вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
21 травня 2012 р. 10:20 Справа №2а-3864/12/0170/12
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі Бебешко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 600,00 грн.
Суть спору: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 600,00грн. заборгованості зі сплати єдиного податку.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.04.12р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином Про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
Відповідач зареєстрований державним реєстратором Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим 14.04.08р. в якості фізичної особи - підприємця (а.с. 6).
Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи він керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення у відповідача заборгованості зі сплати єдиного податку за 2009 рік.
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» - суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно вибрати спосіб оподаткування доходів по єдиному податку шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Абзац 2 статті 2 зазначеного Указу передбачає, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності й не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Зі змісту абзацу 6 пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» випливає що, фізичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Пункт 5 зазначеного Указу передбачає, що суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність числення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
В матеріалах справи є заява відповідача про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2009 рік (а.с. 10) та відповідне свідоцтво (а.с. 9).
У порушення вимог закону, відповідач не повністю здійснював сплату єдиного податку у 2009 році, у зв'язку з чим за підприємцем ОСОБА_1., числиться заборгованість перед бюджетом в сумі 600,00грн. (а.с. 4).
Згідно статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до п.п. 6.2.1., 6.2.3. ст. 6 Закону України №2181, відповідачеві направлені перша податкова вимога №1/6882 від 25.09.09р. (а.с. 11) та друга податкова вимога №2/3982 від 16.08.10р. (а.с. 12).
Відповідно до пп.5.8 п.5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 03.07.2001 N 266 та Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 р. за N 595/5786, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
В зв'язку з неможливістю вручення відповідачу вимог про сплату боргу, позивач розмістив їх на дошці оголошень, зазначивши дати розміщень - 15.07.10р. та 16.11.10р. відповідно, про що свідчать акт про неможливість вручення вимог про сплату боргу (оборот а.с.11, 12).
Відповідно до ч. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Права органів державної податкової служби на час розгляду справи передбачені ст. 20 Податкового кодексу України.
Згідно з п.п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законів, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п.п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Статтею 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Приймаючи до уваги те, що відповідачем у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надані докази сплати заборгованості з єдиного податку, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення недоїмки з єдиного податку в сумі 600,00грн. належить задовольнити.
На підставі викладено, керуючись статтями ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІНН НОМЕР_1) податковий борг зі сплати єдиного податку у розмірі 600,00грн. до місцевого бюджету Центрального району м. Сімферополя на р/р 34211379700005 ГУ ДКУ в АРК, код платежу: 18050203, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405.
У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови).
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Котарева Г.М.