Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" липня 2012 р. Справа № 5023/2486/12
вх. № 2486/12
Суддя господарського суду Савченко А.А.
при секретарі судового засідання Яковенко К.І.
за участю представників сторін:
позивача - позивача: Волкова С.О., дов. №01-62юр/4998 від 02.07.12р.
відповідача - Колісник І.А., дов. №24/810 від 22.02.12р.
розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків
до КП "Харківводоканал", м. Харків
про стягнення 227439,29грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 227439,29грн. заборгованості, в тому числі: 106353,98грн. заборгованості з ПДВ на 3% річних та 121085,31грн. ПДВ на індекс інфляції за договором № 1.01 про постачання електричної енергії від 03.01.2008р. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині своєчасної оплати використаної електроенергії, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не сплачена.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги, просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позову заперечує в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, якими зазначено, що до суду подано усі необхідні докази, встановив наступне.
03.01.2008 року між АК "Харківобленерго" та КП "ВТП "Вода" (правонаступником якого є відповідач) був укладений Договір № 1.01 про постачання електричної енергії (надалі - Договір) відповідно до умов якого, позивач зобов'язався постачати відповідачу електричну енергію, а відповідач - своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію.
Відповідно до рішення 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.11р. №577/11, КПКГ "Харківкомуночиствод" перейменоване на Комунальне підприємство "Харківводоканал".
29.02.12р. АК "Харківобленерго", КП "ВТП "Вода" та КП КГ "Харківкомуночиствод" уклали додаткову угоду до Договору про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008р., відповідно до якої КП КГ "Харківкомуночиствод" прийняв на себе всі зобов'язання КП "ВТП "Вода", що передбачені Договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008р., укладеним між АК "Харківобленерго" та КП "ВТП "Вода".
Як вбачається з позовної заяви, у зв'язку з несвоєчасною сплатою використаної електроенергії, позивач нарахував відповідачу заборгованість з ПДВ на 3% річних в сумі 106353,98грн. за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012р. та 121085,31грн. - ПДВ на індекс інфляції за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012р., які позивач просить стягнути з відповідача.
Дослідивши правомірність здійснених позивачем нарахувань, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Інфляційні та 3% річних, нарахування яких передбачено ст. 625 ЦК України, не входять до складу договірної (контрактної) вартості товарів і не є оплатою продажу будь-якої послуги, а тому вказані суми індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми заборгованості не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість у відповідності до чинного законодавства України.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на виконання кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Суд вважає необхідним зазначити, що передбачені вищевказаною статтею 3% річних та інфляційні є самостійним засобом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, оскільки за своєю правовою природою передбачені законом забезпечення не відносяться до неустойки (штрафу, пені), не є штрафними санкціями за невиконання або неналежне виконання грошового зобов'язання, а є певною компенсацією знецінення грошових коштів внаслідок прострочення оплати боргу.
Інфляційні та 3% річних не є мірою відповідальності, тому не можуть бути розцінені як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), у зв'язку з чим відсутні будь-які підстави для збільшення бази для оподаткування ПДВ.
Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що нарахування індексу інфляції за весь період прострочення виконання боржником грошових зобов'язань та 3% річних від простроченої суми заборгованості проводиться позивачем виходячи від суми боргу за відпущену електричну енергію з податком на додану вартість, в той час як відповідно до положень ст. 193 Податкового кодексу України податок становить 17 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 185 цього кодексу, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).
З урахуванням вищевикладеного інфляційні та 3% річних, передбачені ст.625 ЦК України, пов'язані лише з компенсацією кредитору знецінених грошових коштів, а тому не входять до складу договірної (контрактної) вартості товарів, та не є оплатою продажу будь-якої послуги, тобто не пов'язані з продажем товарів (робіт, послуг), у розумінні Закону суми індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми заборгованості не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість у відповідності до чинного законодавства України.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 106353,98грн. заборгованості з ПДВ на 3% річних та 121085,31грн. - ПДВ на індекс інфляції не підлягають задоволенню.
У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Керуючись ст. 625 ЦК України, статтями 1, 12, 49, 82-85 ГПК України, -
В задоволенні позову відмовити.
Суддя Савченко А.А.
Повне рішення складено 06.07.12р.