вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
27 квітня 2012 р. 16:32 Справа №2а-2747/12/0170/23
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючої судді Алексєєвої Т.В.
при секретарі Гришанкові К.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
до Комунального підприємства "Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації"
про визнання протиправним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій, за участю:
позивач - Курзіна Л.І., довіреність №б/н від 14.07.11 р., Мартинов Д.А., довіреність №б/н від 25.11.11 р.
відповідач - не з'явився
Обставини справи: позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та просить визнати протиправним та скасувати рішення Комунального підприємства «Феодосійське міжміське Бюро реєстрації та технічної інвентаризації» від 24.10.2011р. вих. №1/246 від 08.12.2011 р. про відмову у державній реєстрації прав на майно та зобов'язати Комунальне підприємство «Феодосійське міжміське Бюро реєстрації та технічної інвентаризації» провести державну реєстрацію права приватної власності за публіч ним акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України» на приміщення №1, розташоване у прибудові літер «А1» до п'ятиповерхового житлового будинку літер «А», що знаходиться за адресою: м.Старий Крим, вул.Леніна, 66А.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно відмовив позивачу в реєстрації права власності на нерухоме майно.
Представники Позивача в судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог.
Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечень на позов не надав, про причини неявки не повідомив, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, приймаючи до уваги, що представники сторін не з'явились у судове засідання, а у матеріалах справи достатньо доказів, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема: право власності на нерухоме майно.
Відповідно до частини 5 Прикінцевих положень вищевказаного Закону, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Таким чином, Комунальне підприємство "Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.
Враховуючи суб'єктний склад сторін та правову природу спірних правовідносин а також те, що спір, який виник між сторонами по справі, є публічно-правовим, інший порядок судового оскарження спірної відмови в реєстрації права власності для позивача законодавством не передбачений, справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням КП «Феодосійське міжміське Бюро реєстрації та технічної інвентаризації» від 24.10.11 р. вих. №1/246 від 08.12.2011р. було відмовлено в державної реєстрації права приват ної власності на приміщення №1, яке розташоване у прибудові літер «А1» до п'ятиповерхового житловому будинку літер «А», що знаходиться за адресою: м.Старий Крим, вул.Леніна, 66А і належить публічному акціонерному товариству «Державний Ощадний банк України».
Рішення про відмову в державній реєстрації прав мотивовано тим, що заявником (AT «Ощадбанк») не надано відповідного документу від уповноваженого органу управління держа вним майном (Кабінетом міністрів України), яким було б підтверджено зміну форми власності на нерухоме майно з державної на приватну.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва на право власності на приміщення Ощадбанку від 06.09.1999 року Старокримська міська рада народних депутатів засвідчила, що приміщення Ощадбанку, яке роз ташоване у місті Старий Крим по вул. Леніна за №66 А належить Кіровському відділен ню №5301 на праві державної власності.
Наказом Філії - Кримського республіканського управління ВАТ «Державний ощадний банк України» №482 під 08.07.2010р. була проведена реорганізація філії - Кіровського відділен ня №5301 ВАТ «Ощадбанк», шляхом перетворення його в територіально відокремлене безбала нсове відділення №10011/076, відкрите на балансі філії - Кримського республіканського управ ління ВАТ «Ощадбанк».
Постановою КМУ від 06.04.11р. за №502 було внесено зміни до Постанови КМУ від 25.02.03. №261 «Деякі питання діяльності відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України».
У вказаній постанові зазначено, що організаційно правову форму Банку утвореного, відповідно до розпорядження Прези дента України від 20 травня 1999 р. №106, постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 1999 р. №876 шляхом перетворення Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України у відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк», відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" змінено на публічне акціонерне товариство.
Відповідно до п.37 Статуту Публічного акціонергоіо товариства «Державний ощадний банк України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №261 від 25.02.2003р., філії, територіально відокремлені безбалансові відділення та представництва Банку не є юридичними особами і діють від імені Банку на підставі положень про них.
На час розгляду справи ПАТ «Ощадбанк» є публічним акціонерним товариством, сто відсотків статутного капіталу якого належить державі.
Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України ( далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Ст. 316 ЦК України передбачає, що правом власності є право особи на річ (майно), яку воно здійснює відповідно до закону за власною волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належить право володіння, користування і розпорядження своїм майном (ст. 317 ЦК України).
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст. 319 ЦК України).
Правові, економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав визначені в Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень». Зазначений Закон спрямований, зокрема, на забезпечення визнання та захисту державою речових прав на нерухомість.
У ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» вказано, що він регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна (ст. 2 Закону).
Відповідно до ст. 4. Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав.
Порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначений у ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», який проводиться в шляхом здійснення наступних дій: облік заяви про державну реєстрацію речових прав; прийняття і перевірка документів, поданих для державної реєстрації речових прав; встановлення відсутності підстав для відмови в державній реєстрації речових прав; державна реєстрація речових прав або відмова в такій реєстрації прав та внесення даних до Державного реєстру прав; присвоєння кадастрового номера об'єкту нерухомого майна; видача документів, що підтверджують зареєстроване речове право. Державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.
Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. затверджено Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі Положення № 7/5), яким визначений порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно. У п. 1.3. Положення № 7/5 визначено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів особи, що звернулася до БТІ (п. 1.4).
У п. 3.3 Положення № 7/5 зазначено, що у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо: заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення; об'єкт нерухомого майна розташований на території, реєстрацію прав власності на який проводить інше БТІ; із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно звернулась особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Положення; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено інвентаризаційних робіт або вони проведенні не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно; право власності на нерухоме майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення арешту на відчуження об'єктів нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло без дотримання встановленого порядку відчуження; відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; при укладені угод між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлюючого документу попереднього власника.
За п. 3.1 Тимчасового положення з моменту прийняття заяви починається розгляд реєстратором заяви та доданих до неї документів. Реєстратор: приймає рішення про реєстрацію прав власності чи відмову в реєстрації прав власності. У своїх діях реєстратор керується виключно чинним законодавством України.
Розгляд заяви і прийняття рішення щодо реєстрації права або відмови в реєстрації проводиться у строк, який з дня отримання заяви БТІ не повинен перевищувати тридцяти календарних днів без урахування терміну проведення інвентаризаційний робіт, а також прийняття рішення органами, визначеними пунктом 6.1 цього Положення. Про відмову в реєстрації реєстратор письмово повідомляє заявника.
Прийняття рішення щодо реєстрації права або відмову в реєстрації є повноваженням суб'єкта владних повноважень, яке може бути використовуване ним на власний розсуд в межах закону.
Згідно п.1.12 зазначеного положення відмова в реєстрації права власності на нерухоме майно може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.
Як встановлено судом, згідно свідоцтва на право власності спірне майно належить Кіровському відділенню №5301 на праві державної власності.
Вказане свідоцтво на право власності видане на підставі рішення Старокримської міської ради народних депутатів від.28.09.1999 р.
В обґрунтування вимог щодо перереєстрації права власності з державної на приватну та визначенням власника - ПАТ «Державний ощадний банк України», позивач посилається на рішення Виконавчого комітету Старокримської міської ради від 17.03.2010 №67, яким вирішено оформити право власності ВАТ «Державний ощадний банк України» на розташоване у прибудові літер «А1» до п'ятиповерхового житлового будинку літер «А» майно, що знаходиться за адресою: м.Старий Крим, вул.Леніна, 66А загальною площею 208.5 кв.м. замість права власності яке оформлено свідоцтвом від 28.09.1999 р. №243, зобов'язано виконавчий комітет Старокримської міської ради видати нове свідоцтво на право власності, Комунальне підприємство"Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" зобов'язано в місячний термін, з моменти прийняття рішення зареєструвати право власності за ВАТ «Державний ощадний банк України».
Втім, на час звернення позивача із заявою про перереєстрацію права власності, право власності на вказане майно було зареєстровано за Державою України.
Відповідно до положень ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна.
Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Згідно ст. 7 Закону України «Про банки і банківську діяльність» державний банк - це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі.
Державний банк створюється за рішенням Кабінету Міністрів України. При цьому в законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачаються витрати на формування статутного капіталу державного банку. Кабінет Міністрів України зобов'язаний отримати позитивний висновок Національного банку України з приводу наміру заснування державного банку. Отримання висновку Національного банку України є обов'язковим також у разі ліквідації (реорганізації) державного банку, за винятком його ліквідації внаслідок неплатоспроможності.
Приписами ст.1 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що діяльність державних акціонерних товариств та державних холдингових компаній, єдиним засновником та акціонером яких є держава в особі уповноважених державних органів, регулюється цим Законом, з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами. У відповідності до ст. 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
За таких обставин, рішення про передачу об'єкту з державної власності до приватної повинно бути прийнято органом, якому, відповідно до закону надано повноваження щодо управління державним майном.
Проте, позивачем не надано відповідних рішень про передачу майна позивача зі складу державної власності у приватну.
Також, в матеріалах справи відсутні докази, що вказане майно, увійшло до складу статутного фонду ПАТ "Державний ощадний банк України" та на його вартість було випущено акції, які на даний час належать державі.
За таких обставин, суд вважає, що рішення відповідача про відмову у реєстрації об'єкта нерухомості на прибудову літер «А1» до п'ятиповерхового житлового будинку літер «А», що знаходиться за адресою: м.Старий Крим, вул. Леніна, 66А є обґрунтованим.
Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 03.05.12 р.
Керуючись статтями 94, 115, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити в задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Алексєєва Т.В.