донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.07.2012 р. справа №5009/789/12
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівМалашкевича С.А. Азарової З.П. Кододової О.В.
при секретарі судового засідання за участю представників: Максименко Г.П.
від позивача:не з'явились
від відповідача: від третьої особи:не з'явились не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "В-Хортиця-1", м.Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області
від08.05.2012 року (повний текс рішення складений 14.05.2012 року)
у справі№ 5009/789/12 (суддя: Гандюкова Л.П.)
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "В-Хортиця-1", м.Запоріжжя
до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаЗапорізької міської ради м. Запоріжжя Управління Держкомзему у м. Запоріжжя
провизнання недійсними договорів від 08.04.2008 року, від 24.03.2009 року, від 03.02.2010 року про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15.10.2002 року
Товариство з обмеженою відповідальністю "В-Хортиця-1", м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Запорізької міської ради м.Запоріжжя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Держкомзему у м. Запоріжжя про визнання недійсними договорів від 08.04.2008 року, від 24.03.2009 року, від 03.02.2010 року про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15.10.2002 року.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.05.2012 року у справі №5009/789/12 відмовлено в задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "В-Хортиця-1", м. Запоріжжя в повному обсязі.
Зазначене рішення мотивоване тим, що вимоги позивача щодо визнання недійсними договорів від 08.04.2008 року, від 24.03.2009 року, від 03.02.2010 року про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15.10.2002 року, за якими була збільшена орендна плата за користування земельною ділянкою, є необґрунтованими, оскільки у визначених Законом випадках передбачене встановлення або регулювання ціни (тарифу, ставки тощо) уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Товариство з обмеженою відповідальністю "В-Хортиця-1", м. Запоріжжя, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 08.05.2012 року та визнати договори від 08.04.2008 року, від 24.03.2009 року, від 03.02.2010 року про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15.10.2002 року недійсними.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неправомірно, з порушенням норм чинного законодавства, застосовані норми матеріального та процесуального права, наполягає на тому, що в порушення норм ст. 30 Закону України "Про оренду землі", згідно якої зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, відповідачем в односторонньому порядку змінені умови договору, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "В-Хортиця-1", м. Запоріжжя та Запорізькою міською радою, та збільшена орендна плата за користування земельною ділянкою.
У відзиві на апеляційну скаргу Управління Держкомзему у м. Запоріжжя вказує на її безпідставність та зазначає, що рішення господарського суду Запорізької області від 08.05.2012 року по справі № 5009/789/12 прийняте правомірно. Договори від 08.04.2008 року, від 24.03.2009 року, від 03.02.2010 року про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15.10.2002 року укладались на підставі розрахунків нормативно-грошової оцінки з врахуванням рішень Запорізької міської ради від 27.12.2006 року № 14 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя", від 18.01.2008 року № 9 "Про внесення змін до рішення Запорізької міської ради від 27.12.2006 року № 14 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя", від 03.03.2008 року № 79 "Про затвердження нормативно-грошової оцінки земель міста Запоріжжя" та з уточненням коефіцієнту індексації відповідно до чинного законодавства.
Враховуючи викладене, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Представники сторін у судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надали.
Враховуючи те, що ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2012 року про порушення апеляційного провадження у справі явка представників сторін не визнана обов'язковою, колегія суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників сторін.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, встановленому ст. 4-4, ст. 81-1, ст. 99, ст.101 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши правомірність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, суд встановив.
15.10.2002 року на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 03.09.2002 року № 272/81 між виконавчим комітетом Запорізької міської ради (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "В-Хортиця-1" (орендарем) укладений договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за реєстровим № 3241, згідно пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 2.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 0,31838 га., яка знаходиться за адресою: вул. Шушенська, 21, м.Запоріжжя, для розташування торгівельного майданчика. Відповідний договір укладений строком до 03.09.2027 року.
Розділом 3 договору визначена орендна плата за користування земельною ділянкою та порядок її внесення.
Виконавчим комітетом Запорізької міської ради прийняті рішення від 27.12.2006 року № 14 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя", від 18.01.2008 року № 9 "Про внесення змін до рішення Запорізької міської ради від 27.12.2006 року № 14 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя", від 03.03.2008 року № 79 "Про затвердження нормативно-грошової оцінки земель міста Запоріжжя", на підставі яких була проведена оцінка земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Шушенська, 21 м. Запоріжжя та укладені договори від 08.04.2008 року, від 24.03.2009 року, від 03.02.2010 року про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15.10.2002 року, укладеного між позивачем та відповідачем, щодо підвищення орендної плати за користування земельною ділянкою.
Договори від 08.04.2008 року, від 24.03.2009 року, від 03.02.2010 року про внесення змін, до договору від 15.10.2002 року про оренду земельної ділянки, посвідчені приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за реєстровими номерами: № 239, № 127, № 36, зареєстровані в Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що в Державному реєстрі земель зроблені записи: від 09.09.2008 року № 040826101431, від 29.05.2009 року № 040926100852, від 05.03.2010 року № 041026100723.
Позивач оспорює перелічені договори, просить визнати їх недійсними.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає рішення суду першої інстанції законним, а апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Статтею 32 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких господарський суд у визначеному Законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, цим Законом, Законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно ст. 3 Земельного Кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими до них нормативно-правовими актами.
Статтями 142 - 143 Конституції України визначено, що до матеріальної основи місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади безпосередньо або через органи місцевого самоврядування шляхом прийняття рішень.
Обов'язковість виконання рішень органів місцевого самоврядування, прийнятих в межах наданих їм повноважень визначена Конституцією України та Законом України "Про місцеве самоврядування".
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3 , 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
За приписами статті 203 Цивільного Кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Як встановлено судом, позивач просить визнати недійсними договори з посиланням на ст. 30 Закону України "Про оренду землі", згідно якої зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. Проте, оспорювані договори належним чином оформлені і підписані сторонами цих договорів.
Згідно ст. 632 Цивільного Кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених Законом, застосовуються ціни, (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на момент укладання оспорюваних договорів про внесення змін) розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю".
Статтею 7 Закону України "Про плату за землю" (в редакції, яка діяла на момент укладання оспорюваних договорів про внесення змін) в тому числі визначено, що ставки земельного податку за земельні ділянки (за вийнятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради, виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки.
Згідно п. 2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних ресурсів" у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому Законом порядку.
За таких обставин, у зв'язку з тим, що договори від 08.04.2008 року, від 24.03.2009 року, від 03.02.2010 року про внесення змін щодо зміни плати за оренду земельної ділянки до договору оренди від 15.10.2002 року винесені саме на підставі рішень Запорізької міської ради, суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для скасування таких договорів, оскільки їх укладення не суперечить діючому законодавству.
Враховуючи наведене, колегія суду приходить висновку, що судом першої інстанції всебічно, повно, об'єктивно досліджені всі обставини справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, правомірно застосовані норми матеріального та процесуального права в рішенні від 08.05.2012 року у справі № 5009/789/12, та вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Цивільним Кодексом України, Законом України "Про плату за землю", Законом України "Про оренду землі", ст.43, ст. 49, ст. 99, ст. 101, ст. 102, ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "В-Хортиця-1", м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 08.05.2012 року у справі № 5009/789/12 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 08.05.2012 року у справі №5009/789/12 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий С.А. Малашкевич
Судді: З.П. Азарова
О.В. Кододова
Надруковано 6 примірників: 1 -позивачу; 1 -відповідачу; 1 - третій особі; 1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -господарському суду