Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" липня 2012 р. Справа № 5023/816/12
вх. № 816/12
Суддя господарського суду Лавренюк Т.А.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін: прокурора - Петриков А.М., посв. № 39 від 03.02.12р.;
Харківської міської ради - не з'явився;
КП "Харківські теплові мережі" - Счастлива Я.., дов. № 38-1867 від 28.05.10р.
відповідача - 1-го - ОСОБА_1., особисто за паспортом, 2-го - Картов М.О., дов. б/н від 29.12.11р.
розглянувши справу за позовом Прокурор Дзержинського району м.Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради в особі КП "Харківські теплові мережі", м. Харків
до 1. ФОП ОСОБА_1, м. Харків; 2. ТОВ "Бізнес-Центр "Кобзар" м.Харків
про стягнення 6 555,32 грн.
Прокурор Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради в особі КП "Харківські теплові мережі" м. Харків звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з ФО-П ОСОБА_1 на користь КП "Харківські теплові мережі" заборгованість за неналежне виконання договірних зобов'язань в сумі 6 555,32грн. за період з грудня 2010р. по квітень 2011р., та покласти судовий збір.
За клопотанням КП "Харківські теплові мережі" ухвалою суду від 17.04.12р. було залучено до участі у справі в якості другого відповідача ТОВ "Бізнес-Центр "Кобзар".
Після уточнення позовної заяви, прокурор просить суд стягнути з належного відповідача на користь КП "Харківські теплові мережі" заборгованість в сумі 6 555,32грн.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник Харківської міської ради у призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, однак через канцелярію суду надав письмові пояснення, в яких просить задовольнити позов прокурора та розглянути справу без участі його представника за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення Харківської міської ради про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника Харківської міської ради за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Представник КП "Харківські теплові мережі" позовні вимоги прокурора підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Перший відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що ним не було отримано теплової енергії, відповідно до умов договору, тому вважає, що і підстави для її оплати у нього відсутні.
Представник другого відповідача відзив на позов не надав, однак в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на те, що він не є єдиним власником будинку.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та КП "Харківські теплові мережі", суд встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1. (перший відповідач) займає приміщення, а саме кімнати №№ 3,4,5,6,7,30, 30а, 31, 32, 33, 34 загальною площею 331,4 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_3.
01.10.09р. між КП "Харківські теплові мережі" та першим відповідачем було укладено договір № 11985 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі договір), відповідно до умов якого Теплопостачальна організація (КП "Харківські теплові мережі") взяла на себе зобов'язання постачати першому відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а перший відповідач оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Розділом 6 Договору визначено порядок розрахунків, а саме: розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 3-х примірниках) на відпуск - отримання теплової енергії. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальної організації вартість зазначеної в додатку №1 до Договору кількості теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку, при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 28-го числа поточного місяця.
Додатком №1 до Договору визначені обсяги постачання теплової енергії Споживачу (відповідачеві). Даний додаток підписаний сторонами без зауважень та розбіжностей.
Факт постачання теплової енергії підтверджується наявними в матеріалах справи Актами на включення опалення № 173/16573 від 18.10.2010р., № 173/18228 та № 173/18229 від 06.04.2011р., підписаними уповноваженими представниками теплопостачальної організації та балансоутримувачем будинку - ТОВ "Бізнес-центр Кобзар" (другий відповідач), які скріплені печатками організацій.
Факт постачання теплової енергії в будинок по АДРЕСА_3 у спірний період відповідачами не спростований.
Перший відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні зазначає, що опалювальні прилади в приміщеннях, що їй належать на праві власності були демонтовані, відгалужені від стояків системи центрального опалення до демонтованих приладів методом зварювання, тому вважає безпідставним нарахування вартості товару (послуги), який не отримувався.
Свої твердження перший відповідач підтверджує копією Акту Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Харківській області (далі за текстом інспекція Держенергонагляду) від 18.02.10р. (том 1, арк.с. 52), згідно з висновками якого для поліпшення теплопостачання необхідно в приміщеннях споживача теплової енергії встановити опалювальні прилади відповідно до проекту погодженого з теплопостачальною організацією. Акт складений комісією в складі: інспектора інспекції Держенергонагляду, начальника служби "Теплозбуд" Дзержинської філії КП "ХТМ", провідного інженера-інспектора служби "Теплозбуд" Дзержинської філії КП "ХТМ", майстра V т.р. Дзержинської філії КП "ХТМ", інженера групи НРТМіК , ФО-П ОСОБА_2.
Надаючи правову оцінку наданому першим відповідачем доказу суд вважає, що зазначений документ не спростовує, а взагалі підтверджує, що позивач належним чином виконував свої договірні зобов'язання, і саме за виною першого відповідача температурний режим у належних йому приміщеннях, не відповідав нормі. Так, даним Актом встановлено, що параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії на вході в теплову мережу споживача відповідають температурному графіку режимів відпуску теплової енергії. В приміщеннях споживача теплової енергії опалювальні прилади демонтовані без узгодження з теплопостачальною організацією. Також, в Акті зазначено, що стояки системи центрального опалення, що проходять скрізь приміщення першого відповідача, знаходяться під робочим тиском і прогріваються рівномірно.
Після чого, інспекцією Держенергонагляду 22.02.10р. на адресу першого відповідача було направлено лист № 89-20, в якому ФО-П ОСОБА_1 було роз'яснено, що за результатами висновків, зазначених в Акті від 18.02.10р., демонтаж опалювальних приладів і є причиною невідповідності температури повітря у приміщеннях другого відповідача санітарним нормам.
Відповідно до п. 3.2.21 та п. 3.2.23 Договору саме на першого відповідача було покладено обов'язок забезпечувати збереження та технічний стан власного теплового обладнання, ремонтувати та налагоджувати його.
Таким чином, відсутність опалювальних приладів у приміщеннях першого відповідача є саме виною останнього, та ніяким чином не звільняє його від виконання ним своїх договірних зобов'язань за договором.
В ході судового засідання перший відповідач посилався на той факт, що опалювальні прилади при покупці ним приміщень були в неробочому стані, а також на те, що під час укладення договору з КП "Харківські теплові мережі" прилади вже були в такому вигляді.
Проте з договору від 01 жовтня 2009 року, укладеного з КП "Харківські теплові мережі" цього не вбачається.
Окрім того, ФО-П ОСОБА_1. на час укладення договору купівлі-продажу теплової енергії була повністю обізнана про знаходження опалювальних приладів в неробочому стані, проте додаток до договору, що визначає обсяги теплової енергії, був підписаний ФО-П ОСОБА_1 Це підтверджує, що перший відповідач повністю усвідомлював, що бере на себе зобов'язання сплачувати за теплову енергію з урахуванням фактичних обставин справи.
Також, заперечуючи проти позову ФО-П ОСОБА_1. посилалась на той факт, що вона неодноразово зверталась до позивача з вимогою про встановлення останнім опалювальних приладів у належних їй приміщеннях. В підтвердження чого до матеріалів справи було надано переписку першого відповідача з позивачем.
Однак, як вже було встановлено судом, саме на першого відповідача було покладено обов'язок утримувати опалювальні прилади у робочому стані. На позивача зазначений обов'язок договором покладено не було, а тому дані заперечення ФО-П ОСОБА_1 судом не приймаються.
Також, судом не приймаються заперечення першого відповідача, що відповідальність за невиконання ним своїх договірних зобов'язань за договором повинен нести другий відповідач, бо саме через нього ФО-П ОСОБА_1., на її думку, не мала можливості встановити опалювальні прилади у належних їй приміщеннях, оскількі він, як балансоутримувач будинку, перешкоджав їй у цьому.
Предметом даної справи є стягнення заборгованості з першого відповідача за поставлений товар за договором постачання теплової енергії в гарячій воді. Сторонами даного договору є позивач, який повинен був постачати на адресу першого відповідача теплову енергію, та перший відповідач, який повинен був оплачувати одержану теплову енергію.
Боржник не може бути звільнений від виконання ним своїх договірних зобов'язань через те, що можливо через вину будь - якої третьої особи він був позбавлений можливості належним чином виконувати свої зобов'язання за договором.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що боржник не позбавлений можливості стягнути з винної сторони збитки, спричинені такою винною поведінкою будь-якої третьої особи у разі, якщо доведе наявність такої вини, збитків та причинно - наслідкового зв'язку між ними. Однак, це не є предметом розгляду даної справи. Та в будь - якому випадку, це не звільняє самого боржника від виконання ним своїх договірних зобов'язань перед кредитором.
На підставі викладеного суд доходить висновку, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором та поставив на адресу першого відповідача теплову енергію в гарячій воді відповідно до умов договору.
КП "Харківські теплові мережі" на адресу першого відповідача були направлені рахунки за спожиту теплову енергію, які не оплачені своєчасно та в повному обсязі, як того вимагали умови договору, внаслідок чого у першого відповідача утворилася заборгованість у розмірі 6 555,32грн.
Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти (ч.2 ст.11 Цивільного Кодексу України). Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Статтею 174 Господарського Кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать .
Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України, статтями 193, 198 Господарського кодексу України, встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позов, не доведені жодним належним доказом.
Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог, на підставі чого вони підлягають задоволенню в повному обсязі, а сума в розмірі 6 555,32грн. стягненню з першого відповідача.
Позовні вимоги стосовно ТОВ "Бізнес-центр "Кобзар" (другий відповідач) не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Прокурор в уточненій позовній заяві зазначає, що будівля по АДРЕСА_2 належить ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Бізнес-центр "Кобзар" на праві спільної часткової власності, а тому, другий відповідач також повинен відповідати за договором.
Дані твердження прокурора не приймаються судом до уваги оскільки другий відповідач не є учасником спірних договірних правовідносин, договір № 11985 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, було укладено між КП "Харківські теплові мережі" та першим відповідачем. Предметом спірного договору є постачання теплової енергії в гарячій воді саме до приміщень першого відповідача, які належать йому на праві власності та саме перший відповідач взяв на себе зобов"язання та повинен сплачувати на користь позивача кошти за отриману ним теплову енергію.
Другий відповідач (ТОВ "Бізнес-центр "Кобзар") є балансоутримувачем будівлі, однак даний факт не покладає на нього обов'язок нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань іншими суб'єктами господарювання, які є співвласниками приміщень, розташованих у будівлі за адресою АДРЕСА_2.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог до другого відповідача слід відмовити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 11, 322, 509, 525, 526, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 193, 198 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов до першого відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2, відомості про рахунки відсутні) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", код ЄДРПОУ 31557119, (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, р/р 26003301968 у першій філії Публічного АТ "АКБ "Базис", МФО 351599) - 6 555,32грн. основного боргу.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2, відомості про рахунки відсутні) на користь держбюджету України, одержувач коштів - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, № рахунку 31215206783003, код одержувача 37999654, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 101, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) - 1 609,50грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні позову стосовно другого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар", код ЄДРПОУ 35245300 відмовити повністю.
Повне рішення складено 06.07.12р.
Суддя Лавренюк Т.А.