73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
04 липня 2012 р. Справа № 5024/627/2012
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Вецало М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії " Нафтогаз України" м. Київ
до: комунального підприємства "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради м.Цюрупинськ Херсонської області
про стягнення 154141грн. 83коп.
та зустрічний позов комунального підприємства "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради м. Цюрупинськ Херсонської області
до дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ
про зобов'язання провести реструктуризацію заборгованості в сумі 100000грн.00коп.
за участю представників сторін:
від позивача -уповноважена особа Іванов П.О.
від відповідача - уповноважена особа Сідей Д.В.
Позивач за первісним позовом звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 121724грн.87коп. заборгованості за договором переведення боргу №14/10-646 від 31.08.2010року. Крім того, він просить стягнути 9385грн. 23 коп. пені, 14512грн. 46 коп. втрат з інфляції та 8519грн. 27 коп. -3% річних за прострочку перерахування грошових коштів.
Відповідач за первісним позовом позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що фактично сума боргу становить 100000грн.00коп. і зазначена сума підлягає реструктуризації відповідно до п.2.6 Закону України «Про деякі питання списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», у зв'язку з чим нараховані позивачем інфляція, 3% річних та пеня не нараховуються.
В той же час, відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом, який ухвалою суду від 16.05.2012року прийнято до сумісного розгляду. Він просить зобов'язати дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" реструктуризувати заборгованість відповідно до умов п. 2.6 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", яким передбачено, що суб'єкти господарювання, визначені у ст. 1 цього Закону, в тому числі і дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", реструктуризують заборгованість за природний газ, яка утворилась станом на 01.01.2011року і не сплачена на дату набрання чинності цим Законом.
ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" позовні вимоги за зустрічним позовом не визнає, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що реструктуризації відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" зазначений борг не підлягає, оскільки він виник не на підставі договору поставки газу міському комунальному підприємству «Теплотехнік», а на підставі договору про перевід боргу. До того ж відповідно до ст. 1 зазначеного Закону обов'язковими підставами реструктуризації повинні бути наступні умови: заборгованість утворилася за несплату вартості отриманого природного газу; підприємство повинно виробляти, транспортувати, постачати теплову енергію та природний газ та мати відповідну ліцензію на здійснення цієї діяльності; заборгованість не сплачена станом на дату набрання чинності Законом. Але, як стверджує відповідач за зустрічним позовом, КП «Цюрупинськ-Сервіс»не отримувало ліцензії на вироблення, транспортування та постачання теплової енергії та природного газу, а відповідно і не здійснювало цієї діяльності, а борг виник на підставі договору переведення боргу. Крім того, вищезазначений Закон набрав чинності з дня його опублікування та діяв до 30.06.2012року, а тому у відповідача не виникло права на реструктуризацію боргу.
Крім того, КП «Цюрупинськ-Сервіс» подав заяву про уточнення позовних вимог за зустрічним позовом. Він просить зобов'язати відповідача за зустрічним позовом підписати договір про реструктуризацію заборгованості в розмірі 100000грн.00коп. на умовах наданого до заяви проекту договору, який ним надіслано відповідачу 11.06.2012року.
Позивач за зустрічним позовом зазначає, що його заява від 02.07.2012року №554, отримана судом 03.07.2012року, є уточненням позовних вимог відповідно до ст. 22 ГПК України, однак, як вбачається із змісту цієї заяви, позивачем за зустрічним позовом змінено підстави позовних вимог з посиланням на ст. 179 ГК України та заявлені нові вимоги про зобов'язання укладення договору.
Однак, ст. 22 ГПК України надає позивачу право до прийняття рішення по справі змінити підстави або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог. Під збільшенням розміру позовних вимог відповідно до роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 року «Про деякі питання практики застосування ГПК України»слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Предметом зустрічного позову є зобов'язання здійснити реструктуризацію боргу в сумі 10000грн.00коп., а заявою від 02.07.2012року №554 позивачем змінено підстави позову після початку розгляду справи по суті та заявлені нові вимоги, які слід заявляти як самостійні в окремому позовному провадженні в установленому законом порядку.
З урахуванням викладеного заява позивача про уточнення позовних вимог від 02.07.2012року №554 не відповідає вимогам ст.22 ГПК України, тому вона судом до розгляду не приймається, а справа розглядається в межах раніше заявлених позовних вимог.
Розглянувши позовні вимоги, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд -
встановив:
Між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (позивач за первісним позовом) та Цюрупинським міським комунальним підприємством «Теплотехнік» 23.09.2009року укладено договір №06/09/1204 БО-33 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.
За умовами пункту 1.1 вищезазначеного договору позивач зобов'язався поставити Цюрупинському міському комунальним підприємством «Теплотехнік» природний газ в узгоджених обсягах, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити газ відповідно до узгодженого сторонами порядку.
Пунктом 6.1 договору поставки №06/09/1204 БО-33 встановлено, що оплата за газ проводиться покупцем грошовими коштами у такому порядку:
- перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;
- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу
до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.
Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
За зазначеним договором позивач виконав свої обов'язки та поставив в період з листопада 2009року по березень 2010року Цюрупинському міському комунальному підприємству «Теплотехнік» природний газ на загальну суму 666806грн.99коп., що підтверджується наданими до матеріалів справи актами приймання-передачі. Розрахунок за отриманий газ покупець здійснив частково.
В наступному, між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (позивач), Цюрупинським міським комунальним підприємством «Теплотехнік» та комунальним підприємством "Цюрупинськ-Сервіс" (відповідач по справі) укладено договір про переведення боргу №14/10-646 від 31.08.2010року, відповідно до якого Цюрупинське міське комунальне підприємство «Теплотехнік» переводить, а комунальне підприємство "Цюрупинськ-Сервіс" приймає на себе борг первісного боржника перед позивачем в сумі 157558грн.88коп.
За пунктом 3.1 договору про переведення боргу від 31.08.2010року відповідач також прийняв на себе обов'язки первісного боржника щодо сплати суми боргу та всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням первісним боржником своїх обов'язків за договором поставки газу №06/09/1204 БО-33 від 23.09.2009року.
Відповідач відповідно до пункту 3.2 договору про переведення боргу зобов'язаний був на протязі 5 календарних днів з моменту підписання договору про переведення боргу, тобто до 06.09.2010року, перерахувати позивачу борг в сумі 157558грн.88коп.
Оплата здійснена відповідачем частково.
При зверненні з позовом позивач просив стягнути 121724грн.87коп., на стягненні яких наполягав його представник і в засіданні суду.
Однак із наданих відповідачем доказів підтверджується, що його борг перед позивачем становить 100000грн.00коп., оскільки 21724грн.87коп. ним перераховані позивачу в рахунок погашення боргу за природний газ отриманий за договором №06/09-1204 БО-33 від 23.09.2009року, а саме: платіжним дорученням №278 від 20.04.2012року перераховано 2150грн.00коп.; платіжним дорученням №307 від 28.04.2012 року -5500грн.00коп.; платіжним дорученням №311 від 03.05.2012року -14074грн.87коп. Таким чином станом на день вирішення спору провадження у справі в частині стягнення 21724грн.87коп. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.
Належне виконання зобов'язання означає виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.
Якщо при виконанні зобов'язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.
Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір про переведення боргу від 31.08.2010року №14/10-646 з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.
Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості за вищезазначеним договором в сумі 100000грн.00коп., тому ця сума підлягає стягненню на користь позивача.
Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляція і 3% річних не є штрафними санкціями, вони виступають як спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання по розрахунках за поставлений газ доведено матеріалами справи, тому позовні вимоги в частині стягнення 14512грн.46коп. втрат з інфляції та 8519грн.27коп. -3% річних також підлягають стягненню на користь позивача.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені, яка нарахована позивачем за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 27.10.2011року по 23.03.2012року в сумі 9385грн.23коп., суд виходить із наступного.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.
Частина 6 ст.231 Господарського Кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 4.1 договору про переведення боргу від 31.08.2010року сторони узгодили, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків , передбачених пунктами 2.1 договору в строк визначений пунктом 3.2, відповідач зобов'язується сплатити також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. При цьому, відповідач в повному обсязі приймає на себе відповідальність за весь час прострочення виконання зобов'язань первісним боржником за договором поставки від 23.09.2009року.
Пунктом 7.2 договору поставки сторони узгодили, що у разі порушення відповідачем умов оплати отриманого газу в порядку передбаченому пунктом 6.1 договору, він зобов'язаний сплатити (крім суми заборгованості) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Відповідно до пункту 7.10 договору поставки неустойка нараховується постачальником газу за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.
Відповідно до вищезазначених норм закону та умов договору позивачем при звернені з позовом нарахована пеня за прострочку перерахування грошових коштів за період 6 місяців, які передували зверненню з позовом, тобто з 27.10.2011року по 27.04.2012року в сумі 9385грн.23коп.
Оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов'язків по своєчасних розрахунках, позовні вимоги в частині стягнення 9385грн.23коп. пені підлягають задоволенню.
Судові витрати за первісним позовом відповідно до ст.49 ГПК України відносяться на відповідача пропорційно від суми задоволених позовних вимог.
В той же час, позивачу за первісним позовом підлягають поверненню 434грн.66коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням від 25.04.2012року № 203, на підставі п.5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з припиненням провадження у справі в частині стягнення 21724грн.87коп.
За зустрічним позовом комунальне підприємство "Цюрупинськ-Сервіс" просить зобов'язати дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" провести реструктуризацію заборгованості в сумі 100000грн.00коп., яка утворилася за поставлений природний газ за договором №06/09/1204 БО-33 від 23.09.2009року та обліковувалася станом на 01.01.2011року.
Як зазначає позивач за зустрічним позовом, зазначена заборгованість підлягає реструктуризації відповідно до п.2.6 статті 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»№3319-У1 від 12.05.2011року.
Як встановлено матеріалами справи, позивач за зустрічним позовом не є стороною за договором поставки природного газу, оскільки предметом зазначеного договору є постачання природного газу міському комунальному підприємству «Теплотехнік». Обов'язок сплатити заборгованість за природний газ у позивача за зустрічним позовом виник не на підставі договору поставки №06/09/1204 БО-33 від 23.09.2009року, а за договором про переведення боргу №14/10-646 від 31.08.2010року.
Пунктом 2.6 статті 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»№3319-У1 від 12.05.2011року, на який посилається позивач за зустрічним позовом, встановлено, що суб'єкти господарювання, визначені в статті 1 цього Закону, реструктуризують заборгованість за природний газ та електричну енергію, яка утворилася станом на 01.01.2011року і не сплачена на дату набрання чинності цим Законом, відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до пункту 1 вищезазначеного Закону дія цього Закону поширюється на підприємства, незалежно від форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, НАК «Нафтогаз України»та її дочірні підприємства, ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», ДАК «Чорноморнафтогаз»та ДП «Енергоринок».
Виходячи із аналізу статті 1 вищезазначеного Закону підставами реструктуризації заборгованості є: заборгованість, яка утворилася за фактично отриманий природний газ; підприємство повинно виробляти, транспортувати та постачати теплову енергію та природний газ відповідно до ліцензії на право здійснення цих видів діяльності; заборгованість не сплачена станом на дату набрання чинності вищезазначеним Законом.
Матеріалами справи підтверджується, що КП "Цюрупинськ-Сервіс" не отримував від ДК "Газ України" природний газ, а відповідно і не виробляв та не постачав теплову енергію для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів. Предметом позовних вимог за первісним позовом є стягнення заборгованості не за договором споживання природного газу, а за окремим правочином - договором про переведення боргу.
Станом на 01.01.2010року КП "Цюрупинськ-Сервіс" не мало ліцензії на право здійснення зазначених в статті 1 Закону видів діяльності, а значить воно не підпадає під сферу дії Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".
Крім того, станом на день вирішення спору дія Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»№3319-У1 від 12.05.2011року припинилася відповідно до пункту 3.1 цього Закону, а відповідно і положення ст.1, пункту 2.6 ст.2 Закону не діють.
Аналіз вищезазначеного свідчить про відсутність правових підстав реструктуризації позивачу за зустрічним позовом боргу за договором поставки.
Також слід зазначити, що при зверненні з зустрічним позовом КП "Цюрупинськ-Сервіс" не зазначив, на яких умовах, на який строк і які суми він просить реструктуризувати. Не уточнив він цих вимог і на вимогу суду, зазначену в ухвалі про відкладення розгляду справи від 22.05.2012року, в той час як відповідно до вимог п. 2.6 ст.2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" реструктуризація заборгованості здійснюється відповідно до вимог закону.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України, частини 2 статті 20 ГК України визначено спосіб захисту цивільних прав та інтересів, шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсним актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству та порушують права і законні інтереси позивача; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських та адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміна господарських правовідносин.
Такий предмет позову як зобов'язання відповідача здійснити реструктуризацію заборгованості, який заявлено позивачем за зустрічним позовом, не співвідноситься із встановленими законом способами захисту права.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України №01-8/482 від 13.08.2008року встановивши, що предмет позову не співвідноситься із встановленими законом способами захисту права, господарський суд повинен відмовити в позові. Зазначене відповідає і правовій позиції Верховного Суду України.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що обраний позивачем за зустрічним позовом спосіб захисту про зобов'язання здійснити реструктуризацію заборгованості, не відповідає способам захисту, встановленим статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають також і з цих підстав.
Судові витрати за зустрічним позовом відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на КП "Цюрупинськ-Сервіс".
В той же час, КП "Цюрупинськ-Сервіс" повертається 927грн.00коп. надлишково сплаченого судового збору, перерахованого платіжним дорученням від 11.05.2012року №362, на підставі п.1 ч.1 ст.7 "Закону України "Про судовий збір".
В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст. 44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково.
2.Стягнути з комунального підприємства "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради м. Цюрупинськ Херсонської області вул. Миру, 3-А р/р 2603809041452 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України" МФО 352457 ідентифікаційний код 34988325 на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ вул. Шолуденка, 1 р/р 26002007367001 в Київській ФПАТКБ "Південкомбанк" м. Київ МФО 320876 ідентифікаційний код 31301827 -100000грн.00коп. основного боргу, 9385грн. 23 коп. пені , 14512грн. 46 коп. втрат з інфляції, 8519грн. 27 коп. -3% річних та 2648грн.34коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 21724грн.87коп. основного боргу.
4. Повернути дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ вул. Шолуденка, 1 р/р 26002007367001 в Київській ФПАТКБ "Південкомбанк" м. Київ МФО 320876 ідентифікаційний код 31301827, з Державного бюджету України 434грн.66коп.судового збору, сплаченого платіжним дорученням від 25.04.2012року № 203, на підставі п.5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
5. В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом - відмовити.
6. Повернути комунальному підприємству "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради м. Цюрупинськ Херсонської області вул. Миру, 3-А р/р 2603809041452 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України" МФО 352457 ідентифікаційний код 34988325, з Державного бюджету України - 927грн.00коп. надлишково сплаченого судового збору, сплаченого платіжним дорученням від 11.05.2012року № 362, на підставі п.1 ч.1 ст.7 "Закону України "Про судовий збір".
Повне рішення складено 09 липня 2012року.
Суддя З.І. Ємленінова