01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
21.06.2012 № 5028/1/3/2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Отрюха Б.В.
Михальської Ю.Б.
За участю представників:
Від прокуратури: Пантюхов О.В. - помічник військового прокурора
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Від третьої особи-1: не з'явився
Від третьої особи-2: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Чернігівської міської ради
на рішення Господарського суду Чернігівської області
від 26.04.2012
у справі № 5028/1/3/2012 (Шестак В.І.)
за позовом Заступника військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі 209 Управління начальника робіт
до Чернігівської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради;
Головне управління Держкомзему в Чернігівській області
про розірвання договору оренди земельної ділянки
Заступник військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах державної установи в особі 209 Управлінням начальника робіт звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Чернігівської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки № 768 від 28 жовтня 2009 року, укладеного між сторонами
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2012 року у справі № 5028/1/3/2012 позовні вимоги задоволено повністю: Розірвано договір оренди земельної ділянки №768 від 28 жовтня 2009 року, укладений між Чернігівською міською радою та 209 Управлінням начальника робіт.
На підставі рішення з Чернігівської міської ради в доход державного бюджету підлягає стягненню 1073,00 грн. судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що позивачем не доведено істотного порушення сторонами умов спірного договору оренди земельної ділянки.
Крім того, апелянт зазначає, що Чернігівською міською радою, як орендодавцем, зобов'язання перед орендарем виконані в повному обсязі, а тому підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки відсутні.
Представник прокуратури через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
Від представників позивача та третьої особи-2 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надійшли клопотання про розгляд справи без участі їх представників.
Представники позивача, відповідача, третьої особи-1 та третьої особи-2 у судове засідання не з'явились, про причини неявки представники відповідача та третьої особи-1 суд не повідомили. Матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника прокуратури, суд приходить до висновку про задоволення клопотань позивача та третьої особи-2 про розгляд справи без участі їх представників та про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача, відповідача, третьої особи-1 та третьої особи-2.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, заслухавши пояснення представника прокуратури, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
28.10.2009 між 209 Управлінням начальника робіт Міністерства оборони України та Чернігівською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки №768 (надалі - Договір).
Відповідно до п.1 Договору Чернігівська міська рада (орендодавець) надає, а 209 Управління начальника робіт (орендар) приймає в короткострокове платне користування земельну ділянку в місті Чернігові для експлуатації житлового будинку по вул. Волковича, 4.
Згідно з пунктом 6 Договору Договір укладено до 30.09.2012. Після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.
Рішенням Деснянського районного суду від 24.06.2008 №2-2490/80 зобов'язано 209 Управління начальника робіт передати у комунальну власність гуртожиток, який знаходиться на земельній ділянці за адресою: м. Чернігів, вул. Волковича, 4 у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова, а також зобов'язано Чернігівську міську раду прийняти у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова вищевказаний гуртожиток.
На виконання рішення Деснянського районного суду від 24.06.2008 № 2-2490/80 02.01.2009 за актом прийому-передачі вказаний гуртожиток було передано у комунальну власність територіальної громади, в господарське відання Комунального підприємства «Деснянське».
Пунктом 30 Договору сторони погодили, що однією з підстав розірвання Договору є добровільна відмова від оренди земельної ділянки або припинення діяльності орендаря.
Згідно з умовами пункту 31 Договору сторони погоджуються з тим, що дострокове розірвання цього Договору має здійснюватись за умови письмового попередження зацікавленої в цьому сторони не пізніше ніж за два місяці. У разі відсутності взаємної згоди сторін щодо змін умов цього договору, його дострокового розірвання на вимогу зацікавленої сторони, ці питання вирішуються в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи 21.11.2011 позивач звернувся до відповідача з заявою №4/238 про відмову від оренди земельної ділянки та вилучення її з користування орендаря на підставі пунктів 29, 30 Договору оренди, у зв'язку з передачею гуртожитку, що знаходиться на орендованій ділянці згідно договору №768 від 28.10.2009.
Відповідач листом від 05.12.2011 № 5931 повідомив позивача про відмову від розірвання вищевказаного Договору оренди з причин, які не зазначені у договорі оренди земельної ділянки.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
У відповідності до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
З матеріалів справи та аналізу норм чинного законодавства вбачається, що у зв'язку з передачею гуртожитку у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова позивач був фактично позбавлений права землекористування вказаною земельною ділянкою.
З наявної у матеріалах справи довідки про наявність земельних угідь за формою 6-зем №02-03/2141 від 02.04.2012 станом на 01.01.2012 земельна ділянка площею 0,2866 га знаходиться у користуванні 209 Управління начальника робіт, а отже, разом із гуртожитком у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова, не передавалась, що обумовлює необхідність сплати позивачем орендної плати та земельного податку за землю, яка ним не використовується.
Нормами статті 651 Цивільного кодексу України закріплено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Частинами 1-4 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що передача житлового будинку (гуртожитку), який знаходиться на земельній ділянці за адресою: м. Чернігів, вул. Волковича, 4 згідно акту прийому-передачі від 02.01.2009 у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова, а саме в господарське відання Комунального підприємства «Деснянське», є зміною істотних умов Договору та може бути підставою для розірвання спірного Договору.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Чернігівської міської ради залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2012 по справі № 5028/1/3/2012 залишити без змін.
Матеріали справи № 5028/1/3/2012 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя Тищенко А.І.
Судді Отрюх Б.В.
Михальська Ю.Б.