проводити перевірку декларування юридичною особою валютних цінностей і іншого майна та застосовувати санкції за порушення резидентами вимог про декларування валютних цінностей.
Отже, приймаючи рішення № 0000112200/2 від 14 квітня 2009 року, Красноперекопська ОДПІ вийшла за межі наданих їй Законом повноважень, а тому воно також є протиправним і має бути скасоване.
Відносно рішення відповідача № 0001332330 від 19.12.2008 року про застосування до ЗАТ «Кримський Титан» штрафних санкцій у розмірі 33937,45 гривень за порушення п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд зазначає наступне.
Так, відповідно до п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 року, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Згідно п.1 ст. 17 цього Закону, у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки, до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються штрафні (фінансові) санкції, у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.
Проведеною перевіркою дотримання позивачем вимог цього Закону податковою інспекцією було встановлено, що ЗАТ «Кримський ТИТАН» здійснював розрахункові операції за готівку при постачанні води Суворівській сільській Раді та селянському фермерському господарству «Ставки» с. Красний Чабан без застосування зареєстрованого, опломбованого належним чином та переведеного у фіскальний режим реєстратора розрахункових операцій, без видачі касового чеку. Сума проведених розрахунків без застосування РРО становить 6787,49 гривень, у тому числі:
- Прибутковий касовий ордер № ТИ 0003223 від 06.07.2007 року, отримано від СФГ «Ставки» 1087,48 гривень за технічну воду;
- Прибутковий касовий ордер № ТИ 0003815 від 07.08.2007 року, отримано від СФГ «Ставки» 920,17 гривень за технічну воду;
- Прибутковий касовий ордер № ТИ 0005650 від 01.11.2007 року, отримано від Суворовської сільської Ради 859,67 гривень за технічну воду;
- Прибутковий касовий ордер № ТИ 0004905 від 25.09.2007 року, отримано від Суворівської сільської Ради 3000 гривень за технічну воду;
- Прибутковий касовий ордер № ТИ 0004504 від 07.09.2007 року, отримано від СФГ «Ставки» 920,17 гривень за технічну воду.
Суд не погоджується із зазначеними висновками податкової інспекції виходячи з наступного.
Як встановлено судом, 27.12.2004 року між ЗАТ «Кримський Титан» та Суворівською сільською Радою було укладено договір № 927/3 на подачу технічної води, відповідно до умов якого Постачальник відпускає, а споживач приймає технічну воду для поливу присадибних ділянок с. Перекоп по трубопроводу Кримського содового заводу, договір оренди якого споживач укладає самостійно.
Пунктом 2 цього Договору передбачено, що споживач здійснює оплату постачальнику за забрану технічну воду (пп. 2.1), та окрім цих платежів, самостійно здійснює оплату до Держбюджету за спожиту воду, відповідно до постанови КМУ № 1494 від 16.08.1999 року (т. 3, а.с. 67-68).
Відповідно до паспорту угоди № 175 до договору, його предметом є саме поставка технічної води (т. 3, а.с. 69).
На виконання умов цього договору, сторонами були підписані акти реалізації послуг:
- № ТИ-0011016 від 30.07.2007 року; № ТИ-0014132 від 28.09.2007 року; № ТИ-0012840 від 29.08.2007 року (т. 3, а.с. 84, 85).
Оплата отримання цих послуг були здійснена Суворівською сільською Радою в касу ЗАТ «Кримський Титан», на підтвердження чого були видані прибуткові касові ордери № ТИ-0004905 від 25.09.2007 року про сплату 3000 гривень та № ТИ-0005650 від 01.11.2007 року про сплату 859,67 гривень (т. 3, а.с. 79,80).
Суворівською сільською Радою, за отримання послуг по подачі технічної води, були видані позивачеві наступні податкові накладні:
- № 10768 від 29.08.2007 року; № 7504 від 30.07.2007 року; № 13682 від 28.09.2007 року (т. 3, а.с. 74,76,77).
Також, 27.12.2004 року між ЗАТ «Кримський Титан» та сільським фермерським господарством «Ставки» було укладено договір № 925/3 на подачу технічної води, відповідно до п. 2.4 якого споживач також самостійно здійснює оплату за спожиту воду до Держбюджету (т. 3, а.с. 70-71).
В паспорті цієї угоди теж визначено, що предметом договору є подача технічної води для заповнення рибних запруд (т. 3, а.с. 72).
На виконання умов цього договору, сторонами були підписані акти реалізації послуг: № ТИ-0011015 від 30.07.2007 року; № ТИ - 0012838 від 29.08.2007 року (т. 3, а.с. 83, 84).
Оплата отриманих послуг була здійснена СФГ «Ставки» в касу ЗАТ «Кримський Титан», на підтвердження чого були видані прибуткові касові ордери № ТИ-0003223 від 06.07.2007 року та № ТИ-0003815 від 07.08.2007 року; № ТИ-0004504 від 07.09.2007 року (т. 3, а.с. 78,81, т. 1, а.с. 36).
СФГ «Ставки», за отримання послуг по подачі технічної води були видані позивачеві наступні податкові накладні:
- № 7503 від 30.07.2007 року; № 10760 від 29.08.2007 року (т. 3, а.с. 73-75).
Таким чином, з зазначених документів вбачається, що ЗАТ «Кримський Титан» надавало СФГ «Ставки» та Суворівській сільській Раді послуги з подачі технічної води, за що отримувало плату відповідно до укладених між сторонами договорів. При цьому розрахунок плати за послугу проводився виходячи з енергетичних витрат та витрат, пов'язаних з експлуатацією устаткування, амортизації основних засобів, цехових витрат (т. 3, а.с. 82).
Щодо оплати за саму воду, то відповідно до домовленості сторін, вона здійснювалась споживачами самостійно шляхом перерахування до Держбюджету, згідно постанові КМУ № 1494 від 16.08.1999 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Статтею 2 Закону встановлено, що терміни, які вживаються в цьому Законі мають наступне значення:
- розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
- місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Стаття 9 Закону передбачає випадки, коли реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, в тому числі при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку (пункт 1); якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (пункт 12).
Судом встановлено, що ЗАТ «Кримський Титан» надавало послуги з постачання технічної води на підставі укладених письмових договорів; оплата вартості цих послуг здійснювалась в касі підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів; в місці отримання споживачами послуг з постачання технічної води через трубопровід або канал водозбереження операції з розрахунків взагалі не здійснювались, а тому підстав для проведення розрахункових операцій та видачі розрахункових документів із застосуванням РРО, на суму наданих послуг з поставки технічної води в загальному розмірі 6787,49 гривень, у позивача не було, а тому суд вважає рішення про застосування до нього штрафних санкцій № 0001332330 від 19.12.2008 року також протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПрАТ «Кримський Титан» є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Згідно ст.. 87 КАС України, до судових витрат також належать витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз.
Ухвалою суду від 20.08.2009 року по справі було призначено проведення судової експертизи.
За проведення зазначеної експертизи ПрАТ «Кримський Титан» було перераховано Науково - дослідницькому експертно - криміналістичному центру при ГУ МВС України в АР Крим грошові кошти в розмірі 2352 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 20139 від 28.05.2012 року (т. 3, а.с. 42-43).
Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.
Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати, понесені позивачем під час розгляду справи у вигляді витрат на проведення експертизи в сумі 2352 гривень із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.
В судовому засіданні 13.06.12 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У повному обсязі постанову складено 19.06.2012 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан» - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати винесені Красноперекопською об'єднаною Державною податковою інспекцією:
- податкове повідомлення - рішення № 0000552310/2 від 14 квітня 2009 року про визначення податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» у розмірі 101425,08 гривень, з яких 70635 гривень - основний платіж та 30790,08 гривень - штрафні санкції;
- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000102200/2 від 14.04.2009 року на суму пені за прострочення розрахунків в зовнішньоекономічній діяльності у розмірі 3063,64 гривень;
- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000112200/2 від 14.04.2009 року на суму штрафних санкцій за порушення валютного законодавства у розмірі 170 гривень;
- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001332330 від 19.12.2008 року у розмірі 33937,45 гривень, нарахованих за незастосування реєстратора розрахункових операцій.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан» судові витрати у розмірі 2352 (дві тисячі триста п'ятдесят дві) гривні з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя підпис Ю.С. Кононова