вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
13 червня 2012 р. об 11:35 Справа №2а-5463/12/0170/4
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів: головуючого суді Циганової Г.Ю., суддів Шкляр Т.О., Кірєєва Д.В. при секретарі судового засідання Кириченко Д.А., за участю позивача - ОСОБА_2, представника третьої особи, Кримської республіканської установи "Центр Медико-соціальної експертизи"- Велим О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства охорони здоров'я України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - Державна фінансова інспекція України , Кримська республіканська установа "Центр медико-соціальної експертизи"
про визнання неправомірними дій відносно надання висновку,
Суть спору: ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Міністерства охорони здоров'я України (далі - відповідач), третя особа - Кримська республіканська установа "Центр Медико-соціальної експертизи" (далі - КРУ "Центр медико-соціальної експертизи") про визнання неправомірними дій відносно надання висновку про можливість виконання обов'язків першого заступника начальника Державної фінансової інспекції в АР Крим,
Позов мотивовано тим, що позивач є в.о.першого заступника начальника Державної фінансової інспекції в АР Крим. 10.05.2012 року відповідачем, на підставі висновку КРУ "Центр Медико-соціальної експертизи", надано висновок про неможливість обіймати займану посаду позивачем, оскільки він є інвалідом 2 групи. У квітні 2012 року позивач пройшов повний медичний огляд та отримав довідку про стан здоров'я претендентів на посади керівників та заступників керівників органів влади, про те, що немає протипоказань для виконання обов'язків державного службовця, одержав відповідні сертифікат та довідка про проходження профілактичного наркологічного огляду та психіатричного огляду відповідно з висновком про відсутність протипоказань для обіймання посад державного службовця. Оскільки у 2012 році позивач не проходив жодних обстежень в КРУ "Центр медико-соціальної експертизи", відомості з лікарського закладу, де позивач перебуває на обліку не витребовувались та з міста роботи не надавались дані щодо службових обов'язків позивача, він просить визнати неправомірними дії відповідача відносно надання висновку про можливість виконання обов'язків першого заступника начальника Державної фінансової інспекції в АР Крим.
Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.2012 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду, до участі у справі у якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача залучено Державну фінансову інспекцію України та Кримську республіканську установу "Центр медико-соціальної експертизи".
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні, надав пояснення стосовно суті справи.
Представники відповідача Міністерства охорони здоров'я України, третьої особи Державної фінансової інспекції України у судове засідання не з'явились, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.
Представник третьої особи Кримської республіканської установи "Центр Медико-соціальної експертизи" у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Приймаючи до уваги, що представники відповідача, третьої особи Державної фінансової інспекції України являються суб'єктами владних повноважень та їх неявка не перешкоджає розглядові справи по суті, суд вважає можливим на підставі ст.128 КАС України розглядати справу за відсутністю представники відповідача, третьої особи, повідомленого належним чином, на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши позивача, представника третьої особи Кримської республіканської установи "Центр Медико-соціальної експертизи", дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 Положення «Про Міністерство охорони здоров'я України», яке затверджено Указом Президента України від 13.04.2011 року №467/2011 (далі - Положення про МОЗ України) МОЗ України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МОЗ України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я.
У пункті 2 Положення про МОЗ України зазначено, що МОЗ України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України, а також цим Положенням. Пунктом 6 Положення про МОЗ України передбачено, що МОЗ України здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через структурні підрозділи з питань охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Таким чином, МОЗ України у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються органами виконавчої влади та суб'єктами владних повноважень.
Отже, зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.
Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже "на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
"У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
"У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання неправомірними дій відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, відносно надання висновку про можливість виконання обов'язків першого заступника начальника Державної фінансової інспекції в АР Крим, суд зобов'язаний встановити: чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.
Судом встановлено, що позивач з 30.03.2012 року працює на посаді в.о.першого заступника начальника Державної фінансової інспекції в АР Крим, що підтверджується довідкою від 05.06.2012 року № 09-52/44.
Відповідно до довідки Республіканської медико-соціальної експертної комісії (далі - Республіканська МСЕК) сер. КР-09 №010836 позивач являється інвалідом 2 групи загального захворювання та за висновками про умови та характер праці йому визначено трудові рекомендації щодо протипоказань до психоемоційного напруження та помірної фізичної праці.
Постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009 року затверджено Положення про медико-соціальну експертизу (далі - Положення №1317), яке визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, інвалідам (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації (п.1 Положення №1317) .
Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (п.4 Положення №1317).
13.04.2012 року КРУ "Центр Медико-соціальної експертизи", розглянувши запит Державної фінансової інспекції в АР Крим від 12.04.2012 року №01-09-14-14/вн, листом №297 повідомило її, що позивачеві встановлено 2 групу інвалідності від загального захворювання строком на 2 роки з визначеними трудовими рекомендаціями щодо протипоказань до психоемоційного напруження та помірної фізичної праці. Додатково проінформовано, що, згідно з характером виконуємих робіт, позивача, інвалід 2 групи з зазначеними трудовими рекомендаціями за медичними показаннями не може виконувати обов'язки першого заступника начальника Державної фінансової інспекції в АР Крим.
10.05.2012 року відповідачем листом №11-03-03/773 надано роз'яснення Державній фінансовій інспекції України на її запит від 28.04.2012 року №09-14/693.
У зазначеному листі адресата повідомлено про те, що позивач рішенням Республіканської МСЕК від 25.02.2011 року визнаний інвалідом другої групи від загального захворювання з визначеними трудовими рекомендаціями щодо протипоказань до психоемоційного напруження та помірної фізичної праці. Також у листі зазначено, що за висновком Республіканської медико-соціальної експертної комісії, інвалід 2 групи з вищезазначеними трудовими рекомендаціями не може виконувати обов'язки першого заступника начальника Державної фінансової інспекції в АР Крим.
Перевіряючи законність та обґрунтованість позовних вимог позивача про визнання неправомірними дій відносно надання відповідачем висновку про можливість виконання обов'язків першого заступника начальника Державної фінансової інспекції в АР Крим суд зазначає наступне.
Згідно з пп.5 п. 4 Положення про МОЗ України МОЗ України відповідно до покладених на нього завдань інформує та надає роз'яснення щодо здійснення державної політики у сферах охорони здоров'я.
Як вже зазначалося судом, Державною фінансовою інспекцією України до відповідача було направлено запит від 28.04.2012 року №09-14/693 щодо виконання обов'язків першого заступника начальника Державної фінансової інспекції в АР Крим.
Оскільки одним із завдань МОЗ України є інформування та надання роз'яснення щодо здійснення державної політики у сферах охорони здоров'я, воно було зобов'язано надати відповідь на зазначений запит, тому дії МОЗ України щодо надання відповіді на запит не можна вважати незаконними, оскільки вони вчинені згідно з компетенцією відповідача.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про інформацію» №2657-XII від 02.10.1992 року під інформацією розуміється документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі …
Статтею 26 Закону України «Про інформацію» джерелами інформації є передбачені або встановлені законом носії інформації: документи та інші носії інформації, які являють собою матеріальні об'єкти, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи.
Достовірність - повнота та правильність відображення первинних даних, відомостей, відповідність даних та документів дійсності.
Судом встановлено, що у відповіді МОЗ України містилась інформація такого характеру:
1) «позивач рішенням Республіканської медико-соціальної експертної комісії від 25.02.2011 року визнаний інвалідом другої групи від загального захворювання з визначеними трудовими рекомендаціями щодо протипоказань до психоемоційного напруження та помірної фізичної праці»;
Судом встановлено, що джерелом для надання такої інформації стала довідка МСЕ сер. КР-09 № 010836. Доказів про використання при наданні відповіді відомостей, відображених у листі КРУ "Центр Медико-соціальної експертизи" №297 від 13.04.2012 року сторонами не надано та судом не встановлено.
Так, суд зазначає, що при наданні відповіді МОЗ України використане належне джерело інформації, яка відповідає в цій частині зазначеному у відповіді документу.
2) «за висновком Республіканської медико-соціальної експертної комісії, інвалід 2 групи з вищезазначеними трудовими рекомендаціями не може виконувати обов'язки першого заступника начальника Державної фінансової інспекції в АР Крим».
Викладені у цьому абзаці відомості не дають підстав для ідентифікації особи позивача, не стосуються конкретної людини.
Суд зауважує, що за своїм характером зазначений лист - відповідь не може вважатися висновком, рішенням суб'єкта владних повноважень - відповідача, оскільки не породжує правових наслідків, не спрямовано на регулювання суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для позивача та будь-яких третіх осіб.
Отже, такі дії відповідача не порушують прав позивача, оскільки не можуть бути підставою для відмови у призначенні на посаду. Крім того, позивач має документ про стан здоров'я претендентів на посади керівників, заступників керівників центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій (медична довідка серії С №342 від 18.04.2012 року за формою №133/о, затвердженої наказом МОЗ України 10.01.2000 року №2), згідно з висновками якого протипоказань до виконання обов'язків державного службовця не виявлено.
Відсутність факту порушення права, на захист якого поданого позов, тягне за собою відмову в задоволенні позову. Таким чином, фактичні підстави заявлених позовних вимог не пов'язані із порушенням прав, свобод та інтересів позивача, у сфері публічно-правових відносин, підстав для задоволення позовних вимог судом не вбачається.
В судовому засіданні 13.06.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 18.06.2012 року.
Керуючись ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Судді Г .Ю. Циганова
Т.О. Шкляр
Д.В. Кірєєв